Для розуміння реалій ЗС РФ: у війні проти України залучені дванадцять армій (всі наявні в ЗС РФ), два корпуси з трьох (наразі в поле зору не потрапляли військові частини 68-го АК з Южно-Сахалінська), всі чотири дивізії та чотири бригади ПДВ ЗС РФ, шість бригад морської піхоти.
Попри гучну назву "армія", деякі з них менші за дивізію радянських часів: найбільш потужною є 1-ша армія (три дивізії і бригада), далі – 58-ма армія (дві дивізії і бригада), 8-ма і 20-та армії – по дві дивізії, найскромніші – 6-та, 29-та, 36-та, 49-та армії (по дві бригади).
Читайте також: Єдиний у РФ виробник танків - "Уралвагонзавод" зупинив роботу через брак комплектуючих
Тобто РФ задіяла всі наявні військові організаційні структури Сухопутних військ, два з трьох корпусів берегових військ і морської піхоти всіх флотів та всі організми зі складу ПДВ. Це – повномасштабне вторгнення, хоча й має обмежену мету.
Картина за основними напрямками дій така:
Волинський операційний район: гра нервів. ГШ ЗС РБ відвів до ППД 38-му одшбр, котра виконувала демонстративні дії на кордоні з Україною. Загроза вторгнення угруповання ЗС РБ в Україну зберігається.
Поліський операційний район та місто Київ: в цьому районі діють БТГр від дивізії та бригад 1-ї, 2-ї, 5-ї, 35-ї армій, 155-ї бригади морської піхоти та ПДВ. Загальне керівництво на напрямку здійснює командувач 35-ї армії генерал Санчик.
Оборонці Києва завдали противнику на цьому напрямку значних втрат, примусили передчасно задіяти оперативні резерви. На сьогодні ЗСУ змусили противника перейти там до оборони.
Нагадаю, що безславну загибель тут знайшли всі повітряні десанти зі складу 76-ї дшд, розгромлена 45-та обрСпП ПДВ, 155-та обрмп, планомірно був загнаний в ліси під Ясногородкою та знищений 331-й пдп 98-ї пдд, що розстрілював наші підрозділи під Іловайськом, живими залишилися кілька бійців, що з важкими пораненнями потрапили в полон.
ССО ЗСУ розгромили КП 35-ї армії, НШ армії отримав важке поранення та вибув не лише із бою, а й з військової служби. Під Броварами зазнала величезних втрат 47-ма тд.
Противник тут не відмовився від головної мети – захоплення Києва як столиці нашої країни, символу української державності, потенційного міста відродження українського Фенікса. Спроби оволодіти містом будуть тривати, хоча це завдання стає поступово напрямком іншого удару.
Зараз окупанти намагаються відновити боєздатність, поповнити запаси та підготуватися до чергового штурму. За оцінками експертів, зокрема іноземних, шанси на успіх у противника мізерні. Цікава новина: батальйон канадських українців уже налічує 550 вояків, серед них – автор найдальшого підтвердженого снайперського пострілу.
Сіверський операційний район: тут діють дві бригади зі складу 36-ї армії (командувач – генерал Солодчук, призначений у грудні 2021 року). Як і під Києвом, противника зупинено, він вимушений перейти до оборони, практично не веде наступальних дій, продовжує обстрілювати позиції підрозділів ЗС України та житлові квартали Чернігова.
Слобожанський операційний район: на напрямку діють військові частини зі складу 6-ї, 41-ї армій, 14-го АК Північного флоту, БТГр зі складу 3-ї мсд та 4-ї тд. Угрупованням, імовірно, керує командувач 6-ї армії генерал Єршов.
Воно застрягло в боях під Харковом і Сумами, зазнало величезних втрат та зупинилося, а на окремих ділянках відійшло за лінію державного кордону. Свій безславний кінець тут знайшли 200-та омсбр з Печенги Мурманської області та знана за парадами на Красній площі 4-та Кантемирівська танкова дивізія.
"Дива" тактичної майстерності демонструвала на цьому напрямку 45-та інженерна бригада, котра чотири (!!!) рази намагалася навести понтонну переправу на одному (!!!) місці. Всі спроби була анульовані ЗС України.
Додатковим наслідком цього безглуздого будівництва стала загибель начальника інженерних військ Західного ВО СВ ЗС РФ. Крім цього, в боях під Харковом знищені командувач 29-ї армії генерал Колесников, НШ та заступник командувача 41-ї армії генерали Герасимов та Суховецький. Останніми днями ворог блокує міста Суми і Харків, завдає вогневих ударів по позиціях ЗС України, інфраструктурі Харкова та Чугуєва, тривають безуспішні спроби захопити місто Ізюм.
Противник зазнає втрат, намагається перейти до оборони, розпочав будівництво опорних пунктів. Вбачаються всі ознаки того, що агресор втратив бойовий потенціал та відмовився від активних дій у цьому районі до відновлення боєздатності. Колони постачання змушені пересуватися без прикриття бронегруп та вертольотів, адже таких засобів явно бракує.
Донецький операційний район: найбільш складний через кількість військ, задіяних там. Агресор кинув сюди чотири дивізії зі складу 8-ї та 20-ї армій, вісім бригад та три полки зі складу "народних міліцій ЛНР / ДНР". Угрупованням, імовірно, керував вбитий 18.03 командувач 8-ї армії генерал Мордвичов.
Метою дій ворога на півночі цього району, можливо, є прорив оборони ЗС України на ділянці Сєверодонецьк – Кремінна, розвиток наступу в напрямку Ізюма, розсічення ОС, оточення їхньої частини на півночі Луганської області та подальший розгром. На півдні району окупанти намагаються виконати два головні завдання: захопити місто Маріуполь та прорвати оборону ОС біля Волновахи з подальшим з’єднанням з угрупованням рашистів біля Мелітополя.
