Україна надала запит щодо необхідності посилення Повітряних Сил України додатковими ЗРК, зокрема мова йде про MIM-23 Hawk, який вже знятий з озброєння багатьох країн, але дійсно може зіграти важливу роль у забезпеченні безпеки неба.
Про цей запит з боку України повідомив міністр оборони США Ллойд Остін (Lloyd Austin) під час брифінгу для ЗМІ за підсумком зустрічі "Рамштайн-6". І маємо одразу зазначити, що запит саме цього ЗРК не можливо назвати "лінійним". Раніше публічні запити стосувались таких комплексів, як MIM 104 Patriot, які зараз знаходяться на бойовому чергуванні США та деяких інших країн НАТО, мають вартість близько 1 млрд доларів за одиницю (fire unit) та, як мінімум, не належать до надлишкового озброєння.
Читайте також: Легкі танки для армії США розпочнуть збирати вже в листопаді: амбітна програма на 500 машин до 2035 року
Водночас MIM-23 Hawk хоча і належить до минулого покоління ЗРК, свого часу був основним зенітним комплексом США та країн НАТО протягом ледь не всієї Холодної війни, розійшовся величезним "тиражем", знаходився на озброєнні 10 країн, наприклад, у США виведений з експлуатації у 90-х, та залишається у строю ще у близько двох десятках країн.
Попри те, що MIM-23 Hawk був введений в експлуатацію ще у 1960 році за цей час він пройшов чотири основні модернізації, останні з яких, зокрема масова Phase III, пройшли у 90-х роках фактично перед його виводом з експлуатації. Остання розповсюджена модернізація включала цифровізацію комплексу з можливістю одночасного перехоплення декількох цілей та знищення маловисотних цілей.
Завдяки комп'ютеризації MIM-23 Hawk вдалось організувати й подальшу модернізацію цього ЗРК більш відому, як Hawk XXI, яка зараз стоїть на озброєнні Туреччини. Її головна особливість - інтеграція сучасного радара AN/MPQ-64 Sentinel, який також використовується у сучасному ЗРК NASAMS, а також вже загальна цифровізація усіх систем комплексу.
Водночас вогневі можливості комплексу продовжили спиратись на зенітну ракету MIM-23, яка постійно проходила оновлення та модернізації до середини 90-х років.
Через те, що конфігурації радіолокаційних засобів MIM-23 Hawk, які можуть бути передані, передбачити вкрай складно, то єдиний параметр відносно бойових можливостей Hawk якраз і полягає у цій ракеті. Дальність знищення цілей - до 45-50 км, висотність цілі - до 20 км, швидкість ракети 2,4 Маха. Ракета наводиться на ціль напівактивною головкою самонаведення.
Але якраз у тому, що цих ракет було вироблено понад 40 тисяч і криється найголовніша перевага цього комплексу - їх доволі багато і їх дефіцит в осяжній перспективі, скоріш за все, не загрожує. Водночас очевидним недоліком MIM-23 Hawk є те, що він був знятий з озброєння і переданий на зберігання. А це означає потребу у його розконсервації та відновлення.
Окрім того, чим старіший буде Hawk, тим більше радіолокаційних систем до нього входить і тим складніше їх відновити та обслуговувати. Наприклад, у версію Improved Hawk 70-х років входить: РЛС підсвітки цілі AN/MPQ-46, РЛС цілевказання AN/MPQ-50, радіолокаційний далекомір AN/MPQ-51, РЛС виявлення низьковисотних цілей AN/MPQ-48, пункт обробки інформації та командний пункт AN/TSW-8, пункт передової РЛС AN/MPQ-48, пост управління AN/MSW-11 і вже після цього три пускових М192 з трьома зенітними ракетами на кожній.
Для розуміння, у версії Hawk XXI: командний пункт, оглядова РЛС AN/MPQ-64 Sentinel, "маловисотна" РЛС AN/MPQ-62, один чи два радари підсвітки AN/MPQ-61 та декілька пускових. Зазначимо, що від кількості радарів підсвітки й залежить кількість цілей, які можуть одночасно обстрілюватись.
Але у будь-якому випадку, якщо мова йде про необхідність перехоплення таких цілей, як крилаті ракети та дрони-камікадзе, а не використання цього ЗРК у якості передового у прифронтовій зоні, то MIM-23 Hawk цілком може справитись з цією задачею.
Читайте також: Т-62 настільки "зайшов" рашистам, що вони хочуть модернізувати 800 танків за 3 роки
