xcounter
#

Як захистити критичну інфраструктуру України від ударів РФ далекобійними ракетами

3138
Як захистити критичну інфраструктуру України від ударів РФ далекобійними ракетами

Увечері 11 вересня ВКС РФ завдали групового ракетного удару шістьма крилатими ракетами "Калібр" з акваторії Чорного моря та ще шістьма крилатими ракетами Х101 з рубежів пуску у повітрі над Каспійським морем по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Не зважаючи на те, що професійно спрацювала українська ППО, котра перехопила 9 з 12 випущених ракет, три уразили Харківську ТЕЦ-5, Зміївську ТЕЦ та Павлоградську ТЕЦ-3. Ушкоджень зазнала також Кременчуцька ТЕЦ. Без води та світла залишилися Харківська, Полтавська, Дніпропетровська і частково Запорізька області

Скоординованість удару абсолютно чітко вказує на наявність єдиного замислу і плану ураження цих об’єктів. 12 вересня РФ завдала повторний удар по Харкову, знову залишивши місто без електрики та води. Тимчасове виведення з ладу Харківської ТЕЦ-5 раптово залишило без світла … російський Білгород. Тобто на тимчасово окупованій території Харківської області росіяни організували крадіжку електроенергії з Об'єднаної енергетичної системи України.

14 вересня ЗС РФ завдали удару сімома крилатими ракетами по Кривому Рогу, пошкодивши, зокрема, дамбу Карачунівського водосховища (довжина греблі – 205 м, найбільша висота – 24 м, ширина – 7,5 м, площа водосховища – понад 36 км²). Руйнування призвело до призупинення водопостачання у Саксаганському та Центрально-Міському районах міста.

Читайте також: Удар по Кривому Рогу: рашисти цілеспрямованим ракетним обстрілом намагались затопити місто

Внаслідок збройної агресії РФ на території України були уражені 327 об’єктів критичної інфраструктури лише у сфері теплопостачання. Загалом на один атакований військовий об'єкт припадає 73 атакованих цивільних споруди.

Ушкоджена гідротехнічна споруда у Кривому Розі (фото: офіційна сторінка Президента України)
Ушкоджена гідротехнічна споруда у Кривому Розі (фото: офіційна сторінка Президента України)

Дії РФ відверто і зухвало порушують Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, котрий встановлює, що греблі та атомні електростанції не повинні ставати об'єктами нападу навіть у тих випадках, коли вони є військовими об'єктами, а напади та знищення або приведення в непридатність об'єктів, необхідних для виживання цивільним населенням, зокрема – споруди для постачання питної води та її запаси, іригаційні споруди, заборонено. Всі ці дії російського ракетного терориста лише збільшують обсяг майбутньої кримінальної справи проти нього в Гаазі.

РФ занурюється у все більшу ізоляцію, тому її керівництво вдається до все більше "грубих інструментів", все частіше застосовує енергетичний важіль, як зброю протиєвропейських країн, які протистоять російській агресії в Україні. Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що президент росії володимир путін намагається примусити Європу перестати підтримувати Україну через створення дефіциту енергії, адже не може досягнути своїх цілей військовим шляхом. І Україна, крім військового вторгнення, опинилася ще й на вістрі ворожої енергетичної атаки.

ракета
Пуск ракети "Калібр", фото ілюстративне

Розберемось, що становить собою критична інфраструктура України, котра, вже немає сумнівів, піддаватиметься ударам з боку агресора щонайменше до завершення активної фази війни. Українське законодавство під об’єктами критичної інфраструктури розуміє об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Під захистом критичної інфраструктури слід розуміти всі види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об’єкта критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці такого об’єкту, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх виникнення. Цю діяльність провадять органи управління, сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, військово-цивільних адміністрацій, органи місцевого самоврядування, оператори критичної інфраструктури.

Об’єктами ударів, і не лише ракетних, можуть стати об’єкти урядування та надання публічних послуг, енергозабезпечення, зокрема постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення, забезпечення продовольством, охорони здоров’я, фармацевтичної промисловості, виготовлення вакцин, біолабораторії, інформаційних послуг та електронних комунікацій, фінансових послуг, транспортного забезпечення, оборони, державної безпеки, правопорядку, здійснення правосуддя, тримання під вартою, цивільного захисту населення та територій, служби порятунку, космічної діяльності, хімічної промисловості та дослідницької діяльності.

