США не вперше купують в України зразки нової чи модернізованої зброї, що виготовлена на підприємствах вітчизняного ОПК. Зазвичай покупцями виступають різні компанії, хоча у переважній більшості - це закупки для урядових структур США. Таку практику у Америці застосовують і до інших країн, де з'являється щось варте уваги і що можна придбати напряму без особливих складнощів. Грошей на це США ніколи не шкодували і не шкодують.
Причини для таких закупок можуть бути різними. Від реального використання окремих зразків до власної перевірки бойових можливостей тієї чи іншої розробки, а також оцінки наслідків експорту такої зброї до третіх країн.
Читайте також: Танк БМ "Оплот": чому він був крутим. І яким буде?
Безпосередньо в України США нещодавно купували нові зразки радіолокаційних станцій бойового та чергового режиму від підприємства "Іскра", придбали станцію радіотехнічної розвідки та цілевказування типа "Мельхіор", що може працювати у парі з "Нептуном", а попередні версії у морському варіанті встановлені на російських та китайських кораблях з ракетним озброєнням. Купували американці в України і танки.
Так, у 2003 році США придбали чотири нові танки под маркою Т-80УД. Де-факто це були глибокомодернізовані танки з першої серії Т-84 у десять машин. Вони були у 2001 році виготовлені для Збройних Сил, а потім повернуті на Завод ім.Малишева, бо у війська не було грошей, щоб за них розрахуватись. Це були, власне, перші 478ДУ9 - близькі родичі сучасного танку "Оплот". Ці танки були продані з комплексом активного захисту "Дрозд" радянської розробки, який цікавив американців як потенційно перспективний напрямок захисту бронетехніки.
А потім США вирішили мати у своєму дослідному арсеналі і версію "Оплоту" у найсучаснішому виконанні. Тож у 2018 році між американською стороною та держкомпанією-посередником "Укрспецекспорт" було укладено контракт на закупівлю одного танку "Оплот", скажімо так, у версії "хай-тек". На цей час оновлений "Оплот" вже був прийнятий на озброєння ЗС України і експортувався до Таїланду у дещо іншій версії "Т".
Від попередників "оплотовської лінійки" він вирізнявся низкою ключових нововведень - від двигуна до нової системи динамічного захисту корпуса і башти, і головне - новою системою управління вогнем (з можливістю використання українського керованого озброєння) і застосуванням нового комплексу для командира ПНК-6 з панорамним телескопічним прицілом. Власне, ознакою якого є оте зелене "відро" на башні, як часом можна почути в оцінках, як вирізнити сучасний "Оплот" від інших версій.
Ціна одного "Оплоту" для американців за контрактом 2018 року була визначена десь у $7 млн. Це, до речі, поки топова продажна вартість для цього танку. Танк був зроблений - звісно, з затримками, але таки зроблений. Його можна було побачити на виставці "Зброя та безпека", а потім - навіть на параді на День 30-ї річниці Незалежності України.
Журналісти Defense Express намагалися з'ясувати - чому танк "Оплот", що зроблений для американців, попри начебто повную готовність, замовнику не відвантажується з просрочкою терміну вже майже понад рік?
Одна з посадових осіб, залучених до виробничого процесу, відповіла так: "Окремі постачальники комплектуючих не дають згоди на те, щоб їхні вироби у складі танку "Оплот" надійшли до Сполучених Штатів. Тому не дають згоди на їхню продаж Україні при умові реекспорту".
Цей ребус розгадується просто. Йдеться про позицію французської системи експортного контролю у контексті до продукції компанії Талес, що постачається в Україну. У складі панорамного прицільного комплексу командира ПНК-6, що розроблений НВК "Фотоприлад", є імпортна тепловізійна камера.
У рамках робіт по проєкту "Оплот" у ПНК-6 встановлюються ТПВ-камери 2-го покоління Catherine-FC виробництва французької компанії Thales. До речі, Thales поставляла ці матриці і до Білорусії, а до введення у 2014 р. санкцій проти РФ - і до Росії. Пам'ятаємо російські танки з новими прицілами з матрицями від Thales, які воювали на Донбасі.
Проте впродовж декількох місяців українська сторона не могла отримати від Thales матриці для повної доукомплектовки танку "Оплот" для американців. Як, до речі, і під той танк "Оплот", який "Укрспецкспорт" за $3 млн виготовив для параду та експортних показів.
Раніше НВК "Фотоприлад" при розробці ПНК-6 враховувались можливості заміни ТПВ-камери 2-го покоління Catherine-FC на тепловізійні камери 3-го покоління імпортного виробництва: Matis (фірма Sagem, Франція), Tilde B (фірма тоді ще Selex-ES, Великобританія / Італія), Peri Eye (фірма Aselsan, Туреччина). Вартість таких камер на той час у середньому становила десь $100-120 тис.
"Жоден з цих постачальників теж не хоче, аби їхня матриця у складі "Оплоту" поїхала до США", - розставила крапки над "І" та ж обізнана з американським контрактом особа на питання про заміну камери Catherine-FC.
І трохи злої післямови
... На тлі складнощів з отриманням французьских тепловізорів ХКБМ ім. Морозова ще до "збройової війни" між США та Францією почало педалювати тему про зміну термінів робіт за проєктом "Бастіон/ імпортозаміщений "Оплот". Трохи деталей про ці терміни було у нашому відомому сюжеті .
Тепер гра така - обігових коштів на закупівлю закордонних тепловізійних камер у ХКБМ немає, тож хай Міноборони само добуває ці камери і дає нам як давальницьку сировину. А ми тоді все зробимо як треба. Зрозуміло, що у статтях Міноборони ці витрати не прописані і не зрозуміло, коли будуть - ну, може у бюжет 2022 року запишуть. Зараз якраз час його формування.
Зато у ХКБМ знову з'являється безризикова можливість вивести на нове коло цю "козу" у вигляді імпортозаміщеного "Оплоту/Бастіону". З розмитими термінами та невизначеним результатом для української армії. Хто тепер буде крайніми? Звісно, французи та американці...
Читайте також: Болючий пил параду: як зламався "Оплот" та що не так з "Бастіоном" (відео)
