Росія починає будівництво першого універсального десантного корабля - вертольотоносця проекту 23900. Корабель закладається на суднобудівному заводі "Залив" в окупованій Керчі, отримав назву "Иван Рогов" та призначається для Чорноморського флоту РФ.
Defense Express підготував спеціальний матеріал, в якому розібрав основні можливості вертольотоносця проекту 23900, а також загрози та наслідки появи на Чорному морі російського корабля такого класу.
Читайте також: Японія купує рекордну кількість винищувачів F-35 для власного авіаносного флоту
Замість "Містраля"
Розробка у Росії власного універсального десантного корабля тісно пов’язана зі відмовою Франції продавати Росії відомі Mistral. У 2011 році Кремль замовив два французькі кораблі з умовою побудови ще двох за ліцензією в Росії та з передачею технологій. Загальна сума договору оцінювалась у 1,2 млрд євро. Перші два кораблі планували розмістити на Тихоокеанському флоті.
Проте, агресія Росії проти України та ведення санкцій зумовило розірвання договору у 2015 році, а наступного року обидва "Містраля" були куплені Єгиптом. Водночас Кремль ініціював розробку власного вертольотоносця, який вилився у проект 23900, також відомий під грифом "Прибой".
Через постійні доробки проекту, який був вперше продемонстрований у 2015 році, точні характеристики корабля зараз не відомі. Вважається, що новий універсальний десантний корабель буде мати водотоннажність у 25 тисяч тонн, а довжину близько 220 метрів. Тобто проект 23900 буде більшим за "Містраль" (22 тисяч тонн, 199 метрів).
Вартість створення двох вертольотоносців оцінюється у 1,4 млрд доларів, а строки побудови до 2027 року. Але зазначимо, що суднобудівний завод "Залив" ніколи не будував бойові кораблі з такою великою водотоннажністю. За часи СРСР він створював сторожеві кораблі (фрегати), але необхідно додати, що у 70-х підприємство будувало супер-танкери та спустило на воду єдиний у своєму класі атомний ледокольний ліхтеровоз.
Для Кремля створення універсальних десантних кораблів має велике значення, не тільки з точки зору оновлення флоту, але і пропаганди можливостей створювати кораблі цього класу власними силами. Спеціально для цього тиражується думка, що навіть СРСР не мав у своєму складі таких кораблів.
Але вертольотоносці СРСР все ж таки будував, це були протичовнові кораблі типу "Москва" (проект 1123 "Кондор") та "Киев" (проект 1143 "Кречет"). Але вони призначались, в першу чергу, для протичовнових задач та не мали значних десантних можливостей. Та і будувались вони, як і єдиний російський авіаносець "Адмирал Кузнецов", у Миколаєві.
Водночас "головну скрипку" у морському десантуванні в СРСР "грали" десантні кораблі проекту 775, які будувались у Польщі та зараз знаходяться у складі флотів РФ, а також вже утилізовані кораблі проекту 1174 "Носорог", який з’явився у відповідь на американські кораблі типу Tarawa.
Останній, який будувався у 70-х роках, можливо віднести до універсальних десантних кораблів. Радянський "Носорог" мав на борту до чотирьох вертольотів, оснащувався док-камерою та брав на борт до 500 морпіхів та до 80 одиниць бронетехніки.
Можливості "Прибоя"
Під час бойових операцій універсальні десантні кораблі призначені для виконання так званого вертикального маневру, який забезпечується одночасною висадкою морпіхів з важким озброєнням на берег з десантних катерів та "легких сил" у тилу противника з вертольотів. Водночас вертольоти забезпечують вогневу підтримку морської піхоти.
Вважається, що габарити нового універсального десантного корабля "Прибой" дозволяють розмістити, у різних пропорціях - до двох батальйонів морської піхоти (900 бійців, на короткий час) та до 75 одиниць бронетехніки, а також до шести десантних катерів (проекту 11770 та 02510).
