xcounter
#

У Пентагоні працюють над захопленням Панами: скільки часу готувались 36 років тому та чи буде складніше зараз

10185
У Пентагоні працюють над захопленням Панами: скільки часу готувались 36 років тому та чи буде складніше зараз

США вже не в перше вторгатися у Панаму, бо це було вже у 1989 році, але навряд це буде просте повторення, бо дещо дуже сильно змінилось

Ще до своєї інавгурації Дональд Трамп активно порушував питання повернення контролю над Панамським каналом. Але попри уяву, що це відійшло на другий план, начебто Білий дім доручив Пентагону розробити варіанти використання військ для "повернення" каналу під контроль США.

З опорою на власні джерела про це повідомило NBC News. При цьому плани застосування військових сил варіюються. Від тісного співробітництва із Панамою, що вочевидь означає розгортання своїх сил за згодою уряду країни. До повноцінного силового захоплення, якщо такої згоди від панамців отримано не буде.

Читайте також: Лондону радять агресивно посунути лінію оборони на "Ведмежий​ рубіж", впритул до кордонів РФ для захисту від крилатих ракет
морпіхи сша

Розробку операції здійснює USSOUTHCOM, командування відповідальне за всю Південну Америку на південь від Мексики. При цьому орієнтовні варіанти планів вже готові та надані міністру оборони США Піту Хегсету, який запланував свій візит до Панами на наступний місяць.

З боку Defense Express зазначимо, що у варіанті із силовим захопленням, то у Пентагоні можуть певною мірою зекономити час й просто струсити пил із планів, які були розроблені 36 років тому. Бо маємо, нагадати, що наприкінці 1989 року США вже вторгались у Панаму для утримання контролю над каналом, показавши "майстер-клас" війни нового покоління - про що в окремому детальному матеріалі.

Вторгнення в Панаму Just Cause
Перший етап операції Just Cause

Але більш цікавить скільки часу тоді знадобилось США для підготовки цієї операції, які сили були залучені та які можуть знадобитися зараз. Але треба врахувати, що військовій операції 1989 року передував значний політичний та санаційний тиск, включно з невдалою спробою опозиційними політичними силами повалити режим Мануеля Нор'єги у жовтні 1989 року, до початку військової операції Just Cause (Вірна справа), що стартувала 20 грудня 1989 року.

Але насправді підготовка Just Cause у практичному плані, тобто підготовка підрозділів, які планувалось залучити до операції розпочалась ще у червні 1989 року, за пів року до вторгнення. При цьому із розумінням того, що це буде найбільша з часів Другої світової війни повітряно-десантна операція. Тобто сам її план почали готувати ще раніше.

Загалом з боку США безпосередню участь у вторгненні у Панаму брало участь близько 30 тисяч військових, включно із додатковими силами, які були перекинуті для придушення партизанської активності. Це були легкі сили з мінімумом важкої техніки (у перший хвилі діяв лише один танковий взвод на M551 Sheridan), але для їх перекидання знадобилась армада із сотень транспортних літаків та вертольотів. І звісно США повністю панували у небі, використовуючи для вогневого ураження не лише штурмовики A-7, а й літаючі батареї AC-130H Spectre.

Сили Панами тоді складали 12 тисяч, без важкого озброєння, лише 30 БТРів та 50 гармат та мінометів. Це на країну площею 75 тисяч км² та населенням близько 2,5 млн. Але спротив у перші дні намагались чинити ще 9 тисяч так званих "батальйонів гідності" з ополчення, формально у країні діяло й 11 тисяч правоохоронців. Але армія втратила боєздатність ще у першу ніч війни та припинила організований спротив у першу добу, а спротив ополчення був придушений менше ніж за тиждень.

Але тепер населення Панами складає 4,5 млн осіб, а от регулярних збройних сил країна немає взагалі. Вони були розпущені у 1990 році та заборонені конституцією у 1994 році. Й на відміну від, наприклад, Японії, які мають "сили самооборони", які є звичайними збройними силами, у Панамі дійсно немає війська взагалі. Є лише прикордонна служба чисельністю 4 тисячі осіб, 20 тисяч поліцейських та аеро-морська служба з легкомоторними літаками, вертольотами та катерами для патрулювання.

Тобто вторгнення до Панами це об'єктивно навіть не про війну у класичному розумінні, а більше про логістичну операцію, яка ризикує зустрітися із партизанським рухом. Водночас кількість ключових об'єктів, які необхідно взяти під контроль, та ресурси для їх перекидання вочевидь можуть залишитись на тому самому рівні.

Читайте також: В якому регіоні світу швидше всього виросли затрати на оборону, хоча цифра склала всього $220 млрд