Якщо пам'ятаєте, у 2016 році була резонансна доповідь американського аналітичного центру RAND. Там стверджувалось, що у ході змодельованої війни в Прибалтиці Росія розгромила країни Балтії за кілька днів, а невеликі сили Заходу, якими НАТО могло оперувати на той момент, нічого не могли цьому протиставити.
Проте новий сценарій війни між НАТО та Росією, якому присвячена нещодавня доповідь фахівців шведського Інститут оборонних досліджень (FOI), говорить вже про інше. Симуляція та зроблені висновки показують, що співвідношення сил Росії і НАТО буде відносно рівним.
Читайте також: "Дзвін-АС", "Нептун", боєприпаси та Bayraktar TB2: як проходить переозброєння української армії
Так, у Росії зберігається перевага на суші в районі Балтійського моря. Але в деяких відносинах західні країни попереду - та й переваги Росії, схоже, зменшуються з кожним роком. І підсумок бойових дій залежатиме від того, як країни НАТО використають свої сильні стороні у потенційному протистоянні.
Найнебезпечніший момент для НАТО при можливому протистоянні з РФ - зараз і в найближчі два-три роки
Про це говорить Крістер Паллін (Krister Pallin), один з авторів дослідження, яке зробив Інститут оборонних досліджень (FOI).
"Якщо розглядати лише операцію в Прибалтиці, то так, у росіян як і раніше, спочатку буде велика перевага, в першу чергу - на суші. Якщо вони встигнуть це використати досить швидко, як аналізувалося у моделі RAND, то результат, звичайно, буде таким, як вони і передбачили. Але якщо розумно підійти до зміцнення сил, заздалегідь заготовити певні запаси іі відпрацьовувати операції підкріплення, шанси альянсу будуть значно вище ".
У кого і який потенціал вище
У загальному і цілому військові ресурси НАТО радикально перевершують російські. Одні тільки США витрачають на оборону в сім разів більше, ніж росіяни, а решта всіх країн НАТО (без США) - в три рази більше.
Але якщо ізолювати Східну Європу, у Росії виникне перевага. Особливо в тому, що стосується кількості боєготоих частин. За підрахунками Інституту оборонних досліджень, Росія зможе за тиждень зібрати і відправити у Північну Європу від 51 до 68 механізованих батальйонів, а НАТО - лише в цілому лішие від 29 до 43.
Інші переваги Росії є такі:
- більші наземні підрозділи з важким озброєнням і кращою захисною і вогневою міццю;
- більше артилерії, наземних систем ППО і можливостей вести радіоелектронну боротьбу;
- росіяни ближче до кордонів своєї країни, тож що їм простіше отримати підкріплення.
За оцінками FOI, у західного військового альянсу, у порівнянні з Росією, менше з'єднань, підготовлених і екіпірованих для високоінтенсивного конфлікту. Також їхня діяльність гірше скоординована, адже вони знаходяться в різних країнах і підкоряються різному командуванню.
Але у НАТО є і козирі. Це перевага на морі і, голове, - у повітрі. На відміну від наземних сил, які вдасться ввести в бій далеко не відразу, літаки дуже швидко можуть відправитися у бій з декількох країн одночасно.
За деякими оцінками, до 80% загальної військової потужності Заходу припадає на військово-повітряні сили. Інститут оборонних досліджень обережно зазначає, що штурмова авіація НАТО "за кілька днів могла б знищити більшу частину російської армії на захід від Уральських гір".
Головне - швидкість
Але у Росії чимало наземних систем ППО, які доведеться придушити, перш ніж перевага НАТО в повітрі можна буде використана у повному обсязі. Питання в тому, чи зможуть ізольовані і часто дуже "легкі" війська НАТО у Прибалтиці витримувати натиск досить довго, щоб ВПС сил альянсу змогли нанести вирішальний удар?
Росії потрібно домогтися потрібних результатів війни дуже швидко - перш ніж НАТО встигне мобілізувати основні сили
"Західні ВПС - це ключ до перемоги. Їх потрібно задіяти дуже швидко, - каже Крістер Паллін. - Якщо все пройде вдало, можна буде зупинити російську атаку, і тоді оборона Прибалтики вистоїть. НАТО, може, і не переможе на суші, але має достатньо можливостей, аби перешкодити швидкому просуванню росіян ".
Головне тут - це час. Росії потрібно буде домогтися потрібних результатів війни дуже швидко, захопити цільові об'єкти і поставити західні країни перед доконаним фактом, перш ніж НАТО встигне мобілізувати основні сили.
"У Росії буде ініціатива, вона зможе вибирати, де атакувати, а значить, уникне зустрічі з частиною наземних військ Заходу. Тому все буде відбуватися швидко - можливо, настільки швидко, що літаки НАТО не встигнуть почати вживати заходів проти російських наземних сил", - пояснює Крістер Паллін.
Не можна переоцінювати
У загальному і цілому військова загроза з боку Росії, звичайно, серйозна, але переоцінювати її теж не можна, кажуть фахівці з FOI.
"Найбільша проблема в тому, що Росія знаходиться дуже близько до деяких членів альянсу, боєготовність її збройних сил висока, а сама вона схильна до агресії і до недобросовісної поведінки. Але її потенціал в тому, що стосується нарощування сил і ведення довгостроковій війни, представляється обмеженим ", - пише Інститут оборонних досліджень.
При цьому найнебезпечніший момент - зараз і в найближчі два-три роки. Потім почне проявлятися ефект від запланованого Заходом переозброєння, а зростання потенціалу Росії вирівняється.
"Але, звичайно, НАТО як і раніше дуже залежить від США. Великі європейські держави, такі як Польща, Великобританія і Німеччина, мають у своєму розпорядженні досить великі збройні сили, і зараз вони реалізують амбітні програми з переозброєння", - говорить Крістер Паллини.
Швеція і її роль
Шведські і фінські війська не впливають на хід змодельованих військових дій з російськими силами у Європі, оскільки Швеція та Фінляндія визнані нейтральними державами. Але в дійсності поведінка цих країн може стати ключовим фактором, особливо у начальній стадії конфлікту з РФ.
За підрахунками, російські літаки зможуть виконувати по дві-три бойові завдання за добу, тоді як західні літаки через велику відстань до зони конфлікту будуть здатні лише на один виліт на добу.
Тому Заходу вкрай потрібно повноцінно реалізувати свою перевагу у повітрі. Для цього, як мінімум, для НАТО важливо мати можливість розміщувати літаки у Швеції, визнається у дослідженні FOI.
Читайте також: 5 загроз, яких боїться НАТО: нові висновки генсека Альянсу
