Японія є однією із країн, яка не постачає до України озброєння, обмежившись передачею засобів індивідуального захисту та іншої нелетальної допомоги. Й основною причиною цього є скільки не внутрішні політичні аспекти, скільки законодавство, яке обмежує експорт озброєння взагалі.
Зокрема експортувати зброю у Японії дозволено лише в тому випадку, коли мова йде про спільне виробництво. Цей аспект взагалі доволі сильно стримує японську оборонну промисловість, яка вимушена працювати в абсолютній більшості випадків лише на власні сили оборони.
Читайте також: Союзники тримають одразу три розвідники над Чорним морем для контролю активності флоту РФ
Водночас уряд країни запропонував переглянути законодавство й розширити перелік умовою, що постачання зброї можливо для країн, які обороняються від зовнішньої агресії. Як пише видання Nikkei Asia ця пропозиція пов'язана з тим, що Токіо хоче збільшити свою вагу на міжнародній арені та не виглядати "біло вороною" на саміті G7, який має пройти у Хіросімі з 18 по 22 травня. При цьому Японія залишається єдиною країною G7, яка не постачає до України озброєння.
Доволі схожа ситуація була під час операції "Буря у пустелі" на початку 90-х років, коли Токіо обмежився лише фінансовою допомогою, хоча й у розмірі 13 млрд доларів. Тоді це стало предметом доволі потужної критики та отримало назву "політика чекової книжки".
Окрім України, для Токіо зміна законодавства має ще два аспекти. Перший - це питання Тайваню, який також може потребувати аналогічної допомоги озброєнням. Другий - експорт озброєння взагалі, хоча для цього необхідно зняти ще більше обмеження.
Бо без експорту власної зброї доволі важко розвивати індустрію, яка має впоратись із запланованим двократним збільшенням оборонного бюджету. А мова йде про досягнення позначки у 100 млрд доларів на рік та вихід на третє місце після США та Китаю за цим параметром. Також у Токіо чудово розуміють, що просто добровільновтрачають прибутки на ринку озброєння.
Але, як пише японське видання, насправді не слід очікувати блискавичних змін у позиції Токіо, бо перегляд норми немає одностайної підтримки у парламенті, а соціологічні опитування демонструють, що 76% японців не бачать необхідності експорту озброєння до України. Також самі дебати відносно зміни законодавства навряд розпочнуться раніше квітня.
Але навіть у випадку максимально оптимістичного сценарію щодо позитивного вирішення цього питання у короткостроковій перспективі, то навряд варто очікувати на те, що Японія одразу стане "флагманом" у передачі озброєння. Хоча певну й доволі вагому підтримку країна все ж таки може надати тими системами, які вже експлуатуються у ЗСУ, що вбачається доволі реалістичним сценарієм.
Зокрема, якщо слідувати цій умові, то на озброєнні Японії, відповідно до Military Balance, знаходяться реактивні системи M270 у кількості 54 одиниць та 229 гаубиць FH-70, понад 450 120-мммінометів RT-61. Також країна може передавати й легке піхотне озброєння, на кшталт, гранатометів Carl Gustaf, а також боєприпаси до артилерії.
Читайте також: Світовий ринок зброї: Україна - один з найбільших імпортерів у 2022, а РФ здає позиції у експорті
