Панування в електромагнітному просторі дає перевагу над противником в управлінні військами та озброєнням. Допомогти в цьому повинні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), які є одними з провідних елементів нинішніх війн і збройних конфліктів і не випадково мають чи не найбільшу серед усіх сучасних видів озброєнь динаміку розвитку.
РЕБ — це сукупність узгоджених за цілями, завданнями, місцем і часом дій зі здобування інформації про місцеперебування радіоелектронних засобів (РЕЗ), систем управління військами та зброєю противника, їхнє знищення або виведення з ладу всіма наявними засобами ураження, а також захист власних РЕЗ і систем управління від дій противника (контррадіоелектронна протидія).
Читайте також: РЕБ України: "Мандат" на монополію в ефірі
РЕБ визначають як протидію в умовах складних електромагнітних обставин, унаслідок чого всі радіочастотні елементи вважають елементами РЕБ. Електромагнітні впливи охоплюють різні аспекти середовища РЕБ — від радіолокаційних систем і генераторів перешкод до військових систем зв’язку.
Мета РЕБ — дезорганізувати управління військами противника, знизити ефективність його розвідки, використовувати ОВТ та забезпечити стійкість роботи власних систем.
Військові експерти дуже високо оцінюють стратегічне значення РЕБ. Підтвердженням цього було широкомасштабне застосування комплексів РЕБ під час проведення США операції «Буря в пустелі» у 1991 році. Як наслідок, зокрема через застосування американцями крилатих ракет з електромагнітними боєголовками, вдалося дезорганізувати державне управління Іраку, а його командування швидко втратило контроль над військами.
Непомітні битви
Зазвичай застосуванню засобів РЕБ має передувати ретельна розвідка — виявлення РЕЗ противника за їхнім випромінюванням, визначення координат, аналіз характеристик випромінюваних сигналів. Збирання таких даних триває постійно, зокрема й у мирний час. Водночас відомі непоодинокі випадки, коли одна сторона намагається точково використати засоби РЕБ проти іншої задля відпрацювання певних прийомів на майбутнє.
Так, на початку 2020 року повідомляли про спроби російських військових у Сирії за допомогою засобів РЕБ вплинути на бортові електронні системи американських літаків F-22 і F-35. Унаслідок зовнішнього енергетичного впливу на бортові електронні системи пілоти втратили орієнтацію в просторі та з великими труднощами повернулися на базу. Китайські військові із засобами РЕБ періодично атакують військові літаки США в Африці та індійські — у спірному районі Гімалаїв.
Засоби РЕБ також активно застосовували сторони в Сирії, Лівії, на Сході України та під час Другої карабаської війни на Кавказі для боротьби з ворожими БПЛА, блокування навігації та каналів зв’язку й управління військами. Ідеться про протистояння новітніх систем, де вирішальними чинниками перемоги є передусім технологічність і сучасність розробок та професійний вишкіл особового складу сторін.
Кожна сучасна армія, що претендує на ефективність на полі бою майбутнього, має враховувати розвиток РЕБ, тобто гнучко змінювати власну доктрину, структуру, методи підготовки й добору особового складу. До цього ж спонукають і нові військові технології, значення яких постійно зростає, адже кожна система озброєння залежить від сенсорів, що взаємодіють, без них вона втрачає ефективність. Відповідно, розвиток останніх зумовлює збільшення ефективності окремих видів озброєння або бойової техніки загалом.
Органи чуття для війська
У військовій сфері терміни «датчик» і «сенсор» як засоби отримання інформації мають доволі широке тлумачення (РЛС, оптика, оптоелектроніка, далекоміри, детектори та інші). Це можуть бути невеликі технологічно розвинені пристрої, які монтуються на озброєнні, бойовій техніці або інших платформах. Вони збільшують ситуативну обізнаність екіпажів, бойових розрахунків та окремих бійців або забезпечують відповідний рівень охорони.
