Після того, як була оголошена дальність польоту української балістичної ракети - 600-700 км, цілком можливо поставити питання, а як саме вона може виглядати. І мова звісно йде не про зовнішній вигляд, а про габарити та певні технологічні нюанси. А оцінити їх можливо за рахунок того, що балістичні ракети є доволі специфічним виробом, який залишає доволі мало місця для "польоту творчості" й для досягнення максимальної ефективності необхідно примати лише оптимальні рішення.
Через це можливо поглянути на наявні та вже історичні балістичні ракети, при цьому повернення до історії пов'язано із тим, що зрештою не так багато країн у світі зараз взагалі мають власні балістичні ракети, а ще менше веде їх розробку. Також величезне значення відіграє рівень технології, який має та чи інша країна.
Читайте також: РФ продала ББМ "Спартак" в Габон, звідки офіційно купувала найбільше запчастин до літаків в 2023 році
Наприклад, російська балістична ракета 9М723 ОТРК "Искандер" при дальності 400-500 км та ваги бойової частини до 480 кг має стартову вагу 3800 кг, довжину 7,2 метра при діаметрі 92 см. Водночас ізраїльська балістична Lora при аналогічній дальності та вазі бойової частини має довжину 5 метрів, діаметр 61 см та стартову вагу 1,8 тонн.
Можливо також згадати про PrSM, яка має дальність понад 500 км й запускається з HIMARS. Таку дальність вона досягає у габаритах 4 метри довжини при 43 см діаметра, а злітна вага оцінена в 1 тонну. І хоч і несе вона бойову частину вагою близько 100 кг, але така дальність при таких габаритах - це про дуже високу енергетичність твердого палива. А це, до речі, обумовлює використання більш стійких до перевантажень компонентів та матеріалів, що також ускладнює та здорожчує ракету.
Тому, враховуючи поточний стан ОПК України, спочатку правильніше буде орієнтуватися на ті показники, які були досягнуті такими країнами, як Китай чи Індія. Наприклад, у Китаю з середини 80-х років є DF-15A, яка має оціночну дальність у 600 км та несе 500 кг бойову частину.
При стартовій масі 6200 кг вона має довжину 9,1 метра при діаметрі 1 метр. Попри те, що ракета була розроблена ще декілька десятиріч тому Пекін продовжує її розвиток. Наприклад, у DF-15B, яка була продемонстрована у 2009 році бойовий блок має режим маневрування та донаведення, а у DF-15С дальність зросла до 750 км із протибункерною бойовою частиною. Також зростала й точність з +/-200-300 метрів на рівні кінця 80-х, до +/-30 метрів у 2000-х.
Індія має дуже специфічну балістичну ракету Dhanush, яка є розвитком балістичних ракет Prithvi. У Dhanush про існування якої стало відомо у 2000 році, у порівнянні з попередніми виробами зросла дальність до 400 км, але вага бойової частини становить від 500 до 1000 кг. Габарити ракети: стартова вага - 5,6 тонни, довжина 8,5 метра, діаметр близько 1 метра. А головна специфіка - це ракета корабельного базування.
Також в Індії є балістична ракета Agni-I, яка має дальність 700 км та стала першою індійською балістичною ракетою під ядерну бойову частину. Ця ракета розроблялась з 80-х років та з 2007 року знаходиться на озброєнні. А також стала основою цілої гілки індійських ракет. З вагою бойової частини у 1 тонну ця ракета в одноступеневому варіанті має довжину 15 метрів, діаметр 1 метр та стартову вагу у 12 тонн.
На фоні цих розробок можна навести приклад й радянських балістичних ракет. Наприклад, у 70-х роках був розроблений ОТРК "Ока", який мав одноступеневу твердопаливну ракету 9К714, яка у конвенційній версії з 450-кг бойовою частиною мала дальність до 450 км. Ці параметри досягались при габаритах близько 7,5 метра довжини, діаметра близько 1 метра та при стартовій вазі близько 4,5 тонни.
Всі наведені вище приклади - це твердопаливні одноступеневі ракети. Але використання двоступеневої схеми дозволяє якісно збільшити дальність, хоча і призводить до здорожчення та укладення ракети. Наприклад, твердопаливний двоступеневий "Темп-С", ракета 9М76, мав дальність до 900 км, при вазі бойової частини 530 кг, при довжині 12-13 метрів, діаметрі до 1 метра та стартовій вазі 9,3 тонни.
Враховуючи ці приклади, можливо обережно припустити, що, якщо українська балістична ракета несе бойову частину вагою близько 500 кг, то при одноступеневій системі та на твердому паливі вона буде мати стартову вагу у 5-6 тонн та близько 8-9 метрів довжини при діаметрі 1 метр. Це звісно дуже ілюстративні припущення і необхідно враховувати, що при меншій вазі бойової частини розміри ракети також будуть менші.
Для порівняння, ракета "Точка-У" 9М79М має дальність до 120 км, при вазі бойової частини до 482 кг, габарити 6,4 метра довжини, діаметрі 65 см та стартовій вазі 2010 кг. Ракета ATACMS з дальністю 300 км M39A1 Block I та 174 кг бойовою частиною має габарити 3,97 метра, 61 см діаметра та 1318 кг злітної ваги.
Читайте також: У США розкрили, скільки виробляють зараз 155-мм снарядів за місяць
