Учора таки з’явились підтвердження про те, що Україна провела успішну диверсію та фактично вивела з ладу Сєвєромуйський тунель Байкало-Амурської магістралі, і заодно "Чортів міст" на обхідному шляху. І в підсумку ми маємо успішну диверсію на комунікаціях ворога, проведену нашими спецслужбами.
Про вплив цієї акції на перебіг війни проти РФ, особливо з опорою на цифри – це питання дискусійне. Бл для всіх пострадянських залізниць на умовному "просторі 1520 мм" є більш звичною робота саме в "ненормальному" режимі, без витримування проектних характеристик. Але тут варто виділити інший момент, про значення самої події – взагалі-то Україна стала першою в історії, хто ударив по стратегічній інфраструктурі Росії під час війни далеко за Уралом.
Читайте також: Оголошені наслідки підриву у критично важливому для РФ Сєвєромуйському тунелі БАМ
Справді, якщо так подумати, то за всю історію воєн, які вела Росія, не можна пригадати випадків, щоб інша сторона протиборства змогла провести результативний удар чи диверсію на стратегічній інфраструктурі далеко за Уралом як природнім рубежем для умовно безпечної тилової зони для росіян.
Якщо ж спробувати пригадати про плани цілеспрямованих ударів по інфраструктурі Росії, які можуть бути у світовій воєнній історії, то тут можна згадати хіба що про нереалізований план гітлерівської Німеччини під назвою "Залізний молот" (Unternehmen Eisenhammer), який передбачав масштабний удар по енергосистемі СРСР під час Другої світової війни з тим, щоб паралізувати радянську військову промисловість.
Незвичність плану "Залізний молот" полягала в тому, що для ударів планувалось використати системи "Містель" (Mistel), по суті – своєрідний прототип далекобійних дронів-камікадзе.
"Містель" був зв’язкою із бомбардувальників Ju-88, перероблених по суті на безпілотні літаки із майже 2-тонною бойовою частино, та винищувачів Me-109 в ролі своєрідних "органів управління" для таких "прототипів" дронів-камікадзе.
Хоча вперше про план удару "Залізний молот" німці заговорили ще в 1943 році, на фактичну стадію реалізації вони вийшли тільки в лютому 1945 року, коли зібрали до 100 "Містелів" для удару. Але операція не відбулась, бо авіація Союзників розбомбила аеродром, звідки мали вилітати німецькі Mistel.
Якщо ж розмірковувати про те, в який саме спосіб наші структури змогли провести диверсію на БАМі, то схоже, що це так і залишиться історичною таємницею. А різні майже фантастичні версії про "партизан", чи хто ще міг зробити підрив у Сєвєромуйскому тунелі – необхідні саме для ефективного "замітання слідів", щоб не заважати підготовці можливих нових ударів на стратегічну глибину по території РФ.
Читайте також: БАМ перерізано, чи вийде так з Трансібом: які вузькі гирла на другій стратегічній залізниці РФ
