У середині Другої світової війни ВМС США славились тим, що мають понад 15 авіаносців, вдвічі більше ніж у Японії, а також спускають на воду по п'ять есмінців щомісяця. Але окрім великих кораблів для війни у двох океанах у США все ж таки працювали над дуже малими "формами".
І у 1943 році був створений мініатюрний напівзанурений торпедний катер, назву якого історія не залишила. Більше того, все що зараз про нього нагадує - вісім фото, які були зроблені у березні 1943 року на верфі Robert Jacob Shipyard у штаті Нью-Йорк.
Читайте також: США так сподобався український "Amazon для дронів" Brave1 Market, що вони вирішили зробити такий і собі
Але попри це, деякі рішення, які були закладані у цей проєкт, назва якого загубилась, можуть бути використані у сучасних морських дронах. Як мінімум так вважає відомий аналітик HI Sutton, який додав трохи деталей про цей катер, який був вироблений в одному екземплярі та не зміг зацікавити військових.
Зазначимо, що у США були на озброєнні торпедні катери, які вироблялись Elco, Higgins та Huckins, що побудували загалом 531 катер. З них було втрачено 99, а їх ефективність була спірною з точки зору кількості потоплених ворожих кораблів та суден, але змушувала японців залучати додаткові сили для охорони своїх конвоїв.
Але це були великі катери на 17 осіб екіпажу з повним водозаміщенням у останніх версіях до 56 тонн та довжині близько 25 метрів. Водночас цей зразок напівзануреного катера був значно меншим, можливо розрахований на одного чи кількох членів екіпажу.
Тобто за розмірами він значно ближчий до українського See Baby, або Magura V7. Але озброєним двома торпедами, які розміщувались у носовій частині катера, займаючи приблизно половину всієї довжини.
Торпедні люди мали бути герметичними, бо вони знаходились нижче ватерлінії. Хоча специфічні обводи корпусу із реданами вказують на те, що цей катер також мав глісувати. Тобто під час руху вся його носова частина не торкалась води.
Водночас перехід у напівзанурене положення міг здійснюватися за рахунок затоплення баластних цистерн. Після чого, на меншому ходу, цей катер, скоріш за все за задумом розробників, мав приховано підійти до цілі та випустити торпеди.
З боку Defense Express додамо, що зазвичай американські торпедні катери випускали торпеди з дальності близько 900 метрів (0,5 морської милі). Хоча формально дальність ходу торпеди Mark 8 складала до 15 км, але влучити у ціль з такої дистанції було неможливо.
Зазначимо, що напівзануреність катера означала його меншу помітність, і хоча тоді більше йшлось про візуальну, бо РЛС у японців було мало, а за своїм технічним рівнем вони сильно відставали від США. Але зараз напівзануреність, першочергово, якраз означає меншу помітність на радарах, а також у тепловізійному спектрі.
Тобто такий варіант виконання морського дрона, дійсно цікавий. Але все одного його головною особливістю мають стати сучасні малогабаритні торпеди. Серед таких зразків можливо згадати американські Mark 46, Mark 54 або європейська MU-90. Остання, при вазі 304 кг несе 33 кг бойової частини та дальність ходу до 23 км. При цьому головною особливістю всіх сучасних торпед у тому, що зараз це більше засіб для знищення ворожих підводних човнів, з можливістю атаки об'єктів на глибинах до 1000 метрів.
Читайте також: Anduril показав новітні дрони-торпеди Copperhead у концепції багато-дешево та ройового використання
