В одній з наших попередніх публікацій ми писали про те, чому росіяни в будь-якій війні одразу ставлять на "артилерійський вал", навіть якщо плани були інші, та як загалом виглядає історична практика використання артилерії в росіян.
А в цій публікації ми розгорнуто розповімо про те, як СРСР використовував артилерію в Афганістані під час війни 1979-1989 років. При введенні в Афганістан радянський контингент мав 500 артсистем, а при виводі – мав уже 2000 артсистем, при тому що 433 одиниці артилерійського озброєння були втрачені; ну й окрім того, там вперше відбулось бойове застосування 240-мм САУ 2С4 "Тюльпан".
Читайте також: Попередником САУ Archer була шведська Bkan 1, що могла зробити 15 пострілів за хвилину та прослужила 36 років
Якщо конкретніше, то на початок війни в Афганістані радянська 40-а армія мала орієнтовно до 220 мінометів, до 200 гаубиць Д-30 калібру 122-мм та до 80 реактивних систем залпового вогню (переважно БМ-21); головне завдання, яке тоді стояло перед радянськими артилеристами – "ураження незахищеної живої сили противника". Крім того, в деяких джерелах заявляється, що урядові війська самого Афганістану мали в своєму розпорядженні до 2600 артсистем різних типів.
Збільшувати кількість наявної власної артилерії по суті в 4 рази радянським військам довелось, бо характер та інтенсивність бойових дій виявились кардинально інакшими, аніж як в Москві очікували до моменту інтервенції в Афганістан. Крім того, кожен тип артсистем в цих умовах отримав свою "спеціалізацію", яка виглядала наступним чином:
- 82-мм міномети 2Б14 "Поднос" використовувались радянськими військами як безпосередній інструмент підтримки піхоти в оборонних в боях;
- автоматичні 82-мм міномети "Василек" на шасі МТ-ЛБ – вогнева підтримка штурмових груп;
- 120-мм міномети 2Б11 "Сани" - для вогневої підтримки при штурмах укріплених об’єктів;
- САУ 2С9 "Нона-С" - при рейдових діях десантно-штурмових підрозділів;
- 240-мм САУ 2С4 "Тюльпан" - для ураження вогневих точок в гірській місцевості, зокрема в печерах та на зворотніх схилах гір;
- 2С1 "Гвоздика" та 2С3 "Акация" - використовувались в ролі «штурмових гармат» для ураження цілей прямою наводкою під час рейдових дій мотострілецьких підрозділів;
- Д-30 та МТ-12 – як стаціонарні вогневі засоби для забезпечення кругової оборони радянських військових об’єктів (аеродроми, військові містечка тощо);
- 2С5 "Гиацинт-С" - ураження укріплених районів у гірській місцевості;
- БМ-21 "Град" - ураження живої сили та реактивних установок загонів моджахедів, які протидіяли радянським інтервентам;
- 9П140 "Ураган" - дистанційна постановка мінних полів та надання вогневої підтримки підрозділам, що супроводжували логістичні конвої.
При цьому є окремі деталі, які доволі вичерпно свідчать про загальну картину використання артилерійськими радянськими військами в Афганістані. Наприклад заявляється, що для ураження однієї цілі (наприклад вогнева точка) могло витрачатись від 40 до 120 артилерійських боєприпасів.
Бронезахист самохідних артустановок 2С1 "Гвоздика" та 2С3 "Акация", що використовувались в ролі "штурмових гармат", доводилось посилювати в імпровізованому порядку, зокрема для захисту екіпажів від вогню 14,5 мм кулеметів (бо стрільба доволі часто відбувалась на дистанції 1,5-3 кілометри від цілі).
По деяким САУ "Гиацинт-С" настріл міг досягати навіть 7 тисяч пострілів, а пробіг у гірській місцевості – до 6500 кілометрів, і це говорить про це, наскільки інтенсивно ці самохідні артустановки брали участь у створенні "вогневого валу" для радянської армії в Афганістані. Ще також є деталь, що радянський гарнізон в Кабулі мав у своєму розпорядженні окремий дивізіон 240-мм САУ 2С4 "Тюльпан" для вогневої підтримки.
Однак цьому тлі показовим виглядає те, що у відкритому доступі відсутні дані по кількості артилерійських боєприпасів, які СРСР витратив під час бойових дій в Афганістані.
Що в свою чергу дозволяє побудувати таку гіпотезу – при застосуванні артилерії у цій війні радянські генерали воліли ігнорувати показники з вичерпанням ресурсів (наприклад ті самі снаряди), і натомість воліли опиратись лише на показники тих ресурсів, які вони можуть отримати додатково (наприклад нові артилерійські системи).
Читайте також: Кремль відстріляв майже 4300 ракет "Луна" та "Скад" в Афганістані після виходу військ, результату нуль
