Британське видання The Economist опублікувало статтю, в якій оцінило можливості російського ВПК виготовляти нові або відновлювати старі танки для армії РФ взамін втрачених у боях проти ЗСУ. Про подібне західні ЗМІ пишуть нечасто, воліючи оцінювати військову міць рашистів неозначеними числівниками. Тому ця публікація The Economist викликає як мінімум справедливий інтерес.
Але якщо далі прочитаємо текст їх статті, то побачимо такий парадокс – британці описують цікаві тенденції, але роблять доволі помітні помилки у цифрах по танкам росіян.
Читайте також: Рашистам не вистачає каучуку для Т-80 та коліс для шасі, щоб штампувати зброю змінами по 12 годин
Журналісти британського The Economist на дані IISS вказують, що до початку повномасштабного вторгнення в Україну армія РФ мала в своєму розпорядженні "понад 2000 танків". Але ж якщо бути точнішими, то той же IISS (Міжнародний інститут стратегічних досліджень) вказував на те, що до початку повномасштабної війни росіяни мали в строю порядка 2,9 тисяч танків.
В одному з фрагментів тексту британські журналісти "з посиланням на російські ЗМІ" вказують, що за місяць роботи рашистський "Уралвагонзавод" може виготовити максимум 20 нових танків, в іншому – що може відновити максимум 8 танків за місяць. І тут лишається не зовсім зрозумілим – це за місяць "Уралвагонзавод" видає 20 нових + 8 відновлених, чи 20 танків загалом.
Далі британці вказують, що ще три "бронетанкові" заводи росіян можуть відновлювати кожен по 17 танків щомісяця. Хоча схоже, тут коректніше було б вказати, що це саме бронетанкові ремонтні заводи при Міноборони РФ, в яких в принципі відсутня опція "будувати з нуля" нові танки.
Тим більш, що цей пул підприємство, м’яко кажучи, видає "неоднорідну продукцію": наприклад, в число цих трьох заводів входить зокрема 103-ий ремонтний в Забайкаллі, який спеціалізується хіба на "мобілізаційній" модернізації танків типу Т-62М із місцевих баз зберігання.
При цьому журналісти The Economist сприймають плани Міноборони РФ збудувати два нові бронетанкові ремонтні заводи як факт того, що ці підприємства уже збудовані та готові запрацювати в неозначений найближчий час. І що таким чином потенціал рашистів по ремонту, виготовленню чи відновленню танків досягне 90 машин на місяць, з поправкою на те, що цей потенціал має вирости орієнтовно на +34 машини після вводу в роботу двох заводів.
Втім, тут саме той випадок, коли кількість точно не означає якість. Бо, наприклад, на рашистських "відновлених" танках зараз майже нема високотехнологічної апаратури, яка має забезпечувати належну точність стрільби. І це стає особливо важливим на тлі того, що росіяни повадились використовувати свої ОБТ скоріше як "імпровізовані САУ" для стрільби із закритих позицій.
Навіть якщо заявлені вище цифри між собою "не б’ються", описані тенденції виглядають показово. Армія РФ втрачає танки в рази більше, аніж може поставити російська промисловість. Рашистський ВПК не зміг суттєво збільшити виробництво нових танків, всупереч найму додаткового персоналу та переходу на 12-годинний робочий день.
Щоб збільшити цифру по поставленим танкам, росіянам доведеться будувати ще + 2 бронетанкові ремонтні заводи, і зробити це в реальності у рази важче, аніж написати. Хоча б тому, що галузь відновлення та ремонту танків для армії РФ формально розподілена між двома різними вертикалями, характер відносин між якими діалектичний.
Читайте також: "Армату" на фронт рашисти так і не пригнали, зате ось є "модернізований" Т-62М "зразка 2022 року"
