Супутникові знімки Китаю демонструють новий вектор розвитку протиповітряної оборони прийнятий у Пекіні, із фокусом на тотальну захищеність замість мобільності. І тепер китайські військові облаштовують позиції свої зенітних ракетних комплексів у бетонних бункерах із розсувним дахом.
Про це говорять супутникові знімки, зокрема такі нові позиції помічені індусами близько до спірного регіону Ладах одразу на двох базах ППО. Доволі детальний аналіз цих супутникових знімків та розвиток цього напряму зробили у TWZ.
Читайте також: На Тайвані втомилися від затримок США з F-16 та говорять про компенсації через суд, але чи можливо це
Зокрема ці нові позиції ППО являють собою систему з бетонних споруд, частина з яких заглиблена під землю та обвалована, які також поєднані траншейними ходами. Все це у захищеному периметрі, на якому також розміщені казарми для особового складу.
Фактично це військова частина, але особливість в тому, що у випадку потреби засоби ППО на ній не висуваються у райони розосередження, а безпосередньо працюють з самих укриттів. Це напівзаглиблені укриття із розсувним дахом.
Як вважається, саме вони є безпосередньою вогневою позицією зенітних ракетних комплексів. При цьому це рішення вже типове та серійне, бо помічено одразу на двох таких базах. Також на знімку нижче можливо помітити позицію РЛС на штучному пагорбі.
Вважається, що такі позиції облаштовуються для ЗРК HQ-9, який є результатом китайського доопрацювання радянського С-300. Більше того, на одному з цих знімків наче видно цей комплекс в укритті з розкритим дахом. Але загалом будь-який ЗРК із вертикальним запуском може бути використаний з аналогічної високозахищеної позиції.
Також звернено увагу на те, що перші напрацювання Китаю у створенні аналогічних захищених укриттів із можливістю пуску було помічено ще у 2017 році на штучних островах у Південнокитайському морі. Але враховуючи неможливість розосередження на настільки обмеженому просторі тоді це вважалось "нішевим" рішенням.
Водночас фіксація аналогічних та навіть ще більш захищених споруд у континентальному Китаї говорить про значний зсув розуміння тактики використання ЗРК.
З боку Defense Express зазначимо, що одразу, як рівень технологій зробив це можливим, зенітні ракетні комплекси стали рухомими. І їх живучість напряму пов'язувалась із регулярною зміною позицій. Натомість вбачається, що у Китаї вирішили, що сучасні засоби розвідки фактично зводять нанівець таку концепцію.
Зрештою дрони, супутники, засоби радіоелектронної розвідки тощо, разом із можливістю передачі інформації на засоби ураження у режимі онлнайн, дійсно змушують переоцінити пріоритети. Бо скільки не "бігай", якщо ворог це бачить - це не має значного сенсу.
Тому ідея "забетонуватися" дійсно має певний сенс, особливо, якщо йде розрахунок на свою чисельну перевагу. І це рішення для Пекіна також є відповіддю на ще один захід, яким спробували піти у США - ставку на малопотужні, але масові крилаті ракети, яких американські компанії вже розробили цілу плеяду. А задум американців доволі простий - якщо у ворога багато цілей - треба багато дешевих ракет.
Але у категорії "багато та дешево" пропонується лише щось типу Barracuda-500 від Anduril, що летить на 900 км, але має вагу бойової частини лише у 45 кг. При цьому це не найменший показник, зокрема є Red Wolf від L3Harris та десь 10 кг бойової частини та Jackal від Northrop Grumman із БЧ на 4,5 кг. При цьому в промовідео вони нищать ЗРК, які стоять "у полі". Але точно не зможуть це зробити проти схованих у бетонні укриття комплексів.
Читайте також: Без "вибуху", як у "Кинджала" - навіщо X-59, який вперше злетів після 9 років розробки, ніс довжиною у 14 метрів