Такий розвиток подій, в разі успіху, дозволить ворогу вибити ОС за межі адміністративних кордонів Луганської та Донецької областей, утворити сухопутний коридор від території РФ до Криму. Занепокоєння викликає стан справ в оточеному Маріуполі.
Там оборонці міста відкинули ультиматум скласти зброю та припинити спротив, однак ситуація в них критична. І в мене немає відповіді на запитання: "Коли оборонцям міста нададуть допомогу?".
На інших напрямках у цьому районі агресор, хоч і продовжує безуспішно штурмувати позиції ЗС України вздовж всієї лінії зіткнення, зосередивши основні зусилля на Авдіївському напрямку, проте зазнав втрат та був відкинутий на вихідні позиції.
Тактика дій російських військ тут мало чим відрізняється від тактики звичайної навали, противник шаблонно атакує на одних і тих же ділянках, намагаючись реалізувати свою чисельну перевагу. Тут знайшли кінець командир 150-ї мсд генерал Мітяєв, заступник командувача ЧФ РФ з військово-політичної роботи капітан 1-го рангу Палій ("надихав" БТГр 810-ї обрмп, котра виявилася неспроможною виконати свою бойову задачу біля Маріуполя).
Таврійський операційний район: в цьому операційному районі діють війська зі складу 49-ї, 58-ї армій та 22-го АК ЧФ ВМФ ЗС РФ. Керівництво здійснює командувач 58-ї армії генерал Зусько (родом з Волині, до речі).
Угруповання ворога, що вдерлося в Україну з Криму, ударило не кулаком, а розчепіреними пальцями за напрямками Херсон – Миколаїв – Вознесенськ, частиною сил – на Нову Каховку, Мелітополь – Василівка, частиною сил – на Енергодар та на Бердянськ.
Як і очікувалося, наступ зупинився через постійне збільшення довжини фронту та зменшення оперативної щільності. Цей процес прискорили підрозділи ЗСУ, котрі веденням мобільної оборони завдавали втрат агресору, одночасно не підставляючись під його удари. Так, тимчасово втрачено контроль над територією в трикутнику Херсон – Бердянськ – Василівка. Але збережено сили для його відновлення.
Мемом цієї війни стала Чорнобаївка, де противник сім разів поспіль потрапляв під удари ЗСУ на одному летовищі
Агресор намагається втримати раніше захоплені рубежі, відновлює боєздатність підрозділів та поповнює запаси. Мемом цієї війни стала Чорнобаївка, де противник сім разів поспіль потрапляв під удари ЗСУ на одному летовищі. Цьому феномену поки немає пояснення (як пояснення, дивись наш матеріал ЗСУ захопили штабні мапи армії РФ на південному напрямі: став зрозумілий "феномен" Чорнобаївки).
Також я не можу пояснити, чому ми здали Бердянськ практично без бою та яка доля кораблів та суден тамтешньої військово-морської бази.
Південнобузький операційний район: обстановка – без змін, хоча ворог завдає вогневих і ракетно-авіаційних ударів по інфраструктурі та житловому сектору Миколаєва. Ситуацію контролюють ЗСУ.
Азово-Чорноморський морський операційний район: в районі мису Тарханкут було сформовано десантний загін ЧФ ВМФ ЗС РФ у складі п’яти ВДК ("Королёв", "Победоносец", "Калининград", "Саратов", "Моргунов") та кораблів ескорту у складі фрегата "Адмирал Эссен", МРК "Вышний Волочок", лінійного тральщика "Голубец" та двох ракетних катерів.
Близько 03:00 20 березня корабельна група прибула на рейд Одеси та о 05:00 крейсер "Москва" і фрегат "Адмирал Эссен" обстріляли українське узбережжя в районі Затоки. Дії корабельної групи підтримували 5 літаків Су. У результаті нашого вогневого ураження пошкоджено фрегат «Адмирал Эссен» та збито два літаки.
Захисники Маріуполя потопили патрульний катер проекту 03160 "Раптор".
Російські військові зафарбовують на своїх кораблях назви та бортові номери, що може означати підготовку РФ до майбутніх провокацій щодо цивільних суден із подальшим звинуваченням у них українських військових кораблів.
ВИСНОВКИ:
- агресор втратив наступальну ініціативу на всіх напрямках, крім Донецького операційного району;
- демонстративні дії ЗС РБ на кордоні з Україною, "десант" в Одесу, публікації про імовірний наступ з Придністров’я – сковування резервів ЗСУ;
- у ворога – величезні проблеми з поповненням втрат. Чутки про вербування та перекидання з Сирії та Лівії найманців – не більше ніж спроби приховати цю проблему;
- удари тактичними ракетами комплексу 9к79 "Точка", що почастішали останнім часом, є показником вичерпання більш сучасних ракет "Іскандер" і "Калібр"; у росіян – брак високоточної зброї;
- російські заяви про "удари гіперзвуковою зброєю" – реклама неіснуючої зброї ("шоу-зброя" – термін Т. Купера);
- гарячішою точкою стає лінія фронту в операційній зоні Об’єднаних Сил;
- повітряні удари триватимуть, найбільше дістанеться цивільному населенню;
- окупанти намагатимуться легітимізувати свою присутність через імітацію виборів, призначення окупаційних адміністрацій, слід чекати, що окупаційний режим посилюватиметься, насамперед на півдні.
Слід пам’ятати, що у ЗСУ також є втрати, війська ведуть важкі та запеклі бої. Та не існує іншого шляху наблизити нашу перемогу.
Віктор Кевлюк
Читайте також: "Стугна" у бою: постріл на максимальну дальність та відео, яке рашистам ніколи не зрозуміти
