Інформація про комплекс "Байкал" узята з доповіді С. Баканаєва, начальника Михайлівській артилерійській академії (Санкт-Петербург) на конференції 2020 р "Актуальні проблеми оборони та безпеки".
Доповідь має назву "Напрями вдосконалення системи ракетно-артилерійського озброєння СВ". Щодо ПТРК Баканаєв вказав на необхідність максимальної уніфікації їх систем та адаптації ПТРК, що знаходяться на озброєнні, до роботи цілодобово та у будь-яку погоду.
Читайте також: Тактичний ракетний комплекс "Гермес": особливості, недоліки та конкуренти нового російського проєкту
Це означає модернізацію систем наведення наявних ПТРК "Штурм-С", "Метис", "Корнет" та створення нових самохідних ПТРК з двоканальним наведенням.
С. Баканаєв стверджував, що майбутнє за ракетами, здатними вражати найслабші місця танків – верхню броню. Це дозволить вражати навіть нові або майбутні типи танків без різкого збільшення пробивної здатності БЧ та збільшення її ваги.
Це особливо важливо для переносних ПТРК, у т.ч. ПТРК "Туляк", який розробляється на базі ПТРК "Корнет", але має автоматичне двоканальне наведення та пристосований для стрільби з закритих приміщень.
Це необхідно при використанні їх у міських районах та підвищує виживання розрахунків (може вести вогонь з прихованих вогневих позицій).
Самохідний ПТРК (СПТРК) "Байкал" повинен боротися не тільки з наземними цілями, а й з БЛА, вертольотами та навіть штурмовиками. Він матиме ПУ на базі БМП-3 з 10-ма ракетами вертикального пуску та дальністю 15 км. "Байкал" повинен мати висувну щоглу з денним оптико-електронним датчиком та РЛС, що дозволяє виявляти та вражати цілі на великій дальності.
"Байкал" повинен вражати й повітряні цілі, оскільки вертикально стартуючи ракету можна швидко навести на будь-який об'єкт.
Це не має великого значення для ПТУР, але має – для ЗУР, вертикальний пуск яких забезпечує всеспрямовану здатність вражати повітряні цілі, у т.ч. на мінімальній відстані від ПУ. Це корисно й для ПТУР, які повинні атакувати ціль з верхньої півсфери, де вона слабше броньована, та не захищена системами активного захисту.
У той же час вертикальний запуск дозволяє збільшити дальність польоту ракети, яка може планувати на ціль з більшої висоти набагато довше після вимкнення двигуна.
Системи "Байкал", "Эффект" та "Туляк" можуть надійти на озброєння ЗС Росії у майбутньому
СПТРК "Байкал" повинні бути на рівні полку, а "Эффект" – на рівні б-ну або роти. Невідомо, чи є "Эффект" варіантом з меншою кількістю ракет "Байкал", або варіантом з ракетами малої дальності.
Важливим є те, що "Байкал" та "Эффект" будуть озброєні ракетами класу "вистрілив та забув", керованими дводіапазонною радіолокаційно-тепловою системою наведення та оснащеними БЧ одного типу.
Поряд з комплексом "Байкал" С. Баканаєв в своїй доповіді часто згадував комплекс "Клевок". Це модульна система надзвукових керованих ракет "Гермес". У варіанті "Клевок-Д2" вона зможе розвивати гіперзвукову швидкість та мати дальність до 100 км.
У 2020 р у Росії наголосили, що цей варіант ракети вагою 150 кг повинен надійти на озброєння СВ, заповнивши прогалину між РСЗВ "Смерч" та ОТРК "Искандер-М". Є й надзвуковий варіант для наземних та морських ПУ ("Гермес" та "Гермес-К") з дальністю до 100 км.
Авіаційний варіант ("Гермес-А") має ракети з меншою вагою та дальністю до 20 км. У них спільні риси, у т.ч. конструктивні з ЗУР 57E6E/EM ЗРПК "Панцирь-С1".
"Гермес" використовує двоступеневі ракети, де перша ступінь має, у залежності від версії, різний діаметр, довжину та дальність польоту. У версії, яку запускають з вертольотів, вона має діаметр 170 мм та дальність до 20 км, а у версії для СВ та ВМФ (корабельної) ракета довша та її діаметр 210 мм (дальність 100 км).
Друга ступінь складається з модуля управління та БЧ, яка може бути осколково-фугасною або тандемною кумулятивною (пробиває 1000 мм броні). Вага БЧ варіантів 30 та 28 кг.
Модуль управління має низку варіантів, які працюють у 2 етапи. На першому ракета може використовувати радіокомандну систему або супутникову навігацію, разом з інерційної системою.
На фінальному етапі можуть використовуватися активні або напівактивні системи наведення. "Гермес-A", який надійде на озброєння вертольотів Ка-52К/М та Ми-28НМ, може наводитися оптично або за допомогою відбитого лазерного променя. Наземний варіант у термінальній фазі буде управлятися відбитим лазерним променем, а морський варіант використовує радіолокаційне або радіолокаційно-оптоелектронне наведення.
