Росіяни останнім часом продовжують активно тестувати реакцію НАТО на різні провокації - від польотів десятків "Гербер" на території Польщі і аж до того, що їхні винищувачі МиГ-31 днями близько 12 хвилин перебували у повітряному просторі одного із членів Альянсу - Естонії.
Причому із заяв Естонії виходить, що російські літаки навряд чи могли випадково залетіти "не туди" з огляду на відсутність планів польоту, вимкнені транспондери, а також відсутність зв’язку із диспетчерськими службами. Тобто - йдеться про чергову свідому провокацію, тепер від російських повітряно-космічних сил.
Читайте також: Південна Америка поринула у гонку озброєнь: коли грошей немає, але бойові літаки потрібні й підійде будь-що
Доволі промовистою реакцією на інцидент з російськими МиГ-31 є реакція очільниці оборонного відомства Естонії Довілє Шакалєнє, яка справедливо відзначила, що РФ не просто так перевіряє кордони НАТО і що Альянс має серйозно поставитися до цієї ситуації. А в постскриптумі нагадала, як Туреччина 10 років тому подала приклад, як треба відповідати на такі провокації.
Згодом епізод з російськими МиГ-31 у ефірі ТСН прокоментувала пані посол Естонії в Україні Аннелі Кольк, також згадавши, як турецький F-16 збив російський літак.
"Ситуація в Туреччині була трохи іншою. Так, вони тричі попередили росіян, а потім їх збив турецький винищувач, не під командуванням НАТО. А в Естонії в нас немає власних винищувачів — у небі чергували італійські літаки під егідою НАТО. Тож рішення має ухвалювати НАТО. Це трохи інша ситуація. Але звісно, НАТО має відреагувати на це під час консультацій", - відзначила пані посол. Раніше Defense Express розповідав, чи є в Естонії своя власна ППО й авіація, та чому два F-35 не допомогли проти МиГ-31 РФ.
Дійсно, епізод коли повітряні сили Туреччини майже 10 років тому збили російський літак має свою передісторію, яку також варто згадати. А умовною "відправною" точкою можна назвати 2012, коли сирійські сили збили турецький RF-4E - саме після цього президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара змінює своє відношення до бойових дій і буде вважати будь-які "зайві" рухи із Сирії загрозою і відповідно реагуватиме на неї.
А після того, як у вересні
2015 року РФ почала операцію на підтримку Сирійської арабської армії, Туреччина неодноразово офіційно попереджала Москву, що буде реагувати на будь-які порушення їхніх кордонів.Зрештою, 24 листопада того ж року зранку турецький F-16 ракетою "повітря-повітря" AIM-120 AMRAAM збив російський Су-24 з бортовим номером 83 "білий" і реєстраційним номером RF-90932, який повертався на авіабазу "Хмеймим".
Відповідно до даних, оприлюднених Туреччиною, російські літаки залетіли у повітряний простір країни на понад 2 км і перебували там 17 секунд, а до того протягом п’яти хвилин отримали 10 попереджень з вимогою змінити курс. У РФ традиційно спростовували цю інформацію.
Сьогодні ж питання адекватної реакції на російські провокації - як ніколи актуальне для країн-членів НАТО, а тим паче для країн Балтії, яка має обмежені можливості боротьби із цією загрозою. Втім, попри заклики окремих країн зрештою наважитися збивати літаки РФ, це має бути колективне рішення - "балансування на межі конфлікту", як відзначив президент Чехії Петр Павел.
Читайте також: Перший політ "Валькірії", що "серфила" на ударній хвилі для ядерного удару, як створили XB-70 Valkyrie