Абсолютно очевидно, що наявні виклики і загрози об’єктам критичної інфраструктури мають з високою ймовірністю завдати значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення. Уразливість таких об’єктів напряму впливає на тяжкість можливих негативних наслідків, внаслідок котрих може буде заподіяна значна шкода здоров’ю населення, яка оцінюється кількістю постраждалих, загиблих та осіб, які отримали значні травми, а також чисельністю евакуйованого населення. Іншими небезпечними екологічними та техногенними викликами і загрозами є зношеність основних фондів, зокрема об'єктів підвищеної небезпеки, комунальної інфраструктури населених пунктів, очисних споруд підприємств.

Слід пам’ятати, що опосередкованого впливу зазнаватиме і соціальна сфера (руйнація систем соціального захисту населення і надання соціальних послуг, втрата спроможності держави задовольнити критичні потреби суспільства), знижуватиметься обороноздатність, дискредитації зазнаватиме імідж країни, буде дестабілізована система державного управління, ускладнюватиметься виконання державою своїх функцій, наростатимуть кризові явища в економіці (вплив на внутрішній валовий продукт, розмір економічних прямих та непрямих втрат), збитки наноситимуться природним ресурсам загальнодержавного та місцевого значення.

Масштабність негативних наслідків для держави впливатиме на діяльність стратегічно важливих об’єктів більшості секторів життєзабезпечення, призведе до втрати унікальних національно значущих активів, систем і ресурсів, матиме тривалі наслідки для держави і позначатиметься на діяльності ряду інших секторів. Тривалість ліквідації наслідків ударів по об’єктах критичної інфраструктури також матиме негативний вплив на загальну ситуацію в державі.

Пуск ОТРК
Пуск ОТРК "Искандер-М"

Агресор чудово обізнаний про надмірну залежність України від імпорту енергоносіїв, невирішені проблеми диверсифікації джерел і маршрутів їх постачання, недостатнє використання власного енергетичного потенціалу, низьку ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, відносно повільні темпи впровадження новітніх технологій, тому і надалі, крім суто військових засобів, використовуватиме в тактичній перспективі і проблеми недостатньої реалізації енерготранзитного потенціалу та інтеграції України в європейський енергетичний ринок.

Руйнування або нанесення значних збитків об’єктам критично інфраструктури у ключових містах (містах-мільйонниках, адміністративно-промислових центрах, вузлах комунікацій, центрах енергогенерації, тощо) матиме на меті захоплення контролю над місцевими громадами, здійснення впливу на умонастрої людей, маніпулювання їх свідомістю, кінцевою ціллю чого буде формування протестних настроїв та посилення тиску на центральні органи влади держави з метою примушення їх до прийняття вигідних противнику рішень.

Ворог одночасно з маніпулюванням об’єктами критичної інфраструктури намагатиметься маніпулювати також основними цінностями, мотиваційними факторами, культурним базисом та стратегічною та комунікаційною інфраструктурою держави.

Агресор буде досягати цього комплексним, збалансованим впливом з використанням м’якої та твердої сили. Саме тому об’єкти критичної інфраструктури стали об’єктами асиметричних дій ворога, котрий продовжує діяти в парадигмі гібридного конфлікту. Вплив на них у межах оптимальних заходів та кореляцій параметрів простору, часу та ресурсів по замислу РФ має призвести до бажаних для неї цілеспрямованих, швидких, каскадних, синергетичних та деструктивних для української критичної інфраструктури порушень у структурах, процесах та результатах функціонування.

Організуючи протидію ворожому впливу, українське суспільство має пам’ятати, що агресор намагається послабити підтримку Уряду України, застосовуючи не лише кінетичні операції. У міждержавному протистоянні РФ використовує продажність місцевих еліт як інструмент ослаблення та розвалу держави, формування сірої зони як театру гібридної війни, заперечує факт ведення гібридної війни, скритно застосовує комплекс гібридних загроз, всеосяжно охоплюючи територію України, зокрема космічний та кіберпростір, застосовує когнітивний руйнівний вплив на свідомість та психіку людей з метою прискорення поразки у війні нашої держави.

