Дроноцентричний удар

Дроноцентричний удар

Які особливості мала турецька операція "Весняний щит" у Сирії
221

Нещодавнє загострення в Сирії змусило сторони застосувати майже весь наявний спектр озброєнь і військової техніки

Водночас серед усього арсеналу найбільшу вагу привернули БПЛА, що стали основою турецької операції "Весняний щит" в Ідлібі.

Так, під час удару збройні сили країни вперше масово використали безпілотні бойові системи. Відпрацьована заздалегідь доктрина використання ударних дронів разом з іншими засобами ведення бою дала змогу Анкарі досягти високої ефективності ураження цілей.

Читайте також: Ударні БПЛА України

Нова концепція

Турецька армія використала нову концепцію повітряно-наземного бою, за якою наступ військ забезпечувався масованою атакою БПЛА типу Bayraktar TB2 i Anka-S, що несли високоточні боєприпаси. Застосування дронів відбувалося за підтримки систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) та сучасних засобів ураження (ствольної та реактивної артилерії).

Ударний БАК - Bayraktar TB2 від компанії Baykar
Ударний БАК - Bayraktar TB2 від компанії Baykar

Це не що інше, як наочний результат науково-економічної політики, за якою тривалий час цілеспрямовано розвивалися відповідні програми із розробки сучасних зразків ОВТ, а також засобів зв’язку й розвідки. Саме поєднання зазначених елементів дало змогу турецьким військовим отримати в Ідлібі високі результати (щоправда, обмежені з військово-політичного погляду за існуючих геополітичних умов).




Ударний БАК Anka-S від компанії ТАІ
Ударний БАК Anka-S від компанії ТАІ

У Туреччині триває розвиток багатьох нових безпілотних систем, у тому числі «рою дронів» (Alpagu i Kargu). Під час операції в Ідлібі тактику рою військові не застосовували, хоча відомо, що вже існує цілий підрозділ, оснащений апаратами Kargu.

Серед останніх розробок — бойовий дрон Аlpagu Block II — це вже друга версія БПЛА від компанії STM (Savunma Teknolojileri Muhedislik). Нові машини мають автономну, стійку до впливу РЕБ систему управління, покращений алгоритм обробки зображень і систему відеоспостереження, а також розвинений штучний інтелект. Також у ЗС Туреччини незабаром можуть з’явитися такі нові безпілотні повітряні бойові платформи, як двомоторний розвідувально-ударний БПЛА Akinci (виробництва компанії Baykar) і дещо менший від нього ударний БПЛА Anka Aksungur (TAI/TUSAŞ).

Цілком зрозуміло, що після гучного успіху в Ідлібі розвиток безпілотних систем (як класичного типу, так і у формі рою) буде тривати. Дрони в Туреччині бачаться в якості одного з ключових елементів стратегії безпеки й головного інструмента контртерористичних операцій проти курдських повстанців Робітничої партії Курдистану (PПK). А операцію «Весняний щит» можна вважати подальшим розвитком попередніх турецьких операцій у Сирії, під час яких уже було реалізовано окремі елементи сучасного повітряно-наземного бою. Щоправда, поки що без масованого використання ударних дронів, адже місію підтримки з повітря тоді виконувала авіація.

РЕБ та БАК під час операції «Весняний щит»
Комплексне застосування засобів РЕБ та БАК під час операції «Весняний щит» на північному сході Сирії

До ключових рис операції в Ідлібі експерти зараховують такі: використання фактора раптовості (противник був вражений масштабом і ефективністю турецької операції, особливо масовим використанням ударних БПЛА у районі, де спочатку не було жодних систем ППО); використання різних видів зброї за єдиним планом; застосування дронів як основного засобу.

Найефективнішим елементом операції «Весняний щит» були повітряні атаки БПЛА з використанням високоточних керованих боєприпасів (зокрема ракет MAM-L i MAM-C). Водночас ці машини (переважно Bayraktar TB2 i Anka-S) залучалися до виконання й інших завдань, як-от розвідка, спостереження, наведення й коригування вогню артилерії. БПЛА Anka-S має значні можливості щодо розвідки, зокрема й радіоелектронної, які турецька армія вже використовувала раніше під час проведення операції «Джерело миру» проти курдів. Зазвичай дрони виконували атаки з-поза меж досяжності легких систем протиповітряної оборони з надзвичайною точністю. Прикладом може бути використання 27 лютого Bayraktar TB2 проти армійської колони на шосе в районі Кафранбель. Із висоти 6845 м було знищено танк, що стояв між БМП і вантажівкою.

Атаки дронів були підсилені ствольною й реактивною (T-155 Firtina, T-122 Sakarya, T-300 Kasirga) артилерією. Одночасне використання її та БПЛА сприяло тому, що в межах досяжності турецьких засобів ураження опинилася не лише лінія фронту, а й глибокі тили противника.

