Зараз в інфопросторі уже пішли розмови про те, чи потрібно нам будувати свою лінію оборонних укріплень на Сході України, на тих напрямках, де зараз рашисти намагаються активно наступати, і будувати саме за аналогією по "Лінію Суровікіна", яку збудував ворог для гальмування нашого контрнаступу на Півдні.
Сам факт того, що зараз у нас вже почались такі розмови, є багато в чому показовим. Бо ще на початку поточного року було зазвичай прийнято глузувати із тих "зубів дракона" та "царь-окопів", які зводили загарбники на наших тимчасово окупованих територіях. Всього кілька місяців – дистанція невелика, треба вірно розставити акценти у цій історії, і тут нам цілком помічною виявиться ось ця публікація від польського порталу Defence24.
Читайте також: Для нових штурмів на Сході рашисти вигребли навіть раритет БТР-90, і це дуже дивно
Із чого складаються укріплені вузли оборони рашистів
Якщо одразу до висновків, то рашистські укріплення "Лінії Суровікіна" були аж ніяк не єдиним чи головним чинником, який вплинув на темпи контрнаступу ЗСУ, але вони були при цьому одним із важливих факторів.
Автори Defence24 вважають, що при плануванні контрнаступальної операції на Півдні наше військове командування вцілому розуміло складність, яку створюють для руху вперед укріплені лінії оборони окупантів. Але реальна щільність оборони ворога стала зрозуміла лише після початку боїв, і тут реальність виявилась у дечому не на користь наших військ.
Наприклад, те що зазвичай прийнято називати "посадка", це по суті є розгалужена лінія фортифікацій, вдало замаскована на місцевості зокрема завдяки рослинності, яка росте навколо позицій. І доволі часто, щоб виявити реальний розмір укріплень ворога у тій чи іншій посадці навіть при розвідці безпілотником, потрібно щоб снаряди чи артилерійські міни буквально "викосили" звідти усю наявну рослинність.
Коли рашисти створювали на Півдні свою лінію оборони, то вони ж не тільки зводили бетонні чи земляні фортифікації.
Російські окупанти при цьому також ставили мінні поля, із дуже високою щільністю мін на одиницю території, із поєднанням протитанкових та протипіхотних пристроїв у одному загородженні, і ставили на глибину, яка значно перевищує той показник довжини проходу, який за один залп можуть дати системи типу УР-77 "Метеорит" чи M58 MICLIC. У першому випадку (тобто глибина мінного поля) показник міг сягати до 500 метрів, у другому випадку (тобто глибина проходу за один раз) – лише до 120 метрів.
Чому в сучасній війні важливі укріплення для піхоти
Здавалось би, яка на цьому тлі мала би бути проблема для Сил оборони України подолати ці мінні загородження, використовуючи наприклад броньовану інженерну техніку. Але в тому і полягали одразу два важливі моменти, що 1) наші війська отримало недостатньо багато інженерної техніки для розмінування, і 2) російські окупанти із ПТРК та ударними БПЛА, сидячи на своїх захищених позиціях, одразу ж почали "полювання" за тією інженерною технікою, що є у наших військ.
Наявність щільних мінних полів звужувала простір для маневру нашій бронетехніці, що в свою чергу спрощувало "роботу" для рашистських ударних гелікоптерів та артилерії. По мірі нарощення втрат по бронетехніці, командування ЗСУ було вимушене змінити тактику просування вперед, і перейти на використання невеликих піхотних груп із обмеженішою підтримкою бронетехніки, шлях яким вперед прокладали групи саперів.
Такий формат бойових дій ніс не тільки ризики втрат серед наших бійців, такий формат бойових дій створював додаткове психологічне навантаження для наших захисників, зокрема через постійний страх підірватись на мінах. І це в той час, коли рашисти могли відчувати себе впевнено, бо були захищені своїми укріпленнями.
З цього і випливає, що в поточних умовах бойових дій укріплення "в стилі Другої світової" не грають провідної ролі, бо для оборони важливе скоріше поєднання одразу кількох факторів. Але з іншої сторони, бетонні укріплення "в стилі Другої світової" мають і своє значення, бо дозволяють забезпечити необхідну живучість піхоти.
Читайте також: Чи затримується GLSDB: у чому нібито могла бути складність поєднати дві існуючі речі в одну