Поряд із ними існують і складніші сенсорні системи, що слугують для викриття, ідентифікації, прицілювання, розвідки або встановлення перешкод у широкому діапазоні дистанцій і точності вимірювання. Роль таких сенсорів постійно зростає: на них базується більшість систем озброєння та підтримки.
За оцінкою польського ресурсу Defence-24, розвиток сенсорів невдовзі змінить вигляд майбутнього поля бою.
А до 2035 року там припускають появу низки нових сенсорів, що напевно дозволить у кілька разів швидше виявляти цілі, аналізувати розвідувальну інформацію та ухвалювати необхідні рішення. Також значно скоротиться час реакції під час бою та покращиться взаємодія всіх елементів армії — від окремих бійців до командувачів найвищого рівня.
Роль видової розвідки (Imagery Intelligence, IMINT) поступово буде зменшуватися та обмежуватися. Водночас зростатиме роль перехоплення / розпізнавання сигналів, що пересилають різні спеціалізовані системи в електромагнітному діапазоні хвиль, сигнальною розвідкою (Signals Intelligence, SIGINT), зокрема розвідкою засобів зв’язку (Communication Intelligence, COMINT) та електронною розвідкою (Electronic Intelligence, ELINT). Також зростатиме значення інших видів розвідки, таких як детальна (Measurement and Signature Intelligence, MASINT), агентурна (Human Intelligence, HUMINT) i розвідки з відкритих джерел (Open-Source Intelligence, OSINT).
Сучасну видову (образну) розвідку здійснюють здебільшого з використанням супутників, утім, безпека останніх на орбітах опинилася під загрозою через перетворення космосу на нову сферу змагань. Космічні війська створені в США, РФ і КНР. Усі ці країни, надто Китай, експериментують з електромагнітною та лазерною зброєю для виведення з ладу супутників потенційного противника. Також розробляють наземні оптичні телескопи й РЛС, які мають виконувати функцію систем попередження та супроводження цілей. Можливості щодо атак супутників має також Індія, ще кілька інших країн активно працюють у цьому напрямі.
Водночас ефективність інших систем видової розвідки загалом буде зменшуватися через значне зростання дальності ведення бойових дій і збільшення можливостей маскування в різних діапазонах. Також докорінно зміниться тактика ведення бойових дій: від принципу «знайди та знищуй» (де видова розвідка мала величезне значення) до «перевір та атакуй першим». У такому разі важливо буде випередити противника й розкрити його наміри, а роль безпосереднього спостереження, імовірно, відійде на другий план.
Використання ж просунутих сенсорів SIGINT (з генерованими електронними сигналами) надалі дозволить локалізувати РЛС, окремі системи озброєння й техніки або, наприклад, радіоприймачі чи телефони. Відповідно системи ELINT забезпечуватимуть перехоплення електронних сигналів, що не містять аудіальної або текстової інформації, (а також ідентифікацію та аналіз структури, характеристику випромінювання, режим роботи, функції передавального пристрою або зв’язку з іншими системами озброєння).
Насамкінець, системи COMINT збиратимуть інформацію про передавання радіо- і аудіосигналів, телефонних розмов, текстових повідомлень та комунікацій у режимі онлайн, тобто вже йдеться про мову, тексти. Перспективні рішення в цьому напрямі мають відповідати цільовим вимогам, а саме: якомога ефективніше накопичувати, аналізувати й розподіляти між користувачами результати сигнальної розвідки зі створенням власної бази даних. Така система повинна буде не лише ідентифікувати окремих емітентів, а й визначати характеристики та можливості останніх у межах цільової системи й навіть об’єднаної комплексної бойової системи.
Передбачити майбутнє
На підставі аналізу перехоплених технічними засобами розвідки сигналів отриманих даних стане можливо навіть визначити наміри противника. Зі свого боку, як вважає зокрема польський експерт Марек Домбровський, це революційно змінить тактику ведення бою та забезпечить командуванню критично необхідний час для випереджувальних контрзаходів.
