Нижче наведені дані з преси Росії щодо ТРК "Гермес". Наші коментарі виділені курсивом.
Міжвидовий ТРК "Гермес" почав розроблятися ще у 90-ті роки XX-го сторіччя в КБ приладобудування (зараз входить в холдинг "Високоточні комплекси" держкорпорації "Ростех"). Взагалі, цей ТРК – один з яскравих прикладів "довгобуду" у створенні озброєнь Росії.
Читайте також: Кремль у гонці озброєнь з США остаточно зробив ставку на гіперзвук та штучний інтелект
ТРК призначений для дальнього враження танків, фортифікаційних споруд, надводних цілей та ЛА з низькою швидкістю. Він повинен заповнити нішу між польовою артилерією/РСЗВ та ОТРК "Искандер-М".
ТРК "Гермес" – один з яскравих прикладів "довгобуду" у створенні озброєнь у Росії
Уперше наземний варіант "Гермеса" для СВ показали в 2020 р на виставці "Армия-2020" у вигляді ПУ на 6 ракет, яка може бути змонтована на автомобілі.
Склад ТРК: бойова машина з ПУ, машина управління, ТЗМ, керована ракета (КР), комплекс розвідки з БЛА. Цілевказівку повинні забезпечувати БЛА та розвідники з КРУЗ "Стрелец". Забезпечення ТРК цілевказівкою – складне завдання, і існують сумніви в тому, що воно буде успішно вирішено (БЛА можуть бути збиті, а розвідники – нейтралізовані).
ТРК має 6 цільових каналів. Він застосовує двоступінчаті бікаліберні 207-/130-мм КР завдовжки 3,5 м і вагою до 130 кг (у т.ч. ОФ БЧ 28 кг). Найбільша швидкість КР – 1300 м/с, середня – 500 м/с, дальність стрільби до 100 км. Високоточна КР (КВВ 0,5 м) має комбіновану систему наведення.
МО РФ ще не вирішило – що ефективніше і дешевше: гіперзвуковий "Гермес" чи ударні безпілотники
Основну частину маршруту працює спочатку радіонавігаційне, потім інерційне наведення. На фінальній ділянці включається ГСН (радіолокаційна або інфрачервона), здатна самостійно виявити ціль та направити ракету на неї. Також може застосовуватися лазерне напівактивне наведення з підсвічуванням від БЛА або наземного навідника. Вірогідність поразки танка 98-99%.
ГСН – ще один уразливий елемент ТРК. Їм можна створити перешкоди або обдурити їх макетами. А організація лазерного підсвічування таке ж складне завдання, як цілевказівка. Застосування ж трьох типів ГСН говорить про те, що не в одній з них немає упевненості.
Розроблявся також авіаційний ТРК "Гермес-А" зі зменшеною до 20 км дальністю. Випробування "Гермес-А" з лазерним наведенням проводилися на вертольотах Ка-52 і закінчилися у 2003 р. ПУ ТРК також можуть встановлюватися на кораблі та катери (варіант "Гермес-К"), є і стаціонарний варіант ("Гермес-С") для берегової оборони.
Відомий російський військовий експерт В. Мураховский нагадав про часи СРСР, коли кожен комдив мав власні засоби далекої вогневої поразки – ТРК. Спочатку "Луна-М" (дальність до 70 км), потім "Точка" і "Точка-У" (дальність 70 та 120 км). У мотострілецьких і танкових дивізіях був окр. ракетний д-н (4 самохідних ПУ ТРК).
У 1988 р ракетні д-ни дивізій були розформовані, а ТРК передані в ракетні бригади армій. Потім ТРК поступово замінювалися на ОТРК "Искандер-М" (дальність до 500 км, вага БЧ до 500 кг). Але, необхідність ураження найбільш важливих цілей в оперативній глибині супротивника засобами комдива не зникла. ОТРК "Искандер-М" для таких завдань надмірний. Так народилася концепція високоточного ТРК "Гермес" (дальність до 100 км), що виріс з ПТРК "Гермес". А зараз почав розроблятися новий гіперзвуковий ТРК "Гермес-2" зі збільшеними швидкістю, дальністю і корисним навантаженням.
Він створюється за НДР "Клевок-Д2". За рахунок встановлення ППРД швидкість КР намічено збільшити до 5М, що повинне зробити її невразливою для систем ППО. Вагу ракети намічено обмежити 150 кг (БЧ – 56,6 кг). Але ТРК знаходиться на ранніх стадіях НДР і на озброєння надійде не раніше початку 2030-х років. А сама поява цієї розробки наводить на думку, що МО не зовсім задоволено характеристиками ТРК "Гермес".
Його конкурентами виступають ударні тактичні БЛА та боєприпаси, що баражують (ББ). У МО Росії є прибічники як ТРК, так і БЛА/ББ. Тобто, результат конкуренції ТРК і БЛА/ББ доки не визначений.
Мураховский відмічав, що з одного боку, ТРК "Гермес" може вражати в оперативній глибині цілі підрозділи танків на маршах або в районах зосередження. Але з іншого боку, Мураховский стверджував: "Ракету з такою дальністю польоту, голівкою самонаведення, безплатформеною інерційною системою та високою ціною використати як дуже далекобійний ПТУР не раціонально за критерієм "вартість-ефективність". Для поодиноких цілей на великій глибині є набагато більш практичні засоби. Наприклад, можна завдавати ударів з БЛА звичайними ПТУР, тим же "Вихрем".
Поки відомий лише один тип "ударного" БЛА Росії рівня дивізії – "Корсар". Але він несе лише 40 кг навантаження, а вага ПТУР "Вихрь" у ТПК 59 кг. До того ж, його намічено поставити у СВ до 2025 р. А комплекс БЛА "Орион" поступатиме у ВПС, але не в дивізії СВ. Що до боєприпасів, що баражують, то кращий ББ Росії "Ланцет-3" фірми Zala має занадто легку БЧ (3 кг).
Звідси висновок один – створений у РФ ТРК "Гермес" не зовсім задовольняє вимогам МО Росії, до того ж у ТРК є конкуренти – ударні БЛА і ББ. МО РФ ще не вирішило – що ефективніше і дешевше. І це рішення може затягнутися надовго.
Юрій Бараш, спеціально для Defense Express
Читайте також: Війна за гіперзвук. Ілюзія кремлівської переваги
