xcounter
#

Замкнене коло проблем українських дронів: чому їх досі не замовляють і проблема не має легкого вирішення

13236
Ударний дрон "Оса" (фото: "Перший контакт")
Ударний дрон "Оса" (фото: "Перший контакт")

Окрім успішного проходження випробувань для українських дронів є ще один фактор - ціна, яка повинна бути меншою за китайські аналоги, а її неможливо досягти без масового виробництва, на яке неможливо вийти, бо дрон не закуповують через високу ціну перших зразків

Попри те, що у Міноборони України відрапортували про те, що до тижнів скоротило програму випробувань для допуску українських дронів до експлуатації чи прийняття на озброєння, й дійсно десятки моделей БПЛА успішно пройшли тести, це не означає, що всі їх почали закуповувати в інтересах Збройних Сил України.

Прикладом цього є український ударний дрон "Оса" від компанії "Перший контакт", який близько місяця тому пройшов всі випробування. Але він далеко не єдиний у переліку, бо попри цілком логічну вимогу пройти випробування, існує ще один фактор, який цьому цілком логічно заважає - ціна.

Читайте також: РФ за вересень випустила майже 350 дронів-камікадзе типу Shahed, Сили оборони збивають більшість цілей
ударний дрон Оса
Ударний дрон "Оса" (фото: dev.ua)

Справа в тому, що українські дрони дорожчі за умовні китайські аналоги. І через це виникає доволі складне замкнене коло проблем. Про це в ефірі Espreso (на відео з 13:32) розповів командир спецпідрозділу ударних дронів "Білий орел" Валерій Боровик, який також є головою правління альянсу "Нова енергія України", в який входить "Перший контакт".

"Зараз у Міноборони оцінюють ціну українського FPV-дрона з китайським, або з китайських комплектуючих. Але таке порівняння нівелює всі зусилля. Бо на початку виробництва нового зразка його ціна буде у рази, може десятки разів, відрізнятися від ціни дрона, який знаходиться у масовому виробництві й випускається багатотисячним тиражом. Бо у їх розробку та виробництво були вкладені величезні інвестиції, що якраз і дозволило їм завоювати ринок, відпрацювати технології протягом багаторічних науково-дослідних робіт. Тобто за рахунок цього, за рахунок масовості виробництва, вартість китайського дрона у будь-якому випадку буде нижча", - розповів Валерій Боровик.

Водночас під час закупівлі беруть за орієнтир ціни саме таких китайських дронів. Як зазначив військовий, у Міноборони та інших відомствах, які проводяться закупівлю дронів просто зв'язані руки. Бо над кожною закупівлею йде контроль і пояснити правоохоронним органам чому були закуплені українські дрони замість дешевших китайських - неможливо і це буде розтрата державних коштів та карна справа.

А вийти на ціни китайських виробників неможливо без масштабування виробництва, а його неможливо досягти, якщо замовлень немає. Й таким чином коло замикається.

БПЛА Відсіч
БПЛА "Відсіч" (фото: "Перший контакт")

Хоча існує велика ймовірність того, що Пекін обмежить постачання комплектуючих до всіх воюючих країн. Тобто існує доволі значний шанс залишитись без дешевих китайських комплектуючих.

І хоча, скоріш за все, РФ це обмеження стосуватися не буде Кремль вже вкладає величезні кошти у виробництво дронів. На жаль, ці нові російські розробки вже активно починають завдавати значної шкоди нашим військовим. І хоча процес вирішення проблем у РФ виглядає доволі банально - завалити проблему грошима, але він працює. Ворог готовий витрачати на цю задачу астрономічні кошти, чому один з багатьох прикладів - локалізація виробництва Shahed-136 у Татарстані, яке оцінене у 2,37 млрд доларів.

Алабуга
Один з цехів у "Алабузі", роботи Kuka були придбані до 2022 року, офіційно - щоб збирати палети

Виходом з нього цілком могла бути допомога уряду у розгалуженні виробництва, але, як розповів Валерій Боровик, під час зустрічі із представниками Мінстратегпрому щодо питання допомоги у масштабуванні виробництва, відповідь була - "залучайте приватних інвесторів". Хоча головною задачею цього міністерства є саме допомога виробникам озброєння, наприклад, шляхом передачі виробничого обладнання у лізинг. Тобто навіть не благодійна допомога чи пряме вливання коштів, а комерційні умови.

"Брати китайські комплектуючі, китайські схеми і потім збирати в Україні - це не є перспективою. Перспектива - інвестувати в українське виробництво. Так, ми зараз не можемо виробляти чипи, це мільярдні інвестиції, але ми можемо виробляти: двигуни, пропелери, контролери, рами, розпаювати плати. Все, щоб дійсно залишилось - чипи та камери. І ми це зараз робимо виходячи на 70-80% української комплектації. Але нам потрібно масштабування", - підкреслив Валерій Боровик.

Читайте також: Що це за 25-та армія, і як бої за Бахмут можуть завадити РФ розгорнути нову десантну дивізію