Одним із викликів повномасштабної війни РФ проти України стало активне застосування військами окупанта різних типів засобів радіоелектронної боротьби, що створює свої проблеми нашим захисникам, та вимагає пошуку засобів симетричної або ж асиметричної протидії.
Але перш ніж шукати такі засоби, потрібно розібратись в реальних можливостях засобів РЕБ в розпорядженні армії РФ, і заодно простежити еволюцію, як російські окупанти використовували свої засоби радіоелектронної боротьби у війні проти України.
Читайте також: Чому для України ATACMS - це й засіб ППО: у Повітряних Силах зазначили, чому саме так
Тут в нагоді нам стане публікація польського порталу Defence24, автори якої для узагальнень використали зокрема дані з відкритих джерел. З цієї публікації загалом виникає така картина.
На лютий 2022 року в складі армії РФ було загалом 5 бригад радіоелектронної боротьби, із яких для вторгнення в Україну було залучено три. Ці підрозділи мали два головні завдання – протидія нашим засобам ППО та загальна підтримка дій батальйонно-тактичних груп (для чого кожній БТГр придавалось по роті РЕБ).
Але своїх задач вказані підрозділи ворога не змогли досягнути на всі 100%, одразу через кілька факторів – маневрений характер бойових дій, відсутність узгодженості між своїми підрозділами та недоліки елементної бази як засобів РЕБ, так і засобів зв’язку в розпорядженні армії РФ. Через що російські "радіоелектронщики" тоді більше шкодили власним військам, досягли обмежених успіхів у протидії нашій ППО, і навіть не змогли "покласти" мобільний зв’язок в самому Києві (хоча явно намагались виконати таке завдання).
Інакшою виглядала ситуація під час боїв на Сході України, зокрема під час облоги Маріуполя, де лінія фронту мала більш "статичний" характер, що давало більше можливостей для рашистів застосовувати РЕБ, а в окремих випадках щільність засобів радіоелектронної боротьби могла сягати 19 одиниць на 20 кілометрів фронту.
Якщо говорити про поточний стан справ, то він виглядає так. Армія РФ справді має певну перевагу над ЗСУ в плані інтенсивності застосування засобів РЕБ, але це пояснюється лише тим, що у ворога просто фізично більше станцій для ведення радіоелектронної боротьби. А реальний функціонал цих засобів може виявитись як мінімум перебільшеним. Хоча водночас, ворог постійно намагається вдосконалювати засоби та прийоми ведення РЕБ.
Наприклад, як мінімум перебільшеними можуть виявитись твердження про те, що російські засоби РЕБ начебто можуть збивати з курсу керовані боєприпаси західного зразка в розпорядженні ЗСУ, наприклад бомби JDAM-ER, керовані 155-мм снаряди чи ракети GMLRS.
Так, російські окупанти справді можуть намагатись це зробити, але результативність їх зусиль може виявитись, м’яко кажучи спірною, оскільки керовані західні боєприпаси окрім всього іншого також оснащуються блоками для протидії завадам, щоб краще сприймати сигнал для GPS-навігації.
Що стосується протидії нашим безпілотникам, то тут російські засоби РЕБ можуть виконати лише дві функції – або заблокувати GPS-приймач, або ж заблокувати контур управління дроном по радіозв’язку.
Але наскільки самі російські окупанти скептично сприймають тут свої можливості, може свідчити наступний факт – якщо узагальнювати дані Міноборони РФ, котрі мають явні сліди пропагандистського перебільшення, за весь час повномасштабної війни проти України російські військові начебто змогли збити чи придушити засобами РЕБ лише близько 4,5 тисяч безпілотників усіх типів. Що насправді є значно менше, аніж деякі цифри про рівень втрат, що можуть заявлятись з нашої сторони (тобто зі сторони України).
Що стосується російських засобів РЕБ, які призначені для протидії системам зв’язку в розпорядженні ЗСУ, то тут реальний функціонал ворожих "радіоелектронщиків", на думку авторів Defence24, обмежений хіба що можливістю виявляти засоби зв'язку наших захисників, і наводити артилерію за виявленими координатами.
Але тут справедливим буде сказати і про те, що ЗСУ мають свої можливості по протидії російським засобам РЕБ. Зокрема, завдяки отриманим в рамках допомоги від Заходу (як про це стверджують автори того ж Defence24) станціям радіотехнічної розвідки. Така апаратура допомагає нашим захисникам виявляти російські станції РЕБ, а потім знищувати такі станції за допомогою тих же керованих 155-мм снарядів.
І наскільки значними тут можуть бути успіхи ЗСУ, демонструє наступний порядок цифр – за консервативними оцінками порталу Oryx, наші захисники знищили мінімум 41 станцію РЕБ ворога, фактична кількість може перевищувати понад 100 одиниць.
При цьому "в топі" у списку знищених російських станцій РЕБ умовне "перше місце" належить саме ворожій станції Р-330Ж "Житель" (мінімум 8 одиниць), яка виконувати саме функції по придушенню GPS-навігації, та станція "Борисоглебск" (втрачено мінімум 10 одиниць), призначені саме для протидії засобам зв'язку в розпорядженні ЗСУ.
Читайте також: РФ атакувала дронами українські порти на Дунаї впритул до кордону з Румунією
