Військо Польське провело перші в своїй історії стрільби з ракетних комплексів Homar-K на полігоні біля Устки, котрі судячи з усього велись 239-мм керованими ракетами CGR-080 на дальність до 80 кілометрів.
Сам факт проведення таких стрільб означає відновлення спроможності польської армії для проведення ракетних ударів, які втратила після списання ОТРК "Точка" в 2005 році. Про це йдеться в публікації польського порталу Defence24.
Читайте також: Поляки знайшли цікавий механізм фінансування для нових контрактів на САУ K9 та Homar-K, над яким могли думати кілька місяців
Precyzyjne rażenie celów! PIERWSZE bojowe strzelania rakietowe #HOMAR ! Na Centralnym Poligonie Sił Powietrznych w Ustce, przeprowadzono pierwsze bojowe strzelania rakietowe z wieloprowadnicowych wyrzutni rakietowych HOMAR-K. Zadania bojowe realizowali żołnierze z 1.… pic.twitter.com/ij742Z0JC4— Dowództwo Generalne (@DGeneralneRSZ) December 5, 2024
Автори видання підкреслюють, що про адаптацію полігону біля Устки для проведення ракетних стрільб на дальність 70 кілометрів та більше, з метою перевірки можливостей систем HIMARS та Homar-K було оголошено під час Міжнародної артилерійської конференції в місті Торунь.
Для самої польської армії це стало важливою віхою, бо ще буквально десятиріччя назад стрільби на польських полігонах велись на дальність максимум 20 кілометрів, і "лише завдяки величезним зусиллям Управління ракетних військ та артилерії й іншим складовим Війська Польського" дальність стрільб вдалось наростити до 36 кілометрів (під час випробувань САУ Krab), ну і потім до 42 кілометрів (під час випробувань 122-мм реактивних снарядів власного виробництва).
При цьому окремо наголошуються, що отримання Homar-K від Південної Кореї та проведення перших стрільб цих систем дозволило відновити ракетні війська Польщі.
Від Defense Express тут додамо – ракетні системи стандарту "Варшавського договору" на озброєнні Польщі є темою цікавою, але по ній однак вкрай мало доступних даних.
Щодо ОТРК "Точка-У" є дані, що у 1989 році Польща отримала чотири пускові установки, неназвану кількість ракет та допоміжних машин, які отримав у своє розпорядження 7-ий ракетний дивізіон, що до того використовував комплекси "Луна-М". Придбати більше пускових до "Точка-У" полякам завадила висока ціна цього комплексу, та позиція Москви на той момент.
Після розвалу СРСР польські ракетники зуміли налагодити самостійну експлуатацію своїх ОТРК "Точка" та виготовити відповідну документацію. Однак в 2005 році ракетні установки були списані по причині відпрацювання ресурсу пускових установок та самих ракет. Одна із пускових комплексу "Точка" стала експонатом Артилерійського музею в польському місті Торунь.
Можна також зустріти згадки й про те, що Військо Польське за часів "Варшавського договору" мало й свої ОТРК "Ельбрус", вони ж "Скад", але тут наявні дані виглядають ще більш обмеженими. Можна хіба що знайти згадку в одному з джерел про те, що на 1989 рік в складі чотирьох ракетних бригад польської армії було загалом 36 пускових установок та 65 ракет (за іншими даними - 58) до ОТРК "Ельбрус".
Раніше Defense Express писав про те, як радянські 2С7 "Піон" перекочували з Чехії до Анголи, і куди Польща діла такі САУ.
Читайте також: Як Україна втратила 185 ракет і 50 пускових до ОТРК "Ельбрус", і чи допомогли б вони у війні проти РФ
