Напруженість між КНР та Тайванем, яка наблизилась до критичних значень під час візиту спікерки палати представників США Ненсі Пелосі на острів, цілком може призвести до початку війни.
Вже завтра, 4 серпня, о 7:00 за київським часом мають розпочатися масштабні навчання армії Китаю навколо Тайваню, а заблоковані та зарезервовані під стрільби райони заходять у територіальні води Тайваню.
Читайте також: Залп з чотирьох HIMARS одразу: 24 ракети по рашистах, кожна з індивідуальним наведенням (відео)
В цих умовах, для початку війни, якщо навіть мета Пекіну лише "пограти м'язами", достатньо лише випадкового інциденту. Але якщо метою "навчань" є дійсно бойова операція, то у польському виданні Defense24 зробили вкрай детальний звіт.
І він якісно відрізняється від цього ряду інших, в яких намагались лінійно порівняти армії КНР та Тайваню, а сконцентрувались на значно важливіших аспектах, які дійсно мають значення. Своєю чергою Defense Express відібрав головне з цієї об'ємної праці.
Чому саме зараз Китай може напасти на Тайвань
І першим питанням насправді є чи дійсно Пекін зараз готовий провести вкрай складну, масштабну та більш ніж ризиковану військову операцію. Якщо відкласти в сторону політично-історичну компоненту, а також геополітичну зв'язану з можливістю встановлення повного контролю над найкоротшими морськими шляхами в Азійському регіоні, а подивитися лише на військову, то на думку аналітиків час грає проти КНР.
Справа в тому, що зараз Тайвань лише на етапі переозброєння, особливо зв'язаним зі значним оновленням повітряної компоненти, а також нарощуванням берегової оборони. Мова йде про масштабну модернізацію всіх 142 одиниць F-16 у найстаріших версіях A/B до найсучаснішої F-16V block 70/72, а також очікування на протикорабельні ракетні комплекси Harpoon Coastal Defense Systems (HCDS). Це вже може перетворити Тайвань на значно міцніший горішок, здолати який чисельною перевагою буде ще складніше.
Водночас зараз Китай далекий від рівня абсолютної готовності до десантної операції. Він обмежений у морських десантних можливостях: 8 великих десантних кораблів та 35 менших десантних кораблів, а готовність повноцінних універсальних десантних кораблів "Тип 075" очікується не раніше ніж через рік. Відносно недостатня і повітряна десантна компонента, яка спирається на 29 важких військово-транспортних літаків (7 U-20 та 22 Ил-76).
І у порівнянні бойової спроможності КНР та Тайваню в першу чергу треба виходити якраз з обмеженості Пекіну у десантних операціях. Але історія демонструє що жодна країна насправді ніколи абсолютно не готова до війни, тим паче що КНР може покладатися на інший сценарій.
Перший удар Китаю по Тайваню
Для Пекіну вкрай важливо провести бліцкриг, в іншому випадку 160-тисячна армія Тайваню може доволі швидко провести мобілізацію та збільшитись до 10 разів, що дозволить острову чинити спротив місяцями. В цьому проти Тайваню грає незначна відстань від континенту і 180 км протоки роблять його досяжним для китайських ракетних систем, сухопутної та армійської авіації.
Тому перший етап можливої операції КНР проти Тайваню буде складатися з масштабного ракетного нападу з використанням ракет наземного, морського та повітряного базування. Зі створенням широкого фронту завад, використанням хибних цілей у вигляді БПЛА, що має знизити ефективність доволі щільної протиповітряної оборони Тайваню.
До речі спирається вона на сім батарей Patriot PAC-3, шість батарей ЗРК власного виробництва Sky Bow (дальність до 150-200 км в залежності від версії) та 19 батарей застарілих MIM-23 Hawk.
Якщо Тайвань зможе підняти всі бойові літаки у небо, то мова буде йти про 335 машин, з яких 55 Mirage 2000, 142 F-16A/B та 129 легких винищувачів AIDS F-CK-1, а що найголовніше - шість літаків ДРЛС E-2K Hawkeye. Саме тому, головною метою Пекіну буде гарантовано знищити злітно-посадкові смуги та максимально "прорідити" ППО острова.
