Продовжується епопея навколо винищувачів для Індії, яка тепер наче знову серйозно замислилася та взялася розглядати російську пропозицію з Су-57 на роль "далекобійного невидимки". І це після виходу у 2018 році зі спільної розробки з фразою, що це точно не літак п'ятого покоління.
Причому стали відомі обсяги, а саме дві ескадрильї із заводу та ще від трьох до п’яти вже із локалізацією та місцевою збіркою, тобто до 84 бортів загалом. Нібито саме такий варіант зараз на столі у міністерстві оборони Індії, про що пише Indian Defence News.
Читайте також: Чому YFQ-42A вже літав, а YFQ-44 Fury - ще ні, і як це пов’язано з "натиском однієї кнопки"
І для продажу своїх Су-57 у Москві вже готові піти ледь не на всі умови Делі. А саме провести повну передачу технологій, включно з двигунами та початковим кодом. Останнє не готові показувати французи, чия Safran намагається зайняти нішу виробника двигунів у Індії.
Також російський авіапром пропонує інтеграцію всього індійського авіаційного ракетного озброєння. Загалом ззовні це дуже приваблива угода, яка потрібна виробнику для фінансування та нарощення можливостей для підтримки війни з Україною.
Водночас в Індії все ж не настільки засліплені солодкими обіцянками та будуть оцінювати наскільки можливим є вчасне виробництво та постачання Су-57Е. Також існують сумніви щодо санкцій, бо хоча у РФ і навчилися їх обходити, це вже створювало проблеми з експлуатацією Су-30МКИ.
Росіяни добре підібрали момент, бо сьогодні Нью-Делі затиснутий між економіко-політичним тиском американців та наявними операційними проблемами. Так, закінчується експлуатація старих радянських МиГ-21, що створює прогалину в кількості винищувачів.
Це місце мали б зайняти Tejas місцевого виробництва, але вони сильно затримуються через проблеми з постачанням двигунів. Водночас власний індійський винищувач п’ятого покоління AMCA тільки розробляється із запланованим взяттям на озброєння на початку 2030-х, що може відсунутися далі, враховуючи особливості місцевого ОПК.
Зазначимо, що хоча Су-57 явно не рівня американським F-35 чи навіть китайським J-20, він все ще небезпечний для багатьох літаків четвертого покоління. Тож попри всі проблеми його виробляють і можливо саме додаткові кошти з індійського контракту допоможуть допрацювати недоліки.
У Індії описують ролі, де французькі Rafale займуть місце середньої бойової "робочої конячки", російські Су-57Е будуть призначені для далекобійних ударів та малопомітного домінування у повітрі, а AMCA вже перспективне власне рішення на довгу перспективу. Одначе рішення поки не прийняте і було б добре, щоб цього не сталося.
Читайте також: Чому у США майже не було шансів у німецьких закупівлях озброєння на 83 млрд євро у 2026 році
