У США забідкалися, що їхні РЛС раннього попередження про ракетну ядерну атаку в Гренландії вразливі перед гіперзвуковими ракетами, як от російськими "Кинджал" та "Циркон". І це дуже важлива прогалина у системі стратегічного захисту НАТО, яка теоретично здатна "осліпити" перед російським ударами, але насправді має сенс.
Як пишуть у Defense News, відповідні висновки зробили фахівці Центру арктичної безпеки та стійкості університету Аляски. Там додають, що наразі на відповідних об’єктах виявлення відсутня взагалі будь-яка протиповітряна чи протиракетна оборона.
Читайте також: Хай дорожче, але своє - німецькі політики незадоволені вибором Patria та вимагають купувати БТР лише з Німеччини
Так, регіон знаходиться під захистом 831-ї захисної ескадрильї повітряних сил США, але вони не мають на озброєнні зенітних систем чи літаків. Виходить, їхній арсенал заточений більше на протидію диверсійним групам, ніж масштабним ракетно-дроновим атакам.
Науковці пропонують розгорнути навколо авіабази Пітуффік та її сенсорів багатошарову систему протиповітряної та протиракетної оборони. Вона може складатися з ЗРК Patriot, NASAMS та різних засобів малої дальності, як от Vampire чи бойові лазери.
Від Defense Express зазначимо, що фактично один з критичних елементів системи раннього попередження про ядерний удар незахищений від більшості сучасних загроз. І, враховуючи російську присутність в арктичному регіоні, це може призвести до величезних проблем та навіть потенційної втрати можливостей.
Водночас тут варто пам’ятати, що все не просто так. Першою проблемою є екстремально низькі температури, які впливають на роботу зенітних систем та їхніх засобів виявлення. Тож доведеться використовувати додаткові рішення по адаптації потенційних компонентів захисту до таких умов.
Інша проблема приходить з політичного спектра та полягає у тому, що Гренландія - автономний регіон Данії. Остання хоч і є країною-членом НАТО, але має прохолодніші відносини з США, нинішня адміністрація президента яких пропонувала придбати, чи взагалі анексувати острів.
Водночас є дуже важливий аргумент щодо того, чому там нема захисту: за ідеєю у відповідь на будь-яку атаку на ці радари начебто має відбуватися одразу ядерна відповідь. Одначе російсько-українська війна показала, ушкодити досить чутливі радарні системи можна недорогими БПЛА та і рішення про таку ескалацію не факт, що наважаться прийняти. Тож посилення ППО для військової бази більше ніж має сенс.
Читайте також: Saab вже оцінює можливість створення нового виробничого центра Gripen для України
