xcounter
#

Нашкребти "гарматного м’яса", або як насправді відбувається "економічна мобілізація" Кремля

23168
Виробництво танків на "Уралвагонзаводі", ілюстративне фото з відкритих джерел
Виробництво танків на "Уралвагонзаводі", ілюстративне фото з відкритих джерел

Рашисти самі роблять усе, щоб у них не вдався "перехід економіки на воєнні рейки"

Рашистські ЗМІ уже розповідають, що працівників "підсанкційних" холдингів РФ уже почали "приховано мобілізовувати" на фронт.

Наприклад, повістки уже почали роздавати працівникам "Адмиралтейских верфей" та "Балтийского завода" із складу державної "Обьединенной судостроительной корпорации" (ОСК) в Санкт-Петербурзі, котрі виробляють підводні човни та бойові кораблі для ВМФ РФ. Також рашистські воєнкоми "прийшли по душу" працівників "Лебединского горно-обогатительного комбината", що належить російському "підсанкційному" олігарху Алішеру Усманову.

Читайте також: Суд в Москві вирішив прискорити "падіння у прірву" виробника танків "Уралвагонзавод"
Спуск підводного човна проекту 677 на "Адмиралтейских верфях" ОСК РФ, ілюстративне фото довоєнних часів

Механіка процесу така: працівники рашистських військоматів приходять на підприємства, проводять "анкетування" навмання вибраних працівників, і на кінець "задушевної розмови" пропонують піти воювати проти України за 200-300 тисяч рублів у місяць.

"Фінансова" мотивація тут працює доволі специфічно: наприклад, для працівників ОСК уже створена ситуація, коли за підсумками місяця робітник може бути "винен" заводу 2 тисячі рублів, тому платню на руки не отримує. Окрім того, персонал підприємств примушують здавати гроші "на продукти для військових". Здавалось би, що для робітників тут є логічним вибір вирватись з фінансової кабали та "піти на заробітки" в армію РФ. Але бажаючих нема, бо загинути в Україні ніхто з працівників не поспішає.

"Балтийский завод" ОСК до війни виконував програму по будівництву атомних криголамів для "Північного морського шляху", фото ілюстративне

Показово, що про таке стало відомо на тлі заяви Інституту вивчення війни про підготовку "криптомобілізації економіки" в РФ, бо Кремль з політичних мотивів не хоче проводити повномасштабну мобілізацію.

Про перший "дзвіночок" такої "криптомобілізації економіки" Defense Express уже розповідав – Кремль вирішив примушувати приватні підприємства виконувати "оборонні" замовлення. Після того, як стало відомо, що державні заводи відмовляються ремонтувати пошкоджену бронетехніку – туди доїжджають лише обгорілі остови, бо уцілілі комплектуючі солдати армії РФ з цієї техніки знімають та обмінюють на алкоголь.

Ремонт рашистської бронетехніки, фото ілюстративне

На цьому тлі спроби рашистів мобілізувати на війну своїх працівників промислових підприємств виглядають більш ніж нелогічно. Якщо мислити "лінійно" - раз Кремль хоче наростити виробництво "оборонної" продукції, значить потрібно зберігати робочу силу на підприємства.

Може бути і "нелінійне" пояснення – що навіть в рамках «тотальної війни» рашисти зберігають підходи "економіки мирного часу". Логіка "менеджменту по-пострадянськи" вказує, що під час кризи потрібно в першу чергу "різати" штат "зайвих" працівників. Ну і далі – що якраз «вивільнену робочу силу» в першу чергу варто посилати на фронт. Але саме тому фраза "менеджменту по-пострадянськи" має саркастичний відтінок, бо такий стиль управління не дає ніякого адекватного результату.

Процес виробництва Су-34, ілюстративне фото довоєнних часів

Безумовно, рішення Кремля про "криптомобілізацію економіки" матиме свій політичний вплив на перебіг війни (бодай тому, що режим Путіна явно переоцінив рівень лояльності до правлячого класу робітників "скрєпних" промислових підприємств).

Але таке неощадливе ставлення до своєї робочої сил навряд чи допоможе ворогу збільшити виробництво "оборонної" продукції, що обчислюватиметься в танках, артустановках, ракетних системах та літальних апаратах, необхідних рашистам для війни проти України.

Цех по виробництву танків на "Уралвагонзаводі", ілюстративне фото з відкритих джерел
Читайте також: РФ відмовилась від виробництва "вундерваффе" Т-14 "Армата" і Т-90