Система "Байкал" може бути розвитком системи "Гермес", схожою за вагою та розмірами з авіаційної версією "Гермес-А". На це вказує дальність до 15 км. Однак замість лазерно-телевізійного наведення, ймовірно, буде радіолокаційно-теплова система версії ВМФ.
Таке рішення добре працює у морських ракетах, що летять на малій висоті, дозволяючи ефективно вражати цілі та відрізняти бойові кораблі від цивільних судів. У разі, якщо ракета атакує наземні або повітряні цілі з верхньої півсфери, їх теплові та радіолокаційні сигнатури дозволять уразити ціль навіть при використанні пасивних заходів захисту, які працюють у одному з двох спектрів наведення.
Або, як у випадку з ракетами Brimstone, можна ввести багатоспектральні сигнатури цілі, щоб ракета могла відрізнити танк від вантажівки та вибрати пріоритетну ціль.
Системи "Байкал", "Эффект" та "Туляк" можуть надійти на озброєння ЗС Росії у майбутньому. Але усі елементи цих систем є сьогодні, пройшли випробування або надійшли на озброєння ЗС.
Система "Гермес-A" пройшла випробування на вертольоті Ка-52К у 2003 р. Ці ракети з дальністю 20 км надійдуть на озброєння вертольотів Ка-52М та Ми-28НМ як альтернатива ракетам "Хризантема-ВМ" з дальністю 10 км.
На виставці "Армія-2020" була представлена наземна ПУ "Гермес", а у листопаді повідомлялося, що для ЗС Росії відновлені роботи над гіперзвуковою ракетою "Клевок-Д2", яка повинна досягти швидкості 5 М та дальності 100 км з осколково-фугасною БЧ масою 57 кг (удвічі більше, ніж у ракет "Гермес").
"Гермес" є перспективним рішенням, легко адаптованим до широкого кола завдань. Можливо, "Байкал" та "Эффект" виявляться розвитком "Гермеса", а поєднання протитанкових та зенітних функцій може стати ефективним рішенням.
Аналіз лекції С. Баканаєва показав, що у Росії КБ приладобудування (м. Тула) розробляє 2 типи СПТРК (полковий "Байкал" та батальйонний/ротний "Эффект"), а також переносний ПТРК "Туляк". У перспективі вони повинні частково замінити наявні застарілі СПТРК "Штурм-С" (з радіокомандним наведенням), а також "Конкурс", "Фагот" та "Метис" (з напівавтоматичним наведенням по дротах).
СПТРК "Байкал" та "Эффект" призначені для боротьби з танками (а також ББМ, автомобілями, укріпленнями, вогневими точками) шляхом атаки з верхньої півсфери, а також для боротьби з низько літаючими та нешвидкими повітряними цілями (БпЛА, вертольотами, штурмовиками).
Вони повинен мати ПУ вертикального пуску з ракетами дальністю до 15 км класу "вистрілив та забув" (дводіапазонна радіолокаційно-теплова система наведення) та БЧ одного типу. У ПТРК повинні використовуватися конструктивні рішення вертолітної ракети "Гермес-А" та системи наведення корабельної ракети "Гермес-К".
СПТРК "Байкал" повинні бути на спеціальній протитанковій машині, а "Эффект" (ймовірно) – на штатній БМП мотострілецьких б-нів. А переносний ПТРК "Туляк" на базі ПТРК "Корнет", повинен мати автоматичне двоканальне наведення та бути пристосований для стрільби з закритих приміщень.
Необхідно відзначити, що ці нові для ОПК Росії рішення ПТРК (вертикальний пуск, дводіапазонне наведення, система "вистрілив та забув", ураження цілі зверху) давно використовуються у ПТРК США, Ізраїлю тощо. Так що створення комплексів "Байкал", "Эффект" та "Туляк" є спробою подолати значне відставання у цих складних технологіях. Чи вдасться це?
Такі рішення для ПТРК як вертикальний пуск, дводіапазонне наведення, система "вистрілив та забув", ураження цілі зверху є новими для ОПК РФ
Оскільки ж С. Баканаєв не навів майже ніяких подробиць щодо нових ПТРК, то можна стверджувати, що ці розробки знаходяться на самій ранній стадії. Тому створення нових ПТРК займе досить тривалий час.
Тим більше, що з наведеної С. Баканаєвим ілюстрації видно, що ПТУР "Байкал" одноступенева та має традиційну конструкцію, а ракета "Гермес-А" – двоступенева й вона значно більше, ніж ПТУР "Байкал".
Так що прямі конструктивні запозичення тут неможливі. А головне – додавання до ПТРК функції ЗРК (й особливо, боротьби з БЛА та штурмовиками) дуже ускладнить та зробить розробку дорожчою. Це потребує створення не тільки нової ПТУР, але й спеціальної ЗУР, а також додаткової системи виявлення та управління. Цей задум дуже схожий на задум маршала Тухачевського щодо створення універсальної гармати – польової, протитанкової та зенітної. Він закінчився закономірним провалом.
Олексій Яровий, спеціально для Defense Express
Читайте також: Українсько-польський ПТРК Pirat тепер може воювати вдень і вночі: відео від CRW Telesystem-Mesko
