Поки панування дронів на полі бою поставило питання чи є майбутнє на полі бою у танка, не менш важливе питання - чи є майбутнє у БМП. Бо цей вид бронетехніки, який призначений для захищеного транспортування бійців та має можливість боротися з танками, також страждає від прозорості поля бою та панування на ньому дронів.
Над цим питанням замислились у німецькому виданні Soldat und Technik, проаналізувавши реальний досвід, як України, так і РФ, рішення часів Холодної війни, наявні тенденції та можливі точки балансу між різними концепціями.
Читайте також: Друга доба української далекобійної атаки по 112-й ракетній бригаді РФ у Шуї - чому це важливий показник
Надзахищена супер-БМП з КАЗ
БМП, які й танки, створювались виходячи з необхідності захисту, в першу чергу, лобової проєкції, до якої за останні десятиріччя додався потужний протимінний захист. Але всеракурсність загрози від дронів означає необхідність створення бойової машини для перевезення десанту з аналогічним максимально потужним круговим захистом, такої собі супер-БМП. Таке рішення можливо підгледіти в Ізраїлю з його бронетранспортером Namer на базі танка Merkava Mark IV.
Але й у Namer є слабкі місця, які може вицілювати оператор FPV-дрона, а його мобільність обмежена. Останнє не є для ЦАХАЛ проблемою, бо Namer створювався з прицілом на міські бої, де ворог може атакувати із засідки з будь-якої сторони. На додачу до класичного захисту ізраїльтяни також встановили на Namer комплекс активного захисту (КАЗ) Trophy, який знищує ворожі боєприпаси ще на підльоті. Й восени 2024 Trophy отримав можливість працювати й проти дронів.
Водночас проблема з будь-яким комплексом активного захисту полягає у тому, що бронетехніка дуже часто потрапляє під атаку дронами ще до початку її висування, або одразу з моменту руху в атаку. І будь-який КАЗ має обмежений боєзапас, як і димові заряди. Також досвід росіян з танками-сараями, як ерзац-важкими БМП, показав, що це лише питання кількості дронів, які необхідні для їх знерухомлення, що еквівалентно знищенню.
Баггі та мотоцикли для "банзай-атак"
На іншому полюсі від створення надзахищених малорухомих конструкцій - використання максимально легкого неброньованого транспорту у концепції кращий захист - швидкість та маневреність. При цьому німецьке видання першим згадало досвід українських військових, які весною 2022 року використовували для прихованого переміщення розрахунків ПТРК електромотоцикли.
Але звісно зараз головними експлуатантами багі та мотоциклів на полі бою є росіяни, які часом пробують їх використати у "банзай-атаках". І з доволі відомим результатом, бо легкі транспортні засоби не захищають від куль та уламків, а оператор дрона має далеко не одну спробу заходу на ціль. Більше того, використання машинного зору у дронах нівелює спроби маневрами зірвати атаку.
І з боку Defense Express зазначимо, що загалом успіх тактики "проскочити на швидкості" розрахований лише на провал системи спостереження та огляду поля бою противником. Більше того, як пишуть німці, на умовну БМП можливо встановити й комплекс РЕБ, й КАЗ та інший захист, а також, можливо, кулеметний зенітний бойовий модуль. А от з легким транспортом можливо рухатись лише у бік групових рішень зі спеціалізованими машинами.
Самозахист БМП та знову про Gepard
Також німці згадали досвід Бундесверу часів завершення Холодної війни, коли за планом кожну бронетанкову роту мав супроводжувати свій Gepard, що мав забезпечити захист від вертольотів та штурмовиків. Але будь-яка одна спеціалізована машина стає безпорадною, якщо в неї завершуються боєприпаси, після чого, як і у випадку її знищення, всі інші машини вже можливо спокійно "розібрати".
Саме тому варіант за яким наявні БМП повинні мати власні засоби боротьби проти дронів виглядає більш ефективним. При цьому мова йде, як про комплекси РЕБ, так і про бойові зенітні модулі. Останнє рішення вже проглядається на концептах всіх модернізацій західних танків, як приклад - модуль ARX 30 від KNDS.
Мережева концепція та міжсекторальна задача
Але найбільш ефективним рішенням може бути додавання до концепції самозахисту спеціалізованої машини супроводження, яка матиме більші можливості щодо виявлення ворожих дронів та керуватиме в автоматизованому режимі такими турелями та іншими засобами на всіх машинах навколо.
Розвиваючи цю думку видання пише, що боротьба з дронами це насправді міжсекторальна задача. І можливо варто розглядати рішення з комбінацією традиційних важких та легких транспортних засобів, особливо якщо легкі будуть наземними дронами. А це дозволяє розподілити сенсори та засоби ураження по полю бою та об'єднати їх у єдину мережу.
При цьому не варто впиратися лише у наземну техніку, бо у склад такої системи повинні бути включені й власні БПЛА, які будуть вести спостереження та протидіяти ворожим дронам.
Читайте також: Узбекистан досі має 56 МиГ-29 та Су-27, але заміну купить не в РФ, а можливо в Китаю
