Завдяки вдалій співпраці Міністерства оборони України та американської компанії Spase X, вдалось заблокувати всі не зареєстровані термінали Starlink на території України. Це в свою чергу вдарило не лише по можливості рашистів запускати безпілотники з керуванням через супутниковий інтернет Starlink. Більш серйозним ударом відключення Starlink стало для операторів дронів, та командування.
Завдяки такому швидкому та стабільному інтернету, всі вони отримували, наприклад можливість транслювати відео з дронів, що дуже важливо для командуванням сучасним полем бою.
Читайте також: Яка подія у 2027 році має допомогти окреслити розвиток повітряних сил Швеції "після" чи "разом" з Gripen
Тепер же, інтернет можна забезпечити лише через фізичне підключення кабелем, або Wi-Fi мостам, що не дуже практично. Й, наприклад, оператори дронів, навряд чи будуть тягнути кабель до своєї точки зльоту, особливо враховуючи дронізацію та прозорість поля бою.
Тому, рашисти будуть шукати альтернативний супутниковий зв’язок, і вони мають кілька варіантів. Але спершу нагадаємо як працює Starlink. Супутники цього угрупування, яких вже декілька тисяч, розташовуються на низькій навколоземній орбіті (близько 550 км над поверхнею землі).
Сам термінал Starlink має плоску форму, а не форму тарілки, завдяки активній фазованій антенній решітці, що дозволяє швидко без втрати сигналу перемикатись між супутниками. Швидкість підключення на рівні 200+ Мбіт/с, а затримка близько 40 мс.
А тепер до російський "аналогів". Першим виділимо, мабуть, найкращий із наявних варіантів для заміни Starlink - систему супутникового зв’язку від "Газпрому" на базі супутників "Ямал".
Ці супутники (заявлені як робочі Ямал 601, Ямал-300К, Ямал-401 та Ямал-402) розташовані на геостаціонарній орбіті, на висоті 36 000 км над поверхнею землі. На землю один супутник дає кілька десятків променів, що охоплюють територію РФ, включно з окупованою частиною України.
Для підключення до нього існують різні варіанти антен. Перший, це нерухомі тарілки, їх фізично спрямовують на супутник. Другий, це поворотні, які можуть самостійно наводитись на супутник та коригуватись, навіть якщо вони встановлені на рухомому об’єкті.
Останній варіант, наразі представлений серією антен супутникового зв’язку РС-30М/ С. Їх рашисти вже ставили на свої морські дрони, а також на пасажирські потяги. Обидва типи антен мають більші розміри, через що їх важче сховати, а також не вийде встановити на літальні дрони.
Проте, ця система має безліч недоліків та проблем порівняно із Starlink. Через те що супутники "Ямал" розташовані на геостаціонарній орбіті зв’язок через них має велику затримку на рівні 600-1200 мс. Крім цього, щоб термінал добивав до супутника, він повинен випромінювати значно потужніший радіосигнал, ніж Starlink. На додачу, рашисти часто жаліються на те, що засоби РЕБ Сил оборони України вміють пригнічувати цей канал зв'язку.
Але проблема цього варіанту полягає не лише в цьому, бо він має й низьку пропускну здатність. Так, наприклад для антени РС-30М заявлено 80 Мбіт/с на приймання та 5 Мбіт/с на передачу. Хоча, максимальний тариф "Газпрому" декаларує можливість з’єднання до 100 Мбіт/с та 10 Мбіт/с відповідно, але накладає обмеження по трафіку, ніякого "анліма" - "бізнес пакети" розраховані на обсяг до 60 Gb за 30 днів. Дешевші пропозиції приватним клієнтам - до 58 Gb при швидкості 20 Мбіт/с та 1 Мбіт/с відповідно.
І такі параметри виглядають зовсім "сумно", бо навряд чи з такою швидкістю вдасться дати хоч одну стабільну трансляцію у нормальній роздільній здатності. На додачу - габарити антени, складний механізм її позиціонування, та більші витрати енергії на її роботу.
