Королівський інститут стратегічних досліджень (RUSI) за участі фахівців з України видав дослідження, присвячене першим 5 місяцям війни проти РФ. Автори RUSI писали це дослідження з тим, щоб напрацювати конкретні рекомендації для збройних сил Великої Британії.
Але зважаючи на "ретроспективність" цієї праці, там є дуже багато чого важливого для нас, для переосмислення. Наприклад – як так вийшло, що росіяни недооцінили потенціал Збройних Сил України, і де ж рашистські спецслужби прорахувались у своїх прогнозах.
Читайте також: П'ять здивувань війни: як українці здійснили те, що вважалось неможливим
Очевидно, коли росіяни намагались оцінити потенціал ЗСУ, вони намагались поставити себе "на місце противника", і оцінювати ситуацію "в таборі противника очами противника".
І так рашисти могли побачити наступне. Наприклад, в Сухопутних силах ЗСУ до початку лютого 2022 року мала місце висока плинність кадрів, тому що платня військовим лишала бажати кращого, не встигала за інфляцією та була нижчою за позиції в приватному секторі. Тому нашому війську не вистачало дефіцитних спеціалістів, як то наприклад зв’язківці, на підготовку яких витрачались значні ресурси.
Що стосувалось наших потужностей в артилерії. З однієї сторони, "на руках" в росіян були дані, що ЗСУ мали 1176 артсистем калібрів 122 мм, 152 мм та 203 мм і 1680 РСЗВ всіх типів, співвідношення приблизно 1:2 відносно армії РФ.
З іншої сторони, рашисти також знали, що у нас був запас снарядів лише на 6 тижнів інтенсивних боїв. Під час шести вибухів на арсеналах в 2014-2018 роках було знищено аж 210 тисяч тонн боєприпасів, у той час як 5 років боїв на Сході України наше військо використало лише 70 тисяч тонн боєприпасів.
В плані танків росіяни могли покладатись не тільки на кількісну перевагу – 2800 одиниць проти 900 одиниць в ЗСУ, але й також і на якісну перевагу (основу нашого бронетанкового парку складали все ж Т-64БВ).
Що стосується авіації та ППО, тут в росіян "на руках" були дані, що у нас є близько 60 зенітно-ракетних дивізіонів та до 100 бойових літаків, чого було не зовсім достатньо для повноцінного прикриття повітряного простору України.
Але далі починаються моменти, які рашисти взагалі не стали брати до уваги, через свою імперську зверхність. Наприклад, орки взагалі не взяли до уваги можливу кількість резервістів, яких у випадку війни мало би відмобілізувати ЗСУ.
Бо їм мабуть було простіше ігнорувати той факт, що наші вмотивовані бійці хотіли саме воювати, а не нести службу з усіма бюрократичними нюансами. Саме тому вони звільнялись із служби у мирний час. І саме тому всі як один повернулись до ЗСУ після вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росіяни рахували лише запас снарядів у нашої артилерії. Але при цьому рашисти ігнорували той факт, що наші артилеристи наполегливо працюють над покращенням точності своєї стрільби. Зокрема за допомогою системи "Кропива" та різного роду розвідувальних БПЛА. Навіть якщо у наших танкістів танки були "на папері" гірші за російські, наші бронетанкові сили наполегливо працювали над власною виучкою. На відміну від рашистського "панцерваффе".
Так, у нашої авіації було лише 100 бойових літаків. Але ж "ВКС РФ" на початок війни мали лише близько сотні висококваліфікованих пілотів. І уже ця "кадрова" обставина урівноважувала сили сторін. Окрім того, наші льотчики та зенітники регулярно відпрацьовували вихід з-під ракетного удару ворога, що і зіграло свою роль в перші години 24 лютого 2022 року.
Таке враження, що рашисти аж настільки глибоко занурились у наш довоєнний "зрадофільський" дискурс, що забули про обов’язок об’єктивного аналізу даних. За що і продовжують розплачуватись кров’ю, кількість утилізованих орків станом на зараз уже перевищує 90 тисяч одиниць.
Читайте також: Як рашисти програли "полювання" за нашими РЛС, і що нашим РТВ довелось освоювати "на ходу"