Сполучені Штати для удару по ядерних об’єктах Ірану залучили одразу сім стратегічних малопомітних стелс-бомбардувальників, які скинули загалом 14 одиниць 13-тонних протибункерних авіаційних бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (MOP) - це було перше застосування цього озброєння американськими повітряними силами, і доволі серйозна кількість бомб, залучених в одному ударі.
Водночас виникає питання, скільки всього у США може бути бомб типу GBU-57 і чи є якісь дані по темпах виробництва - зі зрозумілих причин, якогось конкретного показника станом на сьогодні немає, але водночас є дані аж за 10 років тому - тоді на офіційному сайті повітряних сил США відзначалося, що станом на листопад 2015 року.
Читайте також: Найскладнішою ціллю міг бути об’єкт у Ісфахані, якою зброєю туди били
Але якнайкраще ситуацію із виробництвом цих бомб розкриває видання Bloomberg у своїй публікації за травень 2024 року, в якій йдеться перш за все про розширення заводу з виробництва боєприпасів в Оклахомі з метою передусім збільшення виробництва у США "найбільшої неядерної бомби" - тієї самої MOP, якою США вночі 22 червня били по Ірану.
Тоді ж були озвучені темпи виробництва MOP - дві бомби на місяць (або ж 24 одиниці GBU-57 на рік), розширення заводу має збільшити цей показник до щонайменше шести або навіть й восьми бомб на місяць (від 72 до 96 бомб на рік). Крім того, відомо, що роботи із розширення заводу мали бути закінчені щонайбільше на початку осені минулого року.
З урахуванням цих даних, можна припустити, що на момент проведення операції Midnight Hammer вночі 22 червня, США загалом могли мати у своєму розпорядженні декілька сотень бомб GBU-57. Що, звичайно, не надто велика кількістьь з урахуванням, що на удар лише по об’єкту у Фордо пішло 12 бомб.
Читайте також: Якщо рахувати цифри по нітроцелюлозі, толуолу та азотній кислоті, то це пояснить ріст виробництва снарядів в РФ
