xcounter
#

Кінець ери радянської зброї: Росія втрачає позиції на ринку озброєнь Південно-Східної Азії

5278
Росія втрачає позиції на ринку озброєнь Південно-Східної Азії
Росія втрачає позиції на ринку озброєнь Південно-Східної Азії

За останнє десятиліття експорт російського озброєння до країн Південно-Східної Азії значно скоротився. Посилення західних санкцій щодо ВПК РФ після її нападу на Україну підняло питання щодо здатності росіян продовжувати постачати озброєння в цей регіон

Десятиліття "приручення"

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), протягом останніх двадцяти років Росії вдавалося залишатися провідним експортером зброї в країни Південно-Східної Азії, зокрема, В’єтнаму, М’янми, Камбоджі, Індонезії, Лаосу, Таїланду, Малайзії.

Найбільшими замовниками російської продукції серед країн Південно-Східної Азії є і залишаються В'єтнам, М'янма, Малайзія та Індонезія.

Читайте також: Як КНР нарощує свою військову потужність

Експерти пояснюють значні поставки у ці країни тим фактом, що РФ змогла запропонувати їм широку лінійку озброєнь, починаючи від стрілецької зброї і закінчуючи винищувачами. При цьому, ціни пропонувалися значно нижчі, ніж за аналогічне озброєння від європейських країн чи США. Також не в останню чергу цьому сприяла готовність рособоронпрому отримувати часткову оплату товарами з країн-імпортерів, можливість налагоджувати спільне виробництво та інші преференції, чого не могли запропонувати західні постачальники зброї. Крім того, на деякі країни (Камбоджа, Лаос, М’янма) накладені санкції та ембарго, тож єдиним виходом для них залишалася Росія, яка ніколи не вважала це за перепону для вигідного бізнесу.

Зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцирь-С1. Фото: ЗМІ РФ
Військова техніка РФ на виставці "Армія-2018"

Згідно дослідження, проведеного старшим науковим співробітником сінгапурського інституту ISEAS Яном Сторі, найбільші суми поставок в країни Південно-Східної Азії за період 2000-2021 роки були відмічені у 2011-му ($1,43 млрд) та 2014-му ($1,13 млрд), однак, починаючи з 2015-го показники невпинно знижувалися.

Динаміка зниження поставок російського озброєння у країни Південно-Східної Азії, млн. дол. США

Рік

Сума

2015

761

2016

702

2017

534

2018

485

2019

186

2020

110

2021

89

Причини падіння

На думку Яна Сторі, є чотири причини суттєвого падіння експорту російського озброєння на південноазійський ринок. Різким поштовхом до цього стали санкції США та інших країн, накладені на Росію після 2014 року у зв’язку з анексією Криму і підтримку сепаратистів на Донбасі. Посилення експортного контролю з боку країн Заходу та втрата українських постачальників двигунів та комплектуючих до них нанесли потужний удар по російському оборонпрому, від якого він так і не зміг оговтатися. Це, своєю чергою, призвело до порушення виробничих процесів на підприємствах росВПК, і, як наслідок, негативно вплинуло на його репутацію в частині якості озброєння та своєчасності його поставок на азійський ринок.

Колишня радянська військово-морська база у Камрані (В'єтнам) Фото: Reuters

Суттєвий злам в поставках почався після припинення найбільшим імпортером російської зброї в регіоні — В’єтнамом — програми модернізації своїх збройних сил. За спостереженнями, це сталося, через низку причин, серед яких не останніми були корупційна складова у закупівлях та сумніви у здатності рособоронпрому виконувати контракти з огляду на санкції та втрату українських постачальників.

Росія намагалася компенсувати втрату в’єтнамських замовлень шляхом виходу на нові ринки, зокрема, Таїланду і Філіппін. З огляду на те, що ці країни є союзниками США, особливого успіху ці потуги не мали. Великі надії на виправлення ситуації з експортом озброєння на південноазійський регіон з’явилися у РФ після військового перевороту в М'янмі в лютому минулого року. Однак, попри сподівання, військовий уряд країни, хоча й не заперечував можливості подальшої співпраці з росіянами, поки що жодних серйозних замовлень не зробив, не в останню чергу побоюючись проблем, пов’язаних з агресією РФ проти України.

У свій час, американці «пригасили» наміри низки країн закуповувати російську зброю через прийняття у 2017 році адміністрацією Трампа Закону «Про протидію противникам Америки через санкції» (CAATSA). Він дозволяє США вводити санкції проти осіб або країн, які мають комерційні відносини з росВПК. Слід зазначити, що адміністрація Трампа використовувала CAATSA вибірково, накладаючи санкції лише на окремі організації в Китаї та Туреччині. Між тим, експерти вважають, що загроза санкцій CAATSA була вирішальним фактором у рішенні Філіппін не укладати оборонний контракт з Росією на поставку 2 підводних човнів у 2020 році, а також Індонезії скасувати замовлення на 11 російських винищувачів Су-35 Flanker у грудні 2021 року на користь поставок літаків з США та Франції.

