Окупанти знову активізували обстріли українських міст з комплексів С-300, зокрема сьогодні вночі, 23 квітня 2023 року, вперше за декілька тижнів ворог такими ракетами обстріляв Харків.
Навряд чи саме це означає, що рашисти мають проблеми з поповненням "класичних" оперативно-тактичних чи крилатих ракет - за оцінками нашого Міноборони, росіяни уже відстріляли 50% запасу зенітних ракет до С-300, залишок складає орієнтовно 4 тисячі одиниць. Рашисти мають цілком "автономну" стратегію застосування С-300 для ударів по наземним цілям, яка закладалась ще у 1970-1980-хх роках на етапі проектування цього ЗРК.
Читайте також: У Повітряних Силах України оцінили можливість РФ накопичити запаси далекобійних ракет до осені
В той період передбачалось, що зенітні ракети до комплексів С-300 можуть застосовуватись як "імпровізована зброя" для ураження або піхоти на марші, або бійців морського десанту при виході з десантних кораблів, або ж легкоброньованої техніки та автотехніки на марші.
Після розвалу СРСР в росіян у 1990-их роках різко "концепція помінялась", і вони начебто успішно відпрацювали стрільбу із С-300 по укріпленим об’єктам противника та навіть важкій бронетехніці. Більш того – в одній із публікацій рашистського видання "Коммерсант" за 1997 рік йдеться, що представники російського ВПК отаку можливість стрільби по наземним цілям використали як "приманку" для Греції, яка в той момент обирала, який ЗРК краще придбати для розміщення на Кіпрі – американський Patriot чи все таки російський С-300.
На користь Patriot тоді грала реальна практика застосування цього ЗРК в бойових діях. Тому творцям та продавцям російських С-300 довелось буквально вигадувати інші "козирі" - мовляв, ракетою з такого комплексу можна поцілити навіть в турецький бункер, але з обмовкою, що точність стрільби лишатиме бажати кращого, а вартість – 15-20 тисяч доларів за ракету (за цінами того ж 1997 року). Але що цікаво, греки на таке "купились", і саме для Кіпру купили С-300.
На цьому тлі логічно виникає питання – а що тоді у росіян вже було з ракетним озброєнням, що вони уже в 1990-х тренувались стріляти із С-300 по наземним цілям. Відповідь може лежати в такій площині – насправді уже на той момент армія РФ мала відчутний дефіцит по ракетам до ОТРК, що й примушувало росіян згадувати про різні "імпровізовані" сценарії в стилі палестинських терористів.
В одній із публікацій Defense Express розповідав, що лише протягом 1989-1991 років Кремль продав в Афганістан загалом 4300 ракет до комплексів "Скад" та "Луна-М", в результаті чого армія РФ залишилась майже без боєзапасу до таких ОТРК. Після 1991 року "слід" комплексів "Луна-М" в строю ЗС РФ за відкритими джерелами взагалі губиться, ймовірний залишок по "Скад", він же Р-17 "Ельбрус" - орієнтовно 250 ракет 8К14, які всі були відстріляні під час війни у Чечні протягом 1999-2000-хх років, для "утилізації".
Орієнтовний запас ракет до ОТРК "Точка-У" на складах армії РФ на початок лютого 2022 року оцінювався на рівні 1000-1500 одиниць, але очевидно для російських військових до того моменту це був "недоторканний запас", уже також відстріляний по містам України.
Якщо згадувати про особливості того самого комплексу "Луна-М" - цей ОТРК мав дальність пуску до 70 км, ракета не мала власної апаратури наведення, точність стрільби була на рівні "в ту сторону", а призначення – "бити по площадям", для чого на ракетах 9М21 передбачалось застосування фугасних чи касетних боєзарядів, або навіть "спецБЧ" з хімічною зброєю.
Cхоже, що саме від таких параметрів відштовхувались російські військові, коли ще у 1990-х років тренувались бити по наземним цілям із С-300, котрий таким чином перетворився на "ситуативну реінкарнацію" радянського ОТРК "Луна-М".
Читайте також: Як рашисти збирались запускати "Кинжал" з Ту-22М3, і чому проект "не полетів"