Щоб досягти успіху в цьому напрямі, науковці США, Ізраїлю, Китаю, України і РФ передбачають залучення штучного інтелекту з можливістю самонавчання. Вважається, що так можна буде забезпечити швидкий та ефективний аналіз великих масивів інформації, що надходять, з одночасним відпрацюванням можливих сценаріїв реагування. Ба більше, штучний інтелект дозволить краще виявляти важливі дані, що містяться у перехоплених сигналах, проводити відповідний аналіз і дистрибуцію результатів.
Уже сьогодні науковці працюють над створенням технології, яка радикально покращить можливість геолокації та оцінки характеристик пристроїв, що випромінюють електромагнітні сигнали. Очікують, що системи наступного покоління зможуть точно визначати сигнали з різними кутами підходу та станом поляризації, покращать співвідношення сигнал / шум (SNR), будуть виявляти сигнали та геолокацію джерела з багатоваріантною адаптивною адаптивним обробкою сигналу, забезпечать точне визначення стану іоносфери.
Інший напрям наукових пошуків відрізняється оригінальністю та передбачає розроблення нової технології швидкого розпізнавання мовлення будь-якою мовою. Відомо, що рішення полягатиме в пошуку ключових слів із наступним аналізом інформації,отриманої на їхній основі. Такий інструмент буде надзвичайно ефективним в умовах постійного збільшення обсягу даних, що передаються щодня, і значно прискорить процес загалом.
Неабияку складність для SIGINT становить щільність сигналів, що змушує шукати шляхи швидкого добору серед найбільш важливих. З цією метою, наприклад, у ВПС США, проводять дослідження щодо точного оброблення перехоплених сигналів у реальному часі з автоматичним відокремленням змісту радіосигналів із рекомендаціями щодо подальших дій. Щоправда, наразі особливого прогресу тут немає.
Проблемою залишається також можливість повного зберігання та аналізу радіочастотних сигналів. Розв’язання цього питання значно розширило б можливості засобів РЕБ, наприклад, щодо «зламу» програм безпілотних апаратів, створених для взаємодії з пілотованими платформами нового покоління, а також боротьби з роями дронів.
Зокрема, у цьому сегменті пропонують інноваційні технологічні рішення для протидії поточним і майбутнім загрозам безпеці в електромагнітному спектрі за допомогою перевіреної мікроелектроніки, а також апаратного та програмного забезпечення стратегічних місій. Одним із нових трендів у сфері сигнальної розвідки є поєднання зазначеної технології із засобами РЕБ для створення комплексних систем розвідки та протидії. Прикладом такого рішення може бути ізраїльська багатоцільова авіаційна система електронної розвідки й РЕБ Air Keeper, яка на основі єдиної повітряної платформи поєднує засоби розвідки, управління та протидії. Такий підхід дозволяє автоматично викривати, ідентифікувати, контролювати й ставити електронні завади практично всім викритим наземним, надводним та повітряним емітентам на частотах до 6 ГГц. Реакцією на потенційну загрозу знищити або вивести з ладу супутники електронної розвідки стало створення в США наземного розвідувального модуля TITAN (Tactical Intelligence Targeting Access Node), який поєднує в собі космічні, повітряні та наземні датчики та може оперативно передавати отримані дані до командних центрів.
Значне підвищення ефективності систем COMINT може забезпечити використання квантових приймачів із високозбудженими, чутливими атомами Ридберга, що дозволять виявляти сигнали зв’язку в усьому спектрі радіочастот (від 0 до 100 ГГц) відносно компактними засобами. Сьогодні ж це вимагає використання великої кількості антен, підсилювачів тощо. Ймовірно, найбільших успіхів тут можуть досягти китайські вчені, адже саме Китай — неперевершений світовий лідер у квантових технологіях. Відповідно, це зумовить перевагу для китайської технічної розвідки і можливість захисту власного квантового зв’язку від перехоплення противником.