Схема ударів

Варто відзначити зусилля турецького командування зі зменшення втрат своїх сил. Для цього операція була проведена як безконтактний удар з обмеженою участю наземної компоненти. Тож утрати ЗС зазвичай були наслідком власних помилок та існуючих військово-політичних обмежень. Крім того, зменшити втрати регулярних сил вдалося й завдяки використанню протурецьких бойовиків Сирії як наземної ударної компоненти. Отже, можна припустити, що в класичному варіанті операції турецької армії (спецназ, танки, механізовані підрозділи) ефект буде значно більшим, однак за значно вищих власних утратах.

За заявою президента Туреччини Реджепа Ердогана, на бойовий рахунок дронів в операції «Весняний щит» записано аж 8 сучасних зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь-С» виробництва РФ

Іншим важливим аспектом є швидка модифікація операції відповідно до змін обстановки на полі бою. Упровадження сирійською стороною елементів ППО (ЗРК «Панцирь-С» і «Бук-M2») змусило турецькі штаби діяти гнучко й змінити тактику. Атаки на системи ППО виконувалися у такий спосіб: БПЛА Anka-S, що стартували з території Туреччини, здійснювали розвідку цілей і передавали інформацію до станцій РЕБ Koral, розміщених біля кордону. Ті, своєю чергою, активно впливали на роботу сирійських засобів ППО, передусім виконували постановку перешкод і введення в оману РЛС противника. Після придушення ППО для атаки використовували ударні дрони Bayraktar TB2 з високоточними боєприпасами (наприклад, MAM–L). Для знищення кожної виявленої цілі було зарезервовано більше, ніж один БПЛА, що значно підвищувало ефективність ударів і шанси на ураження системи ППО загалом. Так, за заявою президента Туреччини Реджепа Ердогана, на бойовий рахунок дронів в операції «Весняний щит» записано аж вісім (!) сучасних зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь-С» виробництва РФ, так сильно розрекламованих кремлівською пропагандою. Цікаво те, що російські розробники останнім часом особливо наголошували на здатності комплексу успішно боротися саме з БПЛА.

ЗРГК 96К6
ЗРГК 96К6 "Панцирь-С1" Сирійської арабської армії

Вибору дронів як основного інструмента сприяли й географічні особливості району, де проводилася операція. Адже ці машини діяли з баз, розташованих на території турецької провінції Хатай, що межує із сирійським Ідлібом, і не могли бути атаковані противником. Ураження наземних цілей вимагало лише короткочасного перебування БПЛА в сирійському повітряному просторі на кількадесят кілометрів від кордону.

Звертає на себе увагу й високий темп операції. Уже за перші кілька днів турки вдалися до масового використання дронів. Вони буквально «висіли» в повітрі над містом Саракіб, безперервно атакуючи навіть поодинокі цілі й паралізуючи рух у цілому районі. Такий високий темп забезпечувався завдяки правильній логістиці. Атаки здійснювалися цілодобово, вдень і вночі, проти стаціонарних і рухомих цілей, завдаючи противнику значних утрат. Згодом інтенсивність польотів дещо спала.

Bayraktar TB2 з боєприпасами MAM-C та MAM-L
Bayraktar TB2 з боєприпасами MAM-C та MAM-L

БПЛА використовувалися для ураження критичних для противника об’єктів. Також чимало уваги приділялося знищенню пунктів управління (штабів) та позицій артилерії в сирійсько-російському тилу. Вже 29 лютого повідомлялося про загибель кількох вищих офіцерів елітних підрозділів (25-та дивізія спецназу, Республіканська гвардія, 4-та дивізія), серед них — 2 полковники, 1 підполковник, 3 майори. Відомо про ураження штабу 124-ї бригади Республіканської гвардії (загинув її командир). В іншому випадку йшлося про знищення сирійських 130-мм САУ M-46. Одразу дві машини було знищено ударами з повітря в районі Тал Хадія. За експертними даними, це перша втрата урядовими силами систем такого типу в нинішній війні, оскільки сирійська артилерія після конфлікту 1973 року ніколи не мала справи з вогнем у відповідь.

Насамкінець, використання дронів, які постійно висять над полем бою, безумовно, має негативний вплив на моральний стан противника й паралізує його маневрові спроможності. Підтвердженням цьому є те, що окрім десятків одиниць знищеної техніки (танки, БМП, гармати тощо) чимало техніки було просто покинуто й захоплено повстанцями, які негайно почали використовувати її ще під час операції «Весняний щит». Перманентна загроза з повітря змусила сирійське командування до маскування й укриття техніки. Навіть російські джерела визнали, що активність турецьких дронів швидко «змінила умови поля бою» для армії Асада.

