Українська 155-мм гаубиця "Богдана", як у самохідній так й у причіпній версії, все частіше стає темою сюжетів. Часом, навіть через те, що вони знімаються в один й той самий час, в одному тому ж місці. Зокрема декілька днів тому вийшов матеріал від німецьких журналістів, в якому прозвучали цифри щодо ресурсу ствола "Богдани", швидкості ремонту та вартості, а тепер Сухопутні війська Збройних сил України оприлюднили свій не менш цікавий сюжет.
У ньому доволі детальна розповідь від українських артилеристів про особливості САУ "Богдана" та причіпної "Богдани-Б", а також важливі уточнення від представника розробника та виробника цих артилерійських систем - "Краматорського заводу важкого верстатобудування" (входить до складу NAUDI). Більше того, завдяки одному кадру став відомий й індекс "Богдани-Б" - 2Г22-БГ
Читайте також: Давити тарифами, погрожувати анексією, а потім вимагати купувати американську зброю - до чого призведе така політика США
Зокрема існує дуже поширене уявлення про те, що самохідна артилерія має величезну перевагу над причіпною на полі бою за рахунок мобільності, можливості швидко змінювати позиції та таке інше. Але реальність домінування дронів на полі бою призвела до того, що під час будь-якого переміщення САУ може бути виявлена та знищена. Це звісно не означає, що САУ тепер завжди стоїть, просто зміна позицій відбувається не у концепції постійного циклу "біжи-стріляй". Бо сам по собі маневр та рух вже не є запорукою безпеки.
Більше того, всі позиції для САУ мають бути підготовлені, обваловані, захищені сітками та замаскованими. І різниця в обсязі робіт, тобто скільки часу треба "махати лопатою", для підготовки позиції для самохідної та причіпної гаубиці, як здається, очевидні. Саме тому говорити про виключну перевагу самохідної артилерії на причіпною важко, хоча це і здається парадоксальним.
А для розуміння обсягу робіт лише з маскування у сюжеті спеціально вказано те, що українські артилеристи возять з собою навіть дерева, щоб вкопати їх навколо позиції для максимально якісного маскування.
"Ви колись польову мишку бачили? Вона вилізла з норки, голову показала, стрельнула і звалила, правильно? Оце та сама мишка. Її головне в цю норку запхати, запхалась, вона вилізла, стрельнула і все. Та ти потім будеш попадати, лови її руками по всьому полю, де ти її зловиш, якщо вона сидить захована", - дохідливо пояснив артилерист з позивним "Токіо".
Також стала відома причина, чому причіпна "Богдана-Б" використовує лафет від радянського "Гіацинт-Б". Вона максимально прагматична - потреба у швидкому постачанні артилерійських систем до війська. І тому використання наявного ресурсу цілком логічне рішення. Але, як повідомив представник заводу-виробника, вже до кінця 2025 року буде продемонстрована "Богдана-Б" на лафеті власного виробництва.
Й варто нагадати, що темп виробництва всіх "Богдан" станом на сьогодні становить 20 систем на місяць. При цьому причіпна артилерійська система в силу своєї конструкції - простіша. В неї немає механізації заряджання та електронних систем, якими поступово "обростає" САУ.
Зокрема можливо помітити, що тепер самохідна система має радар для вимірювання швидкості польоту снарядів, що змонтований над стволом. Це частина балістичного обчислювача, що вносить правки у розрахунки стрільби враховуючи й цей реальний параметр для максимізації точності. Хоча це звісно не заважає його використовувати й у складі причіпної системи, але у виносному варіанті.
Читайте також: Хоча JAS 39 Gripen має двигун від США, Колумбія вирішила все ж замовити саме ці літаки, а не F-16