Тобто підсумовуючи, варіант від "Газпрому" має низьку пропускну здатність, високу затримку, великі розміри антени, та вищу помітність для засобів РЕР. Хоча, рашисти вже зараз доволі активно використовують його на фронті.
Наступним варіантом для заміни Starlink у рашистів, варто виділити варіант від компанії "Бюро 1440". Там розробляють повноцінну високошвидкісну заміну Starlink, із супутниками на низькій навколоземній орбіті.
В планах у компанії почати комерційну експлуатацію цієї системи у 2027 році із вже на той час розгорнутими на орбіті 288 супутниками. Проте, й тут не без проблем. Так, першу партію з 16 супутників планувалось вивести на орбіту ще у 2025 році, але запуск так і не стався, і його перенесли на 2026 рік.
Навіть якщо у цьому році їх дійсно почнуть запускати, то навряд чи їм вдасться запустити цілих 288 супутників до 2027 року. А із меншою кількістю покриття ймовірно буде не повним, а періодами може ставатись й таке, що над терміналом не буде жодного супутника. Тому, наразі старт системи у 2027 році виглядає сумнівно. Бо існує навіть питання на яких саме ракетах і з якою вартістю ці супутнику будуть виводити на орбіту, якщо до цього взагалі дійде.
Далі варто розглянути військові варіанти супутникового зв’язку. Тут існує одразу декілька угрупувань супутників, але найпотужнішим угрупуванням є серія супутників "Благовест", що були розгорнуті під потреби так званого міноборони РФ з 2017 по 2019 року . Вона складається із чотирьох супутників розташованих на геостаціонарній орбіті.
Точні характеристики невідомі, але зазначається, що вона призначена для високошвидкісної передачі даних, телерадіопрограм, забезпечення телефонного та відеоконференцзв'язку, та доступу до глобальної мережі інтернет. Загалом вона призначена для забезпечення зв’язком штабів та командних центрів. Для підключення можуть використовуватись різні термінали та станції, але всіх їх обєднують великі розміри та висока помітність для засобів РЕР.
Через використання велких, скалдних та коштовних антен, навряд чи ними вдаться забезпечити всі ланки командування, а лише найвищі, на рівні бригад та вищого командування, а про операторів дронів на позиціях годі й казати.
Мабуть найменшою та найлегшою станцією для підключення до "Благовеста", є "Аурига-1,2В". Але навіть вона має доволі значні розміри, вагу, і потребує додаткове радіотехнічне обладнання. А також значно складніша у налаштуванні, хоч і може бути встановлена однією людиною.
Проте але попри всі ці проблеми, рашисти застосовують їх. Що цікаво, ЗСУ вдалось захопити такий термінал ще у 2022 році на Київщині, тому можливість вивчити його вже була.
Це не всі системи угрупування супутників, що призначені для забезпечення зв’зку які наявні у РФ. Проте, інші мають надзвичайно низьку пропускну здатність, й не зможуть навіть близько замінити Starlink.
А деякі з них, як от "Гонец" на низькій навколоземні орбіті, можуть передавати лише текстові повідомлення. При чому, супутник спочатку записує дані, потім робить потрібний оберт навколо землі доки в полі зору не з’явиться отримувач чи базова станція, і лише тоді передає інформацію далі.
Потужніші системи, що дійсно можуть замінити Starlink перебувають ще на стадії розробки, причому строки введення в експлуатацію чи хоча б запуску перших супутників постійно "зсуваються в право".
Тобто загалом, РФ значно відстає у сфері супутникового звя’зку, порівняно з країнами заходу. Ті системи які наявні зараз, мають свої доволі значні недоліки та фактично відповідають рівню технологій 90-х та 2000-х років. Але навіть ними навряд чи вдасться забезпечити всі ланки командування військами, та операторів БПЛА. А тим паче у такі стислі терміни, адже Starlink не працює вже зараз, а бойові дії не збираються зупинятись.
Читайте також: Нова загроза для Одеси та Миколаєва, рашисти вже начебто масово виробляють плавучі доронносці на оптоволокні