У майбутньому також значно зростуть можливості систем детальної розвідки для виявлення та випереджувального знищення військової структури противника до того, як він встигне її активізувати. Сенсори MASINT будуть здатні збирати акустичну інформацію від пристроїв і діяльності людини, електромагнітних імпульсів, лазерного випромінювання та спрямованої енергії (хімічної, біологічної, радіологічної, ядерної та вибухової). Датчики й сенсори нового покоління, покликані пришвидшити сканування великих обсягів даних, також мають викривати атаки в кіберпросторі. І тут у пригоді стануть уже згадані штучний інтелект і методи самонавчання.
Війна по-новому
Аналіз бойових дій у Сирії, Лівії, Україні та в Нагірному Карабаґу доводить, що інтеграція підрозділів РЕБ з іншими засобами ведення війни, наприклад, артилерією, є запорукою успіху в бою. Ба більше, в умовах сучасного поля бою, насиченого все більш просунутими видами ОВТ, значення засобів РЕБ і радіоелектронної розвідки в широкому розумінні з часом лише зростатиме. Але класичним рішенням вважається створення пошуково-ударних систем, що поєднують усі наявні засоби розвідки та ураження, зокрема РЕБ. Нові вимоги майбутнього поля бою зумовлюють необхідність уже сьогодні пристосовувати до них тактику використання та систему бойової підготовки військ. Схоже, через поступове зростання значення космічного простору як нового домену бойових дій, а також постійного розвитку військових технологій, системи озброєння, що ґрунтуються на датчиках або видовій розвідці, відійдуть на другий план.
Зокрема, змін зазнає концепція ведення бою, адже той, хто перший викриє наміри противника та завдасть удару на випередження, найімовірніше, зможе розраховувати на перемогу. Нові дослідження в напрямі використання сенсорів і датчиків SIGINT або інших засобів технічної розвідки дозволять швидше та якісніше реалізувати зазначену концепцію.
Передбачається також стрибкоподібне зростання кількості використовуваних датчиків і сенсорів, які використовуються, що має на меті значне збільшення вірогідності викриття та знищення потенційних загроз. Великі партії виробів, з огляду на зростання попиту на них, з одного боку, зумовлять зменшення вартості замовлення та збільшення технологічності, а з іншого — те, що імплементовані в них рішення будуть модульними (з відкритою архітектурою та чітко визначеними інтерфейсами).
Насамкінець, самі бойові дії матимуть розпорошений у часі та просторі характер: головні сили будуть зосереджені на окремих визначених напрямках, і цими силами можна буде швидко маневрувати для реалізації інших завдань. Схожі можливості останнім часом отримує, наприклад, артилерія (ствольна й реактивна), яка стає більш мобільною та далекобійною та разом із власними засобами розвідки й РЕБ невдовзі матиме можливість уражати цілі на відстані понад 100 км. Розосереджені батареї отримають можливість взаємної підтримки в знищенні відповідних цілей завдяки високоточним боєприпасам.
Збройні Сили України також мають враховувати зазначені вище тенденції. В умовах війни з агресором, армія якого поки що має як кількісну, так і якісну перевагу над українською військом, зокрема в РЕБ, розвиток власних спроможностей у цій сфері має особливе значення для ЗСУ. Наша країна має всі можливості для розвитку потенціалу РЕБ, про що свідчить успішне створення в стислі терміни та прийняття на озброєння ЗСУ мобільного комплексу боротьби з БПЛА «Полонез», постановника радіоелектронних перешкод «Анклав» (має дальність дії до 40 км, а діапазон частот придушення сигналів: 400—2500 МГц), високомобільної РЛС кругового огляду МР-18, контрбатарейної РЛС «Бісквіт-КБ», а також радіолокаційного комплексу розвідки вогневих позицій 1Л221Е «Зоопарк-2».
Матеріал підготовлено спеціально для видання "Український тиждень"
Читайте також: Радіоелектронна боротьба: аналіз арсеналу Росії
