Після успішного ураження пари російських протичовнових літаків-амфібій Бе-12 підрозділом "Примари" ГУР МО в мережі інтернет виникла дискусія щодо цінності засобів. Так, вони були зняті з виробництва ще у 1970-х та вперше піднялися у небо у 1960 році.
Одначе навіть попри серйозний вік ці машини продовжують експлуатувати, видавлюючи рештки ресурсу. І це не дивно, бо якщо поглянути на наявні проєкти розвитку та заміни, то дійсно виявиться, що Бе-12 - незамінні "аналоговнєти".
Читайте також: Сербські "шушпанцери" чи є сенс піддивитись, що показали у Белграді на наймасштабнішому параді
Так, наступника почали розробляти ще за часи СРСР, а саме А-40 "Альбатрос", він же Бе-42. Ба більше, роботи були закінчені, отримавши найбільший у світі реактивний літак-амфібію, що вперше піднявся у небо в 1986 році із землі та вже у 1987 році з води.
Офіційна презентація відбулася на Паризькому авіасалоні в Ле-Бурже у 1991 році, з улюбленим для росіян пафосом та "аналоговнєтністю". Одначе вже скоро СРСР розвалиться і проєкт закриють з всього трьома виготовленими бортами.
Але РФ не була б РФ, якби через 23 роки про проєкт не згадали, заявивши, що він проходить модернізацію для взяття на озброєння. Ба більше, у 2016 році начальник Морської авіації Чорноморського флоту ВМФ Росії полковник Геннадій Загонов заявив, що до 2020 року всі Бе-12 замінять на А-40.
Ніби на доповнення цього російська "Об’єднана авіабудівна корпорація" у 2018 році заявила про початок робіт на відновлення виробництва літака. Він мав би отримати трошки більшу злітну масу та майже вдвічі більшу дальність - до 11 тис. км без дозаправлення.
Як читач може здогадатися, нічого з цього не сталося і з того часу про проєкт нема інформації. З цього можна зробити висновок, що якщо хтось над чимось там і працює, то це явно стало черговим довгобудом без кінця.
Трохи щасливішою виявилася історія Бе-200, який було розроблено з урахуванням досвіду А-40. При цьому він створювався як протипожежний літак, у варіанті якого в принципі й випускався, хоча серійна модифікація і називається багатоцільовою з індексом Бе-200ЧС, або Be-200ES-E.
Може здатися, що не все так погано, але за 25 років було виготовлено всього-на-всього 20 одиниць. При цьому постійною проблемою дуже мала кількість твердих замовлень, як і від власних силових структур, так і від експортних покупців, що фактично призвело до "поштучного виробництва".
Одначе на цьому невдачі цього літака-амфібії не закінчуються, бо бувши спадком СРСР він мав двигуни Д-436ТП, що вироблялися у Запоріжжі на "Мотор Січі". Тобто після початку російсько-української війни у 2014 році їхнє постачання стало проблемним, а згодом і неможливим.
Звісно, були спроби у "імпортозамєщєніє", спочатку рішення було знайдено у російсько-французькому SaM146, який встановлюється на пасажирський Sukhoi Superjet 100. Але з різних причин, в тому числі через виробництво у Франції, це не вийшло, тож росіяни узялися за розробку власного двигуна ПД-8. Оснащений ним Superjet піднявся у небо у 2025 році, але це лише випробування і невідомо, коли він піде у серію та ще й буде адаптований на літак-амфібію, бо вже кілька разів відкладався.
Читаючи це можна було б звернути увагу, що Бе-200 замовляли як пожежний та описували як багатоцільовий, але ніде не згадувалося про його протичовнові можливості. Це вірно, бо такий функціонал їм не намагалися особливо поставити, або це ніколи не просувалося як щось серйозне.
Ще у часи СРСР існувала думка, що з підводними човнами противника може боротися літак наземного базування без амфібійних можливостей, як це зараз робить у країнах НАТО P-8 Poseidon. Тому невже РФ розвивала свою таку гілку авіації?
Наразі в строю російської авіації є лише два таких протичовнових літаки - Ил-38 та Ту-142. Обидва розроблені за типовою для свого класу схемою на базі вже наявного пасажирського лайнера Ил-18 та стратегічного бомбардувальника Ту-95. Це здешевлює виробництво та спрощує експлуатацію.
Наразі РФ оперує десь 22 Ил-38, що виготовлялися з 1967 до 1972 року тобто приблизно однолітки Бе-12. Але на відміну від останніх вони зараз модернізуються до стандарту Ил-38Н, що включає продовження ресурсу та нове обладнання.
Щодо Ту-142, то вони теж наявні у кількості 22 борти, але виготовлялися аж до 1994 року, майже напевне завдяки своїй належності до сімейства Ту-95. Тобто саме з їхнім обслуговуванням у росіян проблем не буде найближчим часом, хоча Україна й уражала завод, що цим займається.
Як бачимо, останній новий протичовновий літак зійшов з конвеєра у РФ понад 30 років тому, а в строю залишаються хоч і модернізовані, але борти випущені понад 50 років тому. І тут нібито знайшли заміну у вигляді Ил-114МП, який за роки так і не став чимось більшим за макет. Одначе враховуючи проблеми з його базовим пасажирським Ил-114, реалізація явно не скоро нас очікує.
Тобто бачимо, що деградація російського ОПК дійсно зробила Бе-12 незамінними, причому як і за унікальною конструкцією, так і за доступним функціоналом протичовнових літаків. І до цього доклалися як і західні та українські санкції, так і величезна внутрішня корупція.
Фактично РФ практично втратила можливість виготовляти нові літаки-амфібії, навіть для замовлень передаючи у лізинг власні Бе-200. Тому нещодавній удар по Бе-12 дійсно мав гарний ефект, як мінімум у ліквідації унікальних можливостей.
Читайте також: УМПБ Д-30СН - далекобійний російський КАБ, у ГУР показали з чого він складається