Авіаційна група корабля оцінюється у 20 вертольотів різних типів: ударних Ка-52К, протичовнових Ка-27 та транспортних Ка-29, кожен з яких забезпечує десантування до 16 бійців. Для десантування на берег можливо використання до шести катерів проекту 11770, які забезпечують висадку до 92 бійців або до двох одиниць БМП чи БТР.
Таким чином, універсальний десантний корабель проекту "Прибой" може в першій хвилі висадити на берег понад 550 морпіхів. А, враховуючи орієнтовний розподіл машин у авіакрилі (10 транспортних Ка-29, 2 - протичовнових Ка-27 та 8 - ударних Ка-52К), біля 160 морських піхотинців у тилу з вертольотів.
Для порівняння, у США найбільш сучасним універсальним десантним кораблем є тип America, перший з яких був спущений на воду у 2012 році. Він має майже вдвічі більшу водотоннажність та бере на борт майже 1700 морських піхотинців, а авіаційне крило складається не тільки з вертольотів, а і з конвертопланів Bell-Boeing V-22 та стелс-винищувачів F-35B.
Американський корабель може у першій хвилі висадити до 1200 морпіхів на берег та майже 300 у тил. А також надати їм не тільки вогневу підтримку з повітря, але і захистити підрозділи від повітряного нападу.
Тобто навіть не побудований російський корабель вже значно поступається своїми можливостями America, яких вже спущено на воду три одиниці з 12 запланованих.
"Прибой" у калюжі
Як вже анонсували у Кремлі, головна зона дій першого вертольотоносця типу "Прибой" - "Иван Рогов" не буде обмежуватись Чорним морем. Його задача, разом із ракетним крейсером "Москва", діяти у Середземномор’ї. Враховуючи умови сьогодення, мова йде про можливу участь у локальних проксі-конфліктах, на кшталт тих, що зараз проходять у Лівії та Сирії.
Проте, у випадку коли цей проксі-конфлікт буде торкатись інтересів Туреччини, то ці плани Москви можуть залишитись лише на папері. Відповідно до конвенції Монтре, яка була підписана у 1936 році та регулює прохід кораблів через Босфор, існує обмеження проходу кораблів, які призначені "переважно для перевезення та використання на морі повітряних суден".
У часи СРСР авіаносні ракетні крейсери використовувались на Тихоокеанському та Північному флотах, тому лише один раз проходили через Босфор щоб не повернутися. На самому Чорноморському флоті базувались лише два протичовнових крейсера-вертольотоносця. Офіційною позицією СРСР, на яку тоді погодилась Туреччина, було твердження, що це протичовнові кораблі з можливістю розміщення літальних апаратів і тому вони можуть проходити через Босфор вільно.
Тобто, в залежності від власних інтересів, Анкара може доволі вільно на свій розсуд трактувати положення конвенції Монтре. Або взагалі, у випадку загрози, заблокувати прохід будь-яких військових кораблів Росії.
Що ж до можливості використання Росією "Ивана Рогова" у більших за масштабом конфліктах, то Чорне море ще радянські адмірали називали "калюжею", в якій кораблям такого класу робити просто нічого. В першу чергу через те, що воно майже по всій акваторії прострілюється протикорабельними ракетами берегової оборони, а також стає ареною повітряних боїв та дій стратегічної авіації. Станом на сьогодні це ж твердження можливо сміливо використовувати і для Середземного моря.
Цікаво, що рішення розмістити вертольотоносець на Чорному морі вже отримало публічну критику навіть у Росії. Зокрема колишній командувач ЧФ РФ у 90-х роках Ігор Касатонов прямо заявив, що ці кораблі якщо і потрібні, то для Далекого Сходу.
Відносно ж загрози для України, то єдиний вертольотносець на Чорноморському флоті РФ, який з’явиться щонайменше через сім років, як говорять, "погоди не зробить". Тому що вже зараз навколо України армія РФ розгорнула 28 батальйонно-тактичних групі, а також завершує формування ще двох армій та армійського корпусу.
Читайте також: Врятувати "великоимперскость": у Росії замахнулись на будівництво атомних есмінців
