xcounter
#

Чи справді контрнаступ на Півдні – "відволікаючий маневр", і які успіхи мають ЗСУ на Херсонщині

8282
Бойова робота самохідних артустановок 2С7 "Піон", фото – Ігор Ткачов, розмістила прес-служба 43-ої ОАБр, дата публікації – 1 вересня 2022 року
Бойова робота самохідних артустановок 2С7 "Піон", фото – Ігор Ткачов, розмістила прес-служба 43-ої ОАБр, дата публікації – 1 вересня 2022 року

Або чому наша армія просувається на Півдні "повільніше", аніж під час звільнення Слобожанщини

Українці чомусь почали вважати, що контрнаступ ЗСУ на "Херсонському плацдармі" - це "відволікаючий маневр". Це видно і по ЗМІ, і по дописам в соцмережах.

Чому така думка виникла – можна зрозуміти. Бо близьке звільнення Херсону виглядало більш очікуваним, аніж стрімке очищення Харківщини від рашистів. А тут ще й деякі західні ресурси видали не зовсім вдалу публікацію про те, що ЗСУ начебто використали "прийом з відволіканням уваги", тому ставили акцент на Херсонщині, щоб досягти успіху в районі Ізюму.

Читайте також: Як у рашистів "зламалась" ставка на "вогневий вал" та авіацію, і яку роль це зіграло в наступі ЗСУ на Харківщині

Але говорити про те, що контрнаступ на Півдні – це "відволікаючий маневр", не просто неправильно. Такі висловлювання як мінімум применшують зусилля наших захисників по звільненню окупованих земель України по всій лінії фронту.

Погром рашистів на Харківщині, вересень 2022 року, фото – Арсен Федосенко

Оперативне командування "Південь" звітувало, що за 2 тижні боїв ЗСУ знищили понад 1800 окупантів, 122 танки та понад 500 одиниць бронемашин і автотехніки, 134 артсистеми та 20 РСЗВ, 13 безпілотників, 2 літаки і 2 гелікоптери.

Іншими словами – за два тижні боїв наші війська знищили від 5% до 10% солдат армії РФ, що були на "Херсонському плацдармі", по кількості втраченої техніки – відсоток ще більший. Навряд чи успіхи були б настільки великі, якби контрнаступ на Півдні був "відволікаючим маневром".

Під час боїв на Півдні армія РФ активно застосовує архаїічні Т-62, зображення ілюстративне, фото - телеграм-канал "Диванно-штурмовая бригада"

Міністр оборони Рєзніков прямо визнав, що успіхи ЗСУ на Харківщині виявились більшими, аніж очікувалось. Що уже дозволяє припускати, що саме "Ізюмський" напрямок міг бути другорядним в планах нашого Генштабу. Бо оборона рашистів на цьому напрямку виглядала, образно кажучи, як "дубові двері" (за переліком зосереджених частин), але виявилось, що це "гнилий пень" (за фактичним рівнем їх боєздатності).

Є навіть деталь, яка дозволяє припускати, що для наступу на Слобожанщині ЗСУ задіяли насправді відносно обмежене угрупування військ. Коли пішли перші відгуки про трофеї від орків, то звучала характеристика про "неозначено-велику" кількість кинутої техніки армії РФ. Станом на 11 вересня були зведені дані про понад 25 трофейних танків, 40 бронемашин, 10 артсистем та "велику кількість" автомобілів різного призначення. І це вказує – наступаючі війська ЗСУ мали відносно малу кількість штабних офіцерів або ж офіцерів МТЗ, щоб оперативно поставити на облік всі здобуті трофеї.

Бійці ЗСУ збирають трофеї після вдалого контрнаступу на Харківщині, вересень 2022 року, фото – Арсен Федосенко

Чому ж тоді ЗСУ на Херсонщині просуваються "повільніше", аніж на Слобожанщині? Тут можна обмежитись поясненнями Рєзнікова, що на Півдні рельєф – складніший для наступальних операцій, місцевість буквально "перепоясана" іригаційними каналами, котрі окупанти можуть використовувати як шанці.

Можна зробити наступний крок та провести логічну редукцію: раз свої найкращі частини із "Ізюмського" напрямку армія РФ перекинула на "Херсонський плацдарм", значить логічно, що на Півдні ворог опирається сильніше, аніж на Слобожанщині. Тому й нашому війську просуватись складніше.

Бійці ЗСУ та австралійський бронеавтомобіль Bushmaster під час наступу на Харківщині у вересні 2022 року, фото з відкритих джерел

А можемо зробити ще один крок, та бодай поверхово охарактеризувати відмінності між умовами, в яких відбувався контрнаступ на Харківщині та відбувається контрнаступ на Півдні.

Офензива на Харківщині:

  • Відбувалась на фронті шириною до 80 км, атакували механізовані та десантно-штурмові частини за підтримки батарей САУ Krab, PzH 2000 чи M109GN;
  • Ворог або майже, або взагалі не застосовував артилерію та авіацію для затримання просування наших військ, по причині обвалу командної вертикалі.

Офензива на Півдні:

  • наступ відбувається на фронті шириною до 150 км, просування ускладнене географічними умовами, зосереджено усі можливі засоби ураження, включно із САУ 2С7 "Піон" (що доводить - саме Херсонщина є пріоритетним напрямком для прикладення зусиль ЗСУ);
  • водночас, ворог активно застосовує артилерію та користається перевагою у повітрі, щоб завдавати удари по позиціям наших військ (хоча і з нашої для ударів по рашистам застосовується буквально усе, що здатне літати та бомбити ворога).
Су-27 Повітряних Сил ЗСУ полює на ППО рашистів за допомогою ракети AGM-88 HARM, вересень 2022 року, фото з відкритих джерел

Щоб досягти такої ж блискучої перемоги над ворогом, як і на Слобожанщині, Збройним Силам на Півдні потрібен ще певний час. А нам всім варто зберігати терпіння й витримку, і за потреби – "поповнити запаси" віри в ЗСУ. Бо схоже, деякі категорії громадян почали втрачати цю віру.

Читайте також: Яку зброю від Заходу використали ЗСУ для наступу на Харківщині