Україна, намагаючись не відставати у цій дещо штучній гвинтівочній "гонці озброєнь", отримує нові та виробляє свої екземпляри такого озброєння, а саме - великокаліберні гвинтівки калібру 12.7х108 мм і 14.5х114 мм.
Найцікавіше тут те, що боєприпаси до цих гвинтівок не виготовляються на території України, а використовуються із запасів, які залишились від вже зруйнованого Радянського Союзу, так би мовити "із резерву", або - закуповуються з країн колишнього Варшавського договору.
Читайте також: Завод "Маяк" вперше презентував дві великокаліберні гвинтівки з дальністю стрільби 3 км (відео)
Проблема такого підходу полягає у самому боєприпасі такого типу, що розроблявся для стрільби не по точковим цілям, а розраховувався для ураження цілей зі зброї типу "кулемет".
Як приклад, можна навести дані по точності бою патронів калібру 12.7х108 мм та 14.5х114 мм, які викладені в нормативній документації під час прийому цих набоїв.
Так ось, кучність бою патрона калібру 12.7х108 мм на 140 метрів, яка визначається діаметром кола, куди вміщається 50% з числа влучень у мішень - становить 17,6 сантиметрів. А для калібру 14.5х114 мм ця величина на дистанції в 300 метрів становить аж 40 сантиметрів.
Раз ми вже дізналися про характеристики патронів, непогано було б згадати і про зброю, яку використовували у СРСР для використання даного виду боєприпасу.
На основі "Наставления по стрелковому делу", яке містить дані по конструкції самої зброї, догляду і правильному поводженню, техніці стрільби та технічним характеристикам, які нам і потрібно використати, ми можемо визначити деякі цікаві для нас моменти.
А саме - таблицю з даними про кількість патронів 14.5х114 мм, необхідну для враження фігури кулемет хоч би однією кулею. Можна побачити, що для влучення на дистанцію 1000 метрів необхідно використати 22 патрони. Така ж ситуація і для калібру 12.7х108 мм. Тут для враження аналогічної цілі на тій самій дистанції необхідно використати теж 22 патрони.
Іншими словами, при використанні таких патронів мови про снайперську стрільбу і бути не може. Не варто забувати і про ергономічні вимоги до зброї такого типу.
Енергія віддачі під час пострілу не має перевищувати 30 Дж. Так давайте розрахуємо, яка буде енергія віддачі при використанні патрона калібру 14.5х114 мм з кулею Б32 із гвинтівки масою 22.5 кг при умові, що дульне гальмо-компенсатор працює ідеально, а воно нівелює усю енегрію порохових газів після вильоту кулі. Також ми знехтуємо плаваючим стволом та противовідкатним пристроєм, так як не усі гвинтівки під цей калібр обладнані ними.
У результаті отримуємо, що енергія перевищує допустиму норму приблизно у 2.5 рази (нижче наведені формули, по яким знаходили величину енергії).
Довідково:
Формула, яка нам знадобиться K = (Mкулі * Vкулі)²/2*mзброї, де:mкулі – маса кулі патрону (кг); Vкулі – початкова швидкість польоту кулі (м/с); Mзброї – маса зброї (кг). Використовуючи всю ту ж саму радянську літературу, отримуємо інформацію про масу кулі, яка дорівнює 0,0639 кг, та швидкість кулі, яка дорівнює 987,5 м/c. Тепер, маючи усі дані можемо знайти невідоме. Звідси отримуємо, k = (0,0639*987,5)²/2*22.5 = 88,45 Дж.
Така сама ситуація і з набоєм 12.7х108 мм Б32, де енергія віддачі під час пострілу із гвинтівки масою 13.5 кг (без плаваючого ствола та противовідкатного пристрою), перевищує норму у 2 рази (Куля масою 0,0482 кг та швидкістю 820 м/c, де К = (0,0482*820)²/2*13.5 = 57,85 Дж.)
Наступне питання - це маса гвинтівки разом з боєкомплектом.
Якщо брати повністю екіпірованого за військовими стандартами снайпера, то при масі гвинтівки у 20 кг із повним боєкомплектом у 50 набоїв, він стає настільки нерухливим, що для виживання на полі бою у критичній ситуації йому знадобиться кидати свою гвинтівку і частину боєкомплекту.
Через це снайпери беруть з собою обмежену кількість таких набоїв, але як ми вже дізналися, такі набої не відзначаються високою кучністю.
Отже висновок: такі боєприпаси не можують використовуватися у снайперських гвинтівках через свою кучність та ергономічні вимоги. Але, як би це прикро не звучало, ці гвинтівки з "застарілими" боєприпасами використовуються й досьогодні у деяких країнах на пострадянському просторі.
Це наштовхує нас на неправильний підхід при виборі зброї та боєприпасу, бо під такий вид зброї необхідно спеціально проектувати та випробовувати боєприпас, але ніяк не навпаки.
Плавно переходячи до аналогів зброї такого типу, то українсько-британська компанія Stiletto Systems вже підіймала це питання, та визначила, що оптимальним рішенням є боєприпас калібру .375/408 Cheytac, який по розрахунковим даним зможе виконувати задачі по фігурі габаритами 170х50 сантиметрів на дистанції до 2000 метрів.
Артем КАЛАЧЕВ, спеціально для Defense Express
Р.S.:
Іноді стрільба з крупнокалібірних гвинтівок може викликати захоплення у форматі шоу, але це аж ніяк не має відношення до реального бойового застосування.
Читайте також: Антиматерія калібром 14,5 мм: на озброєння ЗС України прийняті далекобійні гвинтівки Snipex T-REX і Snipex ALLIGATOR
