Не більшу дальність мають й малі ракетні кораблі проєкту 1234 "Овод", які у кількості п'яти одиниць перебувають у складі флоту з 1984-1991 року. Один з них під час модернізації отримав комплекс "Уран" з 16 пусковими Х-35, всі інші спираються на шість протикорабельних П-120 "Малахит" з дальністю пострілу до 150 км.Міноборони РФ дійсно доволі несподівано підняла по тривозі весь склад Тихоокеанського флоту, при цьому за доволі дивною легендою навчань: не допустити умовного противника у південну частину Охотського моря та відбити десантування на Сахалін.
Разом із флотом, включно з атомними човнами, у навчаннях беруть участь літаки Дальньої авіації та тактична авіація Східного військового округу. Також було оголошено, що під час навчання увагу буде приділено відбиттю масованого повітряно-ракетного нападу, пошук підводних човнів та боротьба з надводними кораблями противника. При цьому для відбиття загрози з повітря планується висунути розрахунки ЗРК, які не перебувають на чергуванні та перемістити оглядові РЛС на нові позиції.
Читайте також: Бразилія хоче продати країнам НАТО свій A-29N Super Tucano, і це виглядає "трохи дивно"
Водночас сили, які має Тихоокеанський флот РФ вже дуже давно не відповідає океанському формату. Зокрема флагманом угрупування є ракетний крейсер "Варяг", проєкта 1164 "Атлант", "сітсершип" крейсера "Москва", який знаходиться на дні Чорного моря й один з двох таких кораблів у складі військово-морських сил РФ. Цей корабель був введений у склад флоту ще у 1989 році.
В умовах океану також можуть діяти три великі протичовнові кораблі проєкту 1155 "Маршал Шапошников", "Адмирал Трибуц" та "Адмирал Пантелеев", які встали у стрій у 1986 та 1992 роках. З яких лише "Маршал Шапошников" пройшов модернізацію та отримав нове озброєння - 16 пускових шахт для крилатих ракет "Калибр" або протикорабельних "Оникс" та вісім пускових для протикорабельних ракет Х-35 комплексу "Уран". Модернізований корабель також отримав оновлені радіолокаційні системи та корабельну систему управління артилерійським вогнем.
Два інші протичовнові кораблі проєкта 1155 "Адмирал Трибуц" та "Адмирал Пантелеев" такої модернізації не проходили й мають вкрай обмежені бойові можливості, які спираються на застаріле й вкрай обмежене за можливостями озброєння на кшталт комплексу "Раструб", призначений для боротьби з підводними човнами.
Новими кораблями Тихоокеанськогофлоту РФ є корвети проєкту 20380 - три одиниці та один проєкту 20385, які були введені в експлуатацію у 2017-2020 роках. Корвети проєкту 20380 з протикорабельного озброєння мають лише Х-35, тобто дальність атаки по кораблях противника складає лише 130 км або 260 км для модернізованої Х-35У (виробництво якої почалось, орієнтовно після 2020-х років).
Не більшу дальність мають й малі ракетні кораблі проєкту 1234 "Овод", які у кількості п'яти одиниць перебувають у складі флоту з 1984-1991 року. Один з них під час модернізації отримав комплекс "Уран" з 16 пусковими Х-35, всі інші спираються на шість протикорабельних П-120 "Малахит" з дальністю пострілу до 150 км.
До них також можливо додати 11 ракетних катерів проєкту 12411 "Молния" з 4 протикорабельними П-270 "Москит", які мають дальність 90-120 км. Всі ці катери у строю з 1984 по 1994 рік і лише один добудували вже у 2003 році.
Вісім малих протичовнових кораблів проєкту 1124 "Альбатрос" взагалі не мають відповідного озброєння для боротьби з надводними кораблями й мають у теорії боротися з субмаринами противника. У строю всі кораблі з 1985 по 1991 рік.
Десантні можливості Тихоокеанського флоту РФ також вкрай обмежені: чотири великих десантних корабля, один проєкту 1171 "Тапир" від 1971 року ("сістершип" "Саратова" знищеного у Бердянську) та три проєкту 775.
