Американський аналітичний центр Atlantic Council спільно з Інститутом MITRE опублікували дослідження щодо того, чи може НАТО протистояти російській агресії без втручання США. Отримані висновки показують, що хоча на папері існує економічна, чисельна та технологічна перевага, члени Альянсу не можуть вчасно мобілізувати ресурси для свого захисту.
Згідно зі звітом, країни НАТО надто сильно покладаються не лише на військові можливості США, а і на логістичні. В особливості для цього виділяються повітряні та морські методи перевезення.
Читайте також: У Німеччині планують фантастичні 22 млрд євро направити лише на боєприпаси та гарантувати замовлення до 2037 року
Від Defense Express можемо зазначити, що хоча це і правда, для логістики всередині Європи існує розвинена мережа залізниць, яка попри певні проблеми з уніфікацією залишається надійним методом транспортування. Звісно, існує питання зв’язку зі скандинавськими країнами, що можна було б покращити шляхом розширення портової інфраструктури.
Ну і щодо авіаційної компоненти транспортування загалом, то тут могла б допомогти Україна, яка оперує флотом важких транспортних літаків Ан-124 "Руслан", які вже давно залучаються до операцій НАТО. Також можливе приєднання до створення та виробництва нових авіазасобів, можливо навіть з безпілотними можливостями.
В цілому ж, автори виявляють праві у ширшому погляді, який критикує залежність країн НАТО від США в операційній інтеграції. Також звертають увагу на відсутність у Європі об’єднаних сил для швидкого реагування на потенційне російське вторгнення.
У цьому напрямку матеріал порушує питання якнайшвидшої розбудови оборонної лінії у Балтійському регіоні. Окрім очевидної ролі з посилення захисту це також служитиме гарним засобом стримування Росії.
Для покращення оборонних здатностей НАТО рекомендується також розгортання нових розвідувальних хабів на східному кордоні Альянсу, а також проведення спільних навчань на відпрацювання сценаріїв без залучення США. Мають бути сформовані групи швидкого реагування та створені стратегічні запаси у критичних регіонах.
Щодо сумісності між європейськими країнами, то пропонується покращити та уніфікувати логістику, збільшити взаємосумісність між арміями та інвестиції у спільні оборонні проєкти, причому в особливості у напрямку БПЛА, космічних технологій та розвідки. Також треба розбудувати багатошарову систему протиракетної та протиповітряної оборони.
Що цікаво, автори матеріалу відзначають факт "пробудження" Європи, яка почала діяти для посилення своїх власних можливостей без залучення США. До цього приводять у приклад формальну згоду на збільшення оборонних витрат до 5% від ВВП, програми кредитів на озброєння та військову допомогу Україні.
Якщо два останні наведені факти дійсно є рішучими кроками у вірну сторону, то формальна згода на збільшення витрат залишається досить специфічною річчю, особливо якщо згадати, що Іспанія вибила для себе пом’якшення умов. Тобто Європа хоч і почала "прокидатися", але поки дуже мляво.
У дослідженні також йде мова про необхідність нарощування боєприпасів та потребує деякого уточнення. Так, в питанні артилерійських снарядів ЄС вже давно обійшов США і продовжує нарощувати виробництво. З іншого боку існують проблеми з ракетами до систем ППО, які можуть взагалі критично довго виготовлятися у порівнянні з американськими альтернативами.
З цього можна плавно перейти до потреби у спрощенні та прискоренні процесів розробки та закупівлі озброєння. Сьогоднішні процедури можуть створити серйозні формальні та фізичні бар’єри у посиленні оборонних спроможностей.
В загальному можна сказати, що хоча наразі країни НАТО не можуть швидко дати відсіч Росії без втручання США, але наразі вже ведуться роботи у напрямку покращення становища та посилення стратегічної автономії Європи. А від посилення можливостей Альянсу в регіоні виграє й Україна, що зможе отримати більше військової допомоги.
Тут згадаємо, що Німеччина планує направити фантастичні 22 млрд євро лише на боєприпаси, що дасть можливість гарантувати замовлення до 2037 року. Звісно, ще не всі готові до таких інвестицій, але навколишня геополітична ситуація потихеньку підштовхує до цього.
Читайте також: Як працює багатонаціональна заправка НАТО на літаках A330 MRTT та чому туди приєдналися Данія та Швеція
