Китайське озброєння активно завойовує нові ніші на світовому ринку, часто витісняючи росіян у категорії недорогих, але все ще небезпечних засобів. Водночас паралельно починають з’являтися сумніви у якості самої зброї та її підтримки.
На цьому наголошують у матеріалі Calibre Defence, де вирішили згадати різні випадки поломок та поганої надійності систем китайського походження. І дуже часто проблеми проявлялися під час бойових дій, ставлячи під загрозу країни-користувачі.
Читайте також: Понад 1000 Tomahawk, 1900 AIM-120 та 500 SM-6 на рік - у США збираються нарощувати виробництво ракет у рази
Спочатку звертають увагу на танки для Таїланду, досвід з якими почався у 1988 році з прибуттям з Китаю Type 69-II, пізніше ніж застарілі на той момент M48. Одначе якщо останні досі використовуються, то Type 69 зняли з озброєння ще у 2004 році та більшість потім утилізували.
Далі наводиться дещо актуальніша історія про VT-4, які під час зіткнень з Камбоджею у 2025 році продемонстрували дуже низьку надійність. Як приклад наводиться історія з розірваним стволом 125-мм гармати, яка мала надто малий ресурс. Що цікаво, про проблеми з цими танками також повідомляли у Нігерії, тобто питання не лежить в особливостях експлуатації однією країною.
Якщо ж говорити про літаки, то згадують JF-17, які розроблені та виробляються спільно з Пакистаном. Так, у 2022 році М’янма була змушена була "приземлити" більшість зі своїх новеньких винищувачів через тріщини у фюзеляжі та проблеми з радарами. Також нібито бортові комп’ютери не були здатні захопити цілі за горизонтом. Зазначимо, що все це не заважає підвищеному попиту на цей літак.
Інший цікавий приклад наводять з літаками серії F-7, як мінімум п’ять з яких зі складу повітряних сил Бангладеш розбилися з 1994 по 2006 роки. У 2020 році почалася заміна теж китайськими "летючими партами" K-8W, але там почалися проблеми з озброєнням та авіонікою, що загалом призвело до формальної скарги на якість збірки борта та запчастин до нього.
Авіакатастрофи переслідують і безпілотники. Так, у 2019 році Ірак придбав 20 вживаних БПЛА CH-4B у Йорданії й вже протягом перших років використання 8 з них розбилися. А решта виведені у резерв, бо дістати запчастини до них виявилося дуже проблематично.
Щодо флоту, то за деякими повідомленнями китайські фрегати F-22P у складі пакистанського флоту страждали від поломок двигунів та радарів, а ЗРК FM-90(N) не міг навестися на цілі. Бангладеш також скаржився, що передані Китаєм комплектуючі до кораблів часто ламалися.
Закриваються приклади досвідом Саудівської Аравії з лазером Silent Hunter з комплексу SkyShield. Так, для знищення безпілотника їм могло знадобитися до 15-30 хвилин та загалом система була не готова до експлуатації у середовищі аравійського півострова.
З цих всіх історій робиться висновок, що хоча існує багато нюансів експлуатації та нещасні випадки трапляються, скоріше за все дійсно присутня певна проблема з контролем якості при виробництві озброєння у Китаї. Також не забезпечується потрібний рівень підтримки та постачання запчастин для нормальної експлуатації вже проданих засобів.
Від Defense Express зазначимо, що загалом висновок дійсно дуже логічний, особливо у питанні підтримки. Сучасне озброєння дуже комплексне, тож без можливості його обслуговувати почнуть виникати поломки та падати боєздатність. Також зазначимо, що Китай може мати такі проблеми лише для експортних замовлень.
Важливий нюанс щодо згаданих вище історій полягає у тому, що багато з них повідомлялися з посиланнями на анонімні джерела, тож перевірити їх інколи неможливо. При цьому авторами інколи були індійські медіа, які з досить очевидних причин можуть подавати не до кінця правдиву інформацію.
Одначе все-таки наявно достатньо згадок, щоб вважати, що оборонна продукція з КНР має проблеми із якістю та особливо подальшою підтримкою. Одначе невідомо, чи зможе це вплинути на вибір багатьох країн, які часто не можуть собі дозволити інших альтернатив.
Читайте також: Індія має попит на понад 1000 вертольотів і хоче локалізувати виробництво машин від Leonardo