На фоні застарілості російських надводних сил Тихоокеанського флоту, Кремль вклав значні зусилля у підводну компоненту, але у вигляді підводних стратегічних ракетоносіїв проєкту 955 "Борей" у кількості чотирьох одиниць, які вступили у стрій з 2013 по 2022 рік та несуть чергування разом із застарілою 667БДР "Кальмар". Але задача цих підводних човнів не пряма участь у боях, а навпаки триматися максимально далеко від кораблів противника, бо їх задача - завдання ядерного удару балістичними ракетами.
Тому гіпотетична задача протидії кораблям противника буде покладено на три атомних ракетних підводних човни проєкту 949А "Антей" широко відомих завдяки затонулому "Курську". Вони заступали у стрій з 1992 по 1996 роки й добудовувались з радянських заділів. Окрім них у строю у рашистів на Тихому океані одна "Щука-Б" проєкту 971 (1992 рік), а серед нових лише один атомний підводного човна нового проєкту 885М "Ясень-М" (2021 рік).
Стійкість підводному угрупуванню надають дизель-електричні човни "Палтус" - шість одиниць (1988-1992) та чотири "Варшав'янки" (2019-2022), останні вже є носіями крилатих ракет "Калибр".
Таким чином серед надводних кораблів РФ, які мають відносно адекватні бойові можливості ракетний крейсер "Варяг", бо він озброєний далекобійними ракетами П-1000 "Вулкан" з дальністю польоту до 700 км, а головне все ж таки має потужне корабельне ППО з морською версією С-300Ф "Форт". А також перекласифікований у фрегат "Маршал Шапошников" з крилатими ракетами "Калибр", які також можуть бути у протикорабельній версії та корвет "Гремящий" проєкту 20385 з аналогічним озброєнням.
Загалом Тихоокеанський флот РФ це 31 надводний корабель та ракетний катер середній вік яких становить 29,5 років: 1 ракетний крейсер, 1 ракетний фрегат, 2 великих протичовнових кораблі, 4 корвети, 4 малих ракетних кораблів, 11 ракетних катерів та 8 малих протичовнових кораблів. А також 14 підводних "атакувальних" човна із середнім віком у 21 рік.
Морські сили самооборони Японії - 50 великих кораблів з яких 4 універсальних десантних корабля, 4 ракетних крейсери (часом класифікуються все ж таки як есмінці), 34 ракетних есмінці та 8 фрегатів. Середній вік надводних кораблів: 20 років, а також ще 23 підводних човни з середнім віком 12,6 року.
Але всі ці та інші ще менш боєздатні кораблі в умовах Охотського моря є лише мішенями для авіації будь-якого вірогідного противника РФ у цьому регіоні.
Й відбивати таку атаку російським кораблям буде вкрай складно, бо лише п'ять з них мають відповідні засоби протиповітряної оборони. Вже згаданий "Варяг" та чотири корвети проєктів 20380 та 20385, які мають новий корабельний ЗРК "Редут" - морська версія С-350 із задекларованою дальністю у 150 км.
Всі інші кораблі, попри модернізації можуть спиратися лише на ППО ближньої дії. Бо у намаганні "напхати" ракет побільше у Кремлі об'єктивно забули про протиповітряну оборону взагалі для багатьох кораблів. Що стало предметом критики цих рішень навіть у самій РФ. Зокрема навіть "Маршал Шапошников" попри модернізацію залишився зі старим корабельним ЗРК "Кинжал" - морською версією "Тора", тобто дія ППО корабля обмежується 12 км за дальністю та 6 км за висотою.
Таким чином ліквідація лише п'яти кораблів перетворює весь надводний тихоокеанський флот лише у мішені для авіації, яка, якщо буде мати відповідний час та натхнення, може навіть практикувати потоплення кораблів вільнопадаючими бомбами. Фактичне те саме, але зі значно більшими зусиллями, стосується й підводних човнів.
Читайте також: Чим були "особливі" МіГ-29 від Німеччини для Польщі, що на їх передачу Україні треба був дозвіл від Берліну