Ці дії прикриваються заходами багатосферного стримування (дипломатичні, інформаційні, розвідувально-агентурні, ідеологічні, зокрема релігійні). Дії РФ синхронізуються за місцем, часом, видами та інтенсивністю використання гібридних загроз на всій території України. Таким шляхом формується внутрішній чинник, котрий у поєднанні з наявністю великих проблем (відсутність у холодну пору року тепла, електрики, питної води, обмеження транспортного сполучення, доступу до медичних, фінансових, соціальних послуг) і відсутності перспектив щодо їх вирішення у найближчому майбутньому має доповнити чинник активних дій (зовнішній чинник). А цей чинник після Харківського розгрому виглядає все більш примарним, тому має бути негайно посилений чи компенсований за рахунок внутрішнього, що і відбулося вночі з 18 на 19 вересня – агресор завдав ракетного удару по промисловому майданчику Південноукраїнської АЕС).

Ми знаємо, хто в цьому винний. Друге питання – що робити?

Слід виділити три рівні:

− національний рівень

− рівень територіальних громад

− рівень громадянина

На національному рівні слід негайно приділити увагу підвищенню ефективності використання енергетичних ресурсів, відшукати альтернативні джерела енергозабезпечення, забезпечити стабільність постачання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема, шляхом диверсифікації його джерел, забезпечити умови надійного функціонування вітчизняної інфраструктури транзиту та постачання енергоносіїв, створити стратегічні резерви паливно-енергетичних ресурсів. Пріоритет має належати зараз дієвому захисту критичної інфраструктури від ворожих впливів та зловмисних дій, зокрема й в кіберпросторі.

ЗАЕС
ЗАЕС

На рівні територіальних громад слід зосередитись на заходах із запобігання аваріям та катастрофам на об’єктах ЖКГ, інших аварійних об'єктах комунальної власності, забезпеченні стабільного функціонування теплових пунктів, систем енергозабезпечення, водопостачання і водовідведення в населених пунктах ОТГ, створенні фінансових ресурсів для ліквідації наслідків аварії, надати допомогу комунальним підприємствам всебічно підготуватися до функціонування в умовах воєнного конфлікту високої інтенсивності та в екстремальних умовах холодної пори року. Слід приділити увагу забезпеченню зв’язку та інформування населення, уточнити плани евакуації населення та розробити плани прийому населення, що прибуває до ОТГ з регіонів, що зазнали ворожого впливу та тимчасово малопридатні для проживання. Варто розглянути питання створення територіальних пунктів обігріву, стабільного енергопостачання від мобільних джерел, регулярної доставки питної води, накопичити запаси продовольства тривалого зберігання та такого, приготування якого не потребує значних витрат енергії, подбати про випікання хлібу. Безумовно, обладнати або привести до ладу сховища та укриття для жителів громади лягає на плечі місцевого органу самоврядування. В кожному населеному пункті ОТГ має бути доступ до медичної допомоги. Краща відповідь на надзвичайну ситуацію – чіткий план дій.

На рівні громадянина слід ретельно подбати про автономність виживання родини створивши необхідні запаси продовольства, пального, медикаментів, зокрема антибіотиків, обладнати в оселі укриття, якщо відсутній доступ до колективного, де також мати певні запаси на випадок перебування там впродовж декількох діб.

Варто підготувати валізу екстреного випадку (вагою 15-20 кг, не більше), поклавши туди документи, готівкові гроші, воду, їжу та змінний одяг, аптечку, засоби гігієни, засоби комунікації: мобільний телефон, пауербанк, ніж, сухий спирт для розпалювання багаття, казанок для приготування їжі, таблетки для очищення води, ліхтар, якщо маєте - спальник, намет.

Варто домовитися із сусідами, подбати про одиноких громадян, адже колективне виживання у випадку руйнування об’єктів критичної інфраструктури є ресурсно більш вигідним. Кожен має чітко усвідомлювати, що і к він, його родина, сусіди мають робити за тих чи інших умов.

Захист критичної інфраструктури держави – не лише ППО, не лише комплекс суто військових заходів. Українське суспільство останні 400 років залишається "суспільством-мішенню" для Росі. Тому для створення нестабільної ситуації в Україні агресор прагне отримати по можливості панування у політичному, соціально-економічному просторах, впливати на наші цінності. Очевидно, що лише у випадку синергії військових та невійськових зусиль стає можливим ефективно організувати і використати "революційну силу" суспільства та скерувати її на зміну військово-політичного керівництва нашої країни. Ось у цьому і полягає сутність атак на об’єкти критичної інфраструктури держави.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Читайте також: Масований ракетний удар РФ на День Незалежності: чим саме можуть бити та чи вистачить сил у рашистів