Підготовка до десанту
Одночасно з цим на воді КНР має ліквідувати 4 есмінці типу Kidd та 22 фрегати: 10 типу Oliver Hazard Perry та їх модернізації, 6 типу Knox та 6 типу La Fayette. На нейтралізацію цих сил Пекін змушений кинути всі свої наявні сили, а їх вивід з-під удару може взагалі унеможливити будь-які спроби КНР здійснити морську операцію.
Але проблема в тому, що Тайвань вимушений розтягти свої морські сили навколо острова, через можливість Пекіну атакувати не тільки з напряму материка. Тим більш, що зі східного напряму можуть діяти одразу два китайські авіаносці. А тотальна перевага у субмаринах (2 проти 53, не рахуючи стратегічного призначення), есмінцях (4 проти 31) та фрегатах (22 проти 46) у можливій морській битві може стати вирішальною.
Тому флот Тайваню буде змушений триматися під "парасолькою" наземної протиповітряної оборони, а також берегових ракетних комплексів Ching Feng з дальністю, в залежності від версії, 160-250 км.
Десантна операція проти Тайваню
Лише після вирішення задач з протиповітряною та береговою обороною, авіацією та військово-морськими силами, стає можливою задача з десантування.
Як вже було описано раніше, Пекін обмежений у засобах, тому морська частина у першій хвилі може налічувати лише близько 10 тисяч морських піхотинців разом із бронетехнікою.
Паралельно з морським десантом, за тактикою вертикального охоплення, завдяки вертолітному десанту з материка можливо висадити декілька тисяч бійців без важкого озброєння.
Але берегові десантнопридатні ділянки Тайваню обмежуються лише центральною ділянкою західного узбережжя, де пологий, але болотистий берег. Звісно це добре знають і на острові, тому мали добре підготувати цю ділянку до оборони. А для підтримки оборони на менш очікуваних ділянках Тайвань має у строю 29 найновіших AH-64E Apache Guardian та ще під 70 AH-1W Super Cobra, звісно, якщо вони не будуть на той час знищеними.
Щодо класичного повітряного десанту у виконанні армії Китаю, то його застосування ще більший ризик, який пов'язаний з уразливістю військово-транспортних літаків. Але його реалізація дозволяє перерізати комунікації у тилу противника і не дозволити армії Тайваню перекидати підкріплення на необхідні ділянки. Бо на суходолі Тайвань має 1200, вкрай застарілих, але танків, вогневої потужності яких цілком достатньо для боротьби з китайськими БМП та БТР які мають амфібійні можливості.
Але доволі нестандартним кроком для Пекіну могло б стати залучення значної кількості цивільних суден та навіть транспортних цивільних літаків для збільшення десантних можливостей у другій хвилі, особливо, якщо вийде захопити портову інфраструктуру.
Коли час головний ресурс
В цій ситуації для Пекіну головний ресурс - час, який відведений на операцію. Вся підготовка до десантної операції з ліквідації тайванського флоту та авіації має зайняти ледь не одну ніч, щоб на світанку вже здійснювати першу хвилю десанту.
У іншому випадку - висока ймовірність тотальної мобілізації Тайваню, який, якщо говорити прямо поділений на дві частини - або щільна забудова (при цьому щільна навіть у сільській місцевості), або гірські джунглі, тобто ідеальні місця для герильї.
Зазначимо, що в аналізі спеціально не згадується можливість участі США. Бо у цьому випадку це виходить за межі адекватного аналізу через всі наслідки війни двох ядерних держав.
З боку Defense Express додамо, що окрім варіанту із "ризькими" діями не виключений варіант, коли Пекін розпочне повітряну і морську блокаду Тайваню. Це, звісно, змусить Тайвань перейти на "військові рейки", але можливості 23-мільоного острова, економіка якого залежить від експорту та імпорту, значно менші ніж у КНР. А прорив такої блокади вже змінює сторони місцями.
Читайте також: Іранські дрони в обмін на Су-35: наскільки реальна така угода для РФ і кому вона загрожує більше