Попередні оцінки

Нова концепція повітряно-наземного бою передбачає використання БПЛА замість класичної авіації й вертольотів. Дрони слід сприймати як одну з можливих опцій для поля бою у визначених умовах, наприклад, коли використання власної авіації є неможливим або недоцільним (як в Ідлібі). Не менше значення має можливість уникнути втрат особового складу. Надалі слід чекати вдосконалення взаємодії безпілотних систем з іншими видами ОВТ і силами (як-от сили спеціальних операцій, пілотована авіація, танки). Дрони дедалі активніше використовуватимуться для розвідки противника, наведення й координації вогню артилерії, здійснення автономних високоточних атак.

Оцінюючи характер використання турецькими військовими дронів в Ідлібі, експерт аналітичного осередку Center for Naval Analyses (США) Семюел Бендетт вважає: «Це була скоординована масова атака, а не рій. Адже рій означає автономну взаємодію дронів під час атаки». Своєю чергою, турецький експерт Бахрі Мерт Демірель навіть вважає, що йдеться про нову військову доктрину, яка тільки формулюється й поки що не є предметом для дискусії в колах воєнної науки. За його словами, в операції «Весняний щит» дрони були вперше використані як основний елемент повітряної ударної системи. Крім того, експерт підкреслив також важливу роль, яку відіграли в операції засоби РЕБ. На його переконання, нова турецька концепція надалі може бути доповнена додатковими елементами, такими як узгоджене використання на полі бою не лише дронів, а й пілотованої авіації.

Однак, оцінюючи наслідки операції «Весняний щит», варто відійти від їхнього надто оптимістичного бачення. Адже поряд з очевидними успіхами нової концепції слід проаналізувати і її слабкі сторони, а саме — уразливість дронів від вогню засобів ППО-ПРО та винищувальної авіації. Недарма ж після залучення російських винищувачів й оголошення Дамаском про закриття повітряного простору в районі боїв (хоча насправді це Москва заявила, що не гарантує безпеки для турецької авіації в Ідлібі) обстановка змінилася.

З відомих причин обидві сторони приховують власні втрати й перебільшують кількість знищеної техніки противника. Загалом, за оцінками експертів, турецька сторона завдала противнику збитків, що в десятки разів перевищують власні. Щодо втрат турецьких сил, то повідомлялося про знищення 14 (за іншими даними — до 10) БПЛА, переважно Anka-S. Після втрати кількох цих машин турки зменшили їх використання, хоча не скасували польотів повністю. Навіть більше, 1 березня міністерство оборони Туреччини заявило про знищення в зоні конфлікту двох бомбардувальників Су-24 ВПС Сирії. Утім, надалі відповідати на дії противника симетрично Анкара не могла через ризик більших утрат і небажання остаточно сваритися з Москвою.

Не можна заперечувати, що висока ефективність використання дронів була результатом правильного планування турецькими штабами й відсутності на початку операції в противника засобів ППО. Проте згодом обстановка ускладнилася, турецька авіація опинилася в невигідному становищі, й ініціатива перейшла на бік противника. Це стало одним із факторів, які змусили президента Реджепа Ердогана погодитися на переговори зі своїм російським візаві Владіміром Путіним. Наслідком перемовин стала угода про припинення вогню, яка набула чинності 6 березня.

Висновки для України

Концепція дроноцентричної операції може бути імплементована як цілком, так і окремими її частинами збройними силами інших країн, передусім зі схожими умовами поля бою (наприклад, Донбас, Нагірний Карабах). З українського погляду, то вона є привабливою й, безумовно, заслуговує на увагу, тим більше, що в зоні ООС на Сході країни маємо дуже подібні умови (обмежений регіон і заборона на використання авіації).

На користь такого підходу, зокрема, висловився український експерт, директор ЦДАКР Валентин Бадрак, який наголошує на критичній необхідності розвитку для потреб ЗСУ саме безпілотної техніки, яка відповідає сценаріям безконтактних війн майбутнього. Україна вже має певний потенціал, адже минулого року вона придбала в Туреччини дрони Bayraktar TB2 і відповідні ударні боєприпаси. До того ж останнім часом наші країни активно співпрацюють у напрямі створення перспективних безпілотних платформ.

Водночас в Україні активно розробляються власні ударні дрони, а також високоточні боєприпаси для ствольної артилерії та РСЗВ. Вітчизняні розробки, без перебільшення, відрізняються унікальністю конструкції й високими ТТХ. Варто зважити на унікальну розробку малого бойового БПЛА «Тихий грім» ST-35, який є баражуючим боєприпасом і призначений для точкового ураження захищених цілей бойовою частиною масою в 3,5 кг з висоти 800–1200 м.

У майбутньому, з появою дронів малої помітності (stealth) і нових засобів ураження, а також малих БПЛА, що самі будуть засобами знищення цілей (у тому числі й так звані дрони-камікадзе), ситуація на полі бою може істотно змінитися. У тому числі й через те, що такі системи зможуть ефективніше працювати проти розвинених систем ППО-ПРО.

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ

Читайте також: БПЛА змінюють малюнок сучасного бою