Армія США сформулювала вимоги до нової самохідної артилерійської установки, яка має прийти на заміну M109, яка з'явилась на озброєнні ще у 60-х роках. Ці вимоги направлені до всіх потенційних постачальників нової артилерійської системи. При цьому вони фактично дуже добре відомі, бо шорт-листи учасників формувались ще у 2020 році.
А сам документ був отриманий та частково розголошений Breaking Defense, яка зазначила, що ця інформація має гриф "контрольованої несекретної інформації". Водночас з боку Defense Express зміст самих вимог настільки абстрактний, що навряд їх публікація мала б бути чимось обмежена, бо вони виглядають наступним чином:
Читайте також: Перші новітні 155-мм САУ CAESAR MkII надійдуть на озброєння Франції вже у 2026 році
"Потрібна потужна та органічна вогнева підтримка зі швидким розгортанням та переміщенням, постійно зростаючою дальністю, скорострільністю та мінімізованим самообслуговуванням для завдання домінуючих далекобійних, масованих та точних ударів".
Якщо вдатися до технічних вимог, то використання лише абстрактних слів дозволяє трактувати ці вимоги максимально широко. Бо швидке розгортання та переміщення забезпечує й наявна M109A7, а також абсолютно нова RCH-155, яка здатна взагалі вести вогонь на ходу. А високу швидкострільність може забезпечити, як повністю автоматизований Archer, так і частково механізоване заряджання у K9.
Але окрім технічних вимог армія США висунула й виробничі, а саме те, що ця артилерійська система, як самохідна гаубиця, так і машина забезпечення, має бути "внутрішнього виробництва". А також мати змогу вести вогонь боєприпасами американського виробництва.
Щодо виробництва у США, то, попри можливе перше враження, це не означає відсіювання будь-яких іноземних компаній. Справа в тому, що це стандартна вимога Пентагону, який робить все для закупівлі озброєння лише в американських компаній. І саме через це всі охочі продавати зброю для збройних сил США відкривають у цій країні свої філіали, створюють місцеві виробничі потужності, або кооперуються з наявними американськими компаніями.
Наприклад, німецький Rheinmetall у 2024 році за 950 млн доларів купив маловідому Loc Performance Products заради участі у конкурсі на виробництво заміни Bradley та постачання інших бойових машин, наприклад, Skyranger. А заради постачання до американського війська своїх вантажівок HX3 об'єднався із General Dynamics.
Так само і європейська KNDS, яка активно просуває свою RCH-155, як у колісному, так і у гусеничному варіанті, має свій дуже маленький, але філіал KNDS USA у Вірджинії.
Більше того, виробником M109A7 у США є BAE Systems, де "BAE" - це "British Aerospace Systems". Просто це британський оборонний гігант, який ще у 2005 році купив United Defense Industries, яка відповідала не лише за M109, а за M2 Bradley та M113.
Водночас загалом весь процес із пошуком заміни M109 в армії США цілком демонструє, що це не є найпріоритетнішою задачею. Процес безуспішно триває вже 30 років, з 1995 року, коли почалась офіційна робота над XM2001 Crusader у калібрі 155-мм та довжиною ствола у 56 калібрів, автоматом заряджання з темпом стрільби у 10-12 пострілів та екіпажем у 3 особи.
Але XM2001 Crusader "зарізали" на початку 2000-х років, як і ідею закупити німецькі PzH-2000. Водночас дуже схоже, що з тих часів, вимоги до нової САУ не змінились.
Читайте також: Про що говорять фото китайського реактивного двигуна на російському КАБі УМПБ-5Р, що долетів до Полтави
