Те що ХАМАС давно готувався до масштабної атаки на Ізраїль прямо говорить й той запас некерованих реактивних снарядів, якій він лише під час першого обстрілу випустив понад 2,2 тисячі одиниць, так й використання дронів-камікадзе, так й загальна кількість озброєння у руках терористів.
При цьому часом мова йде про доволі цікаві зразки. Наприклад, на одному з перших відео засвітився тандемний кумулятивний постріл ПГ-7ВР "Резюме". Ця реактивна граната, хоча й була прийнята на озброєння у СРСР у 1988 році, розвал радянського союзу зашкодив її широкому розповсюдженню. Більше того, гарантійний строк експлуатації цього пострілу складає 15 років.
Читайте також: ТРО показала незвичайний "ган-трак" на шасі Tatra та з КС-19 1940-х років (фото)
І те, що РФ активно постачає ці реактивні гранати на Близький Схід говорять фото з Сирії, де ця зброя "засвітилась" у 2015 році. Після чого потраплянню ПГ-7ВР "Резюме" до будь-яких терористів по всьому світу взагалі не є проблемою.
Також значний внесок у питання, яке ще російське озброєння використовують терористи дають їхні ж матеріали. Наприклад, на фото нижче останній розрахунок користується ПТРК "Корнет". І Ізраїль ще у 2011 році звинуватив РФ у потраплянні цього комплексу до ХАМАС, тоді ракетою з нього був завданий удар по шкільному автобусу.
На фоні цього наявність старіших ПТРК типу "Фагот" та "Конкурс" взагалі не виглядають чимось новим. Але окрім російських протитанкових комплексів ХАМАС також використовує іранські копії російського озброєння, а також північнокорейські ПТРК Bulsae-2.
Окрім переносних протитанкових засобів бойовики ХАМАС також мають на озброєнні ПЗРК. Й перша поява цих засобів була зафіксована ЦАХАЛ лише у 2012 році. Тоді підозрювалось потрапляння до Сектору Гази радянської "Стрела-2". Але з цього часу кількість ПЗРК у бойовиків значно збільшилась.
Основними зразками стали не лише ПЗРК "Стрела-2", а й новіші "Игла", китайські ПЗРК QW, їхні іранські копії Misagh-1, а також HT-16PGJ з КНДР, які до цього були помічені у Сирії.
Також на озброєнні ХАМАС були помічені реактивні снаряди іранського виробництва Fajr-3, Fajr-5 та сирійські M302.
Також окрему увагу заслуговує технологічний рівень, який нібито був досягнутий палестинцями у виготовлені власних ракет. Наприклад реактивні снаряди, які наче до цього збирались ледь не з водопровідних труб, тепер виглядають, як серійні зразки створені на відповідній виробничій базі. Або були виготовлені не у Секторі Гази. Але це вже точно не "гаражні" ракети, як і ерзац-зенітні ракети чи реактивні снаряди Mutabar-1.
Й звісно є питання, як все це й у значній кількості потрапляло до ХАМАС. Головними лініями постачання вважаються морська контрабанда та мережа тунелів. При цьому частина постачань була організована не на рівні від одних терористів до інших, а напряму, наприклад з Сирії та Ірану.
Читайте також: У США ударний БПЛА MQ-1C Grey Eagle хочуть перетворити на AWACS проти дронів
