Укладання Перу твердого договору на закупівлю винищувачів F-16 пройшло у повному політичному хаосі та стало завершення конкурсу, який стартував ще у 2012 році, 14 років тому. І для України, яка так само потребує закупівлі нових винищувачів, це має бути дуже важливим уроком.
Зрештою зараз перед Києвом на столі лише наміри щодо закупівлі 100 Rafale та 150 Gripen. А враховуючи те, що загальний бюджет закупівлі 250 винищувачів 4+ покоління легко може скласти 50 млрд євро, скоріше за все, або кількість або різноманіття літаків необхідно буде відкоригувати.
Читайте також: Для чого можна було б використовувати українську "Хмаринку", яка виступає у ніші російських дешевих БПЛА "Молния"
А це означає необхідність зробити вибір. І цілком можливо, що окрім цих двох винищувачів, коли мова наблизиться до підписання твердих угод, перелік пропозицій розшириться. Як і тиск на Україну, бо коли мова йде про мільярдні контракти слід очікувати брудної боротьби.
І якраз приклад Перу це чудово демонструє. Активізація конкурсу відбулась літом 2024 року, коли президенткою країни була Діна Болуарте, а перелік кандидатів не звузився до трьох винищувачів - F-16, Rafale та Gripen.
Вже у квітні 2025 року склалось впевнене враження, що у Лімі остаточно схилились у бік шведського винищувача через його меншу вартість ніж у Rafale. Була отримана згода на продаж 12 Gripen, погоджувались широкі офсетні, компенсаційні, угоди. А коли у вересні США оприлюднили дозвіл на продаж своїх F-16 з ціною у 285 млн доларів за літак, як здавалось, американський винищувач просто не розглядається.
Але далі у Перу політична криза вийшла на новий етап. Країною прокотилась хвиля протестів проти пенсійної реформи. К критика президентки Діни Болуарте, яку активно звинувачували у корупції, вийшла на новий рівень і у жовтні 2025 року їй було оголошено імпічмент.
Нова влада країни на чолі із Хосе Хері у грудні переглянула рішення та схилилась до закупівлі F-16 Block 70. У лютому 2026 року у Лімі офіційно підтвердили, що закупівля американських винищувачів - це виключно політичне рішення. Через тиждень після цього й Хосе Хері відсторонили з посади через підозру у корупції. Його замінив Хосе Марія Балькасар, який отримав дуже короткий строк повноважень - до липня 2026 року, коли він передасть місце переможцю виборів, перший тур яких пройшов у середині квітня.
На тлі такої кавалькади влади просування F-16 посилилось. Ціна на них була знижена: 12 винищувачів за 2 млрд доларів та опціон на ще 12 за 1 млрд доларів. Тобто по 166 млн доларів чи, у випадку контактування всіх - по 145,8 млн доларів за один F-16 Block 70.
Але таке просування вийшло поза межі порівняння літаків та деталей угоди - у справу пішли доволі брудні засоби. У шведському Saab заявили, що не отримали від уряду Перу офіційного запиту щодо своєї пропозиції, яка б могла бути кращою за американську. І в цих умовах шведи вирішили не визнавати свого програшу та після висування ультиматуму вийшли з конкурсу.
Закупівлю саме американських винищувачів не похитнуло й те, що через тимчасовість своїх повноважень Балькасар відмовився укладати угоду на закупівлю F-16. У відповідь американський посол відкрито назвав це "підривом інтересів США" та пригрозив використанням "всіх доступних інструментів для захисту та сприяння процвітанню та безпеці Штатів та нашого регіону".
І зрештою тверду угоду на F-16 представники уряду Перу підписали за спиною президента країни та вже провели перший платіж у розмірі 462 млн доларів. Після чого міністри оборони та закордонних справ подали у відставку. А тепер у парламенті країни говорять й про імпічмент президенту.
Чи була справедливою перемога F-16 Block 70 у цьому політичному хаосі - навряд тепер має значення. Зрештою Перу дійсно потребувала літаки, бо нібито у строю у неї у льотному стані залишилось лише два винищувача. А ціна у 146-166 млн доларів за один F-16 Block 70 дійсно доволі приваблива, але враження, що цей винищувач саме "запхали" залишиться.
Читайте також: Що це за українська система Sky Map яку поспіхом ставлять американці на своїх базах, щоб захиститись від "Шахедів"