Російський винищувач Су-35. Фото: з відкритих джерел

Не останню роль зіграло і поступове витіснення росіян іншими гравцями ринку озброєнь. Через санкції та неможливість впровадження новітніх технологій рособоронпром втратив можливість конкурувати не лише з американськими та європейськими оборонними компаніями, але й китайськими та південнокорейськими.

Але не меншою катастрофою для росВПК, крім санкцій, можуть стати репутаційні втрати як виробника озброєнь. Численні зображення знищеної військової техніки — танків, БМП і БТР, автомобілів, гелікоптерів та літаків, ставлять під сумнів їх надійність.

Знищена автотехніка рашистів

Значна частина техніки, яка використовується у війні проти України, створена на базі ще радянських розробок, що лише підкреслює відсутність значних інновацій у ВПК РФ. Частина таких же зразків військової техніки, яка знищена в Україні, постачалася і країнам Південно-Східної Азії. Зокрема, значну кількість танків закупили В'єтнам і Лаос, в Індонезію поставлялися БМП і БТР, ударні та транспортні гелікоптери в Малайзію, М'янму, Філіппіни і В'єтнам), системи ППО — у М'янму.

Значна частина техніки, яка використовується у війні проти України лише підкреслює відсутність значних інновацій у ВПК РФ

Цікаво, що найбільш прибутковою експортною позицією рособоронпрому до регіону в останні роки були бойові літаки, у тому числі СУ-27/30 Flanker та МіГ-29 Fulcrums. Однак, репутація російських винищувачів значно знизилася після збиття українською ППО одного із найсучасніших літаків четвертого покоління Су-35. До речі, експерти ринку зазначають, що закупівлю Су-35 розглядали в’єтнамці, однак, велика ймовірність, що збиття Су-35 над Україною значною мірою вплине на їх рішення.

Уламки винищувача Су-35С, збитого ЗСУ на Харківщині

Перспектив немає

Наслідком агресії проти України стало впровадження безпрецедентних санкцій з боку США, ЄС та Великобританії, до яких приєдналися такі індустріально розвинені країни Азії, як Японія, Південна Корея, Тайвань та Сінгапур.

Японія заборонила експорт до РФ і Білорусі майже 300 товарів і передових технологій. Фото: EPA

Це передбачає, крім економічних обмежень, також і впровадження контролю за експортом технологій подвійного використання. Як вважають в ISEAS, ці заходи вплинуть на росВПК, як мінімум, у двох важливих аспектах.

Зокрема, серйозним ускладненням для проведення фінансових операцій із закордонними клієнтами рособоронпрому стануть санкції проти російських банків та їх виключення з міжнародної платіжної мережі SWIFT.

Серйозним ускладненням для проведення фінансових операцій із закордонними клієнтами рособоронпрому стануть санкції проти російських банків та їх виключення з міжнародної платіжної мережі SWIFT Коллаж - Эмма Ванченко - LIGA.net

Але основним ударом може стати експортний контроль, який обмежить доступ росВПК до передових технологій, які є критичними для виробництва сучасної військової техніки, але яку сама Росія не виробляє і не зможе придбати в інших країнах.

Основним ударом може стати експортний контроль, який обмежить доступ росВПК до передових технологій, які є критичними для виробництва сучасної військової техніки, але яку сама Росія не виробляє і не зможе придбати в інших країнах

Це, зокрема, напівпровідники, мікроелектроніка, верстати та програмне забезпечення. Вважається, що застосування зазначених заходів суттєво вплине як на виробництво військової техніки, озброєння для використання російською армією та експорту, так і на постачання запасних частин та боєприпасів замовникам-імпортерам. Постає питання, чи може Росія в такій ситуації виступати надійним партнером з експорту зброї, а з огляду на її втрати в Україні, чи матиме вона хоч якусь репутацію на ринку виробників зброї.

Враховуючи серйозність санкцій, які були запроваджені проти Росії після вторгнення в Україну логічним є те, що експорт російської зброї до регіону продовжуватиме падати. Високий рівень втрат та виснаження російської техніки може також мати й інші наслідки для оборонного експорту РФ. Зокрема, для поповнення значних втрат, Кремль може перенаправити вироблене на експорт озброєння на потреби власної армії, що призведе до зриву контрактів з імпортерами.

Впродовж двох десятиліть країни Південно-Східної Азії поступово втягувалися Росією у залежність від її поставок озброєнь з використанням різних способів заохочення, в тому числі і цінового. Багато урядів у регіоні все ще сприймають російсько-українську війну як щось віддалене, та таке, що не стосується їх інтересів. Але як показують останні події, проблеми, з якими стикається оборонно-промисловий комплекс Росії, в найближчому майбутньому позначаться на ситуації на ринку озброєнь в Південно-Східній Азії. Тепер країнам, які роками залежали від російських озброєнь, доведеться переглядати свої позиції та шукати більш надійних та технологічних постачальників.

Олександр Виноградський,

Спеціально для Defense Express

Читайте також: РФ має проблеми з "Орланами": заміну шукають в Китаї, операторів – у Сирії