За прогнозами, вони передбачатимуть активне використання військовими різноманітних бойових роботизованих механізмів: наземних, повітряних, надводних і підводних. Так, дещо схоже на наукову фантастику, та вже нині провідні країни світу активно розробляють системи, що допомагають, а в перспективі – замінять людей на полі бою.
На щастя, у нашій країні теж є компанії, які розуміють всю перспективність подібних високотехнологічних видів озброєння. Наприклад, інженери української компанії Roboneers запропонували досить цікаві роботизовані платформи Camel та Ironclad, які вже нині можуть стати у пригоді нашим військовим.
Читайте також: Дроноцентричний удар
У платформах реалізовано кілька цікавих конструктивних рішень. Кожна з них являє собою дві окремі частини, з’єднані спеціальним поворотним механізмом, що додає стійкості на найскладніших ландшафтах. Поворотний механізм виконує і функцію підвіски. Завдяки такій конструкції, незалежно від рельєфу, всі чотири колеса платформи завжди мають повний контакт з поверхнею. До того ж усі колеса ведучі й обладнані власними мотор-редукторами. Усе це покращує прохідність та дозволяє долати складні перешкоди.
Живляться обидві платформи як від акумуляторів, так і від генератора дизельного двигуна. Використання двох силових установок має переваги. Зокрема, коли платформі потрібно працювати в умовах скритності, вона живиться від акумуляторів і стає практично безшумною.
Відмінність цих двох платформ полягає у їхньому призначенні. Наприклад, Camel від початку задумувався як транспортник. Його основне завдання – перевезення вантажів на полі бою. Але під час крайньої модернізації розробники додали можливість встановлення на Camel бойового модуля.
За власної ваги у 500 кілограмів цей «малюк» здатен транспортувати до 600 кг, а в критичній ситуації вивозити поранених. Тяглове навантаження – 1000 кг, що дозволяє платформі буксирувати автомобільну техніку. Робот оснащено сенсорами, які дають оператору картину з кутом огляду 360 градусів.
Також платформа залізного мула за потреби може слугувати щитом для відходу військових під час раптового вогневого контакту на відкритій місцевості. Машина має доволі просту конструкцію, не примхлива в обслуговувані та експлуатації, і, як заявляють розробники, вирізняється демократичною вартістю.
Інший дистанційно-керований робот під назвою Ironclad призначений для місій розвідки, спостереження та виявлення цілей, а також забезпечення вогневої підтримки й безпеки військових, що перебувають на передовій. Він отримав броньований панцир, здатний захистити його від стрілецької зброї. Навісну броню залежно від потреби можна швидко закріпити чи навпаки – зняти. За загальної ваги майже в півтори тонни, робот розвиває швидкість 20 км/год, а кут підйому сягає 35 градусів.
На відміну від свого «колеги», цей металевий розвідник має власне озброєння. На Ironclad встановлена ще одна перспективна розробка інженерів компанії – бойовий модуль «Шабля» з 12,7-мм кулеметом.
До речі, окрім встановлення на рухомі засоби, «Шабля» може використовуватися і у стаціонарному варіанті. Останній, до речі, кілька років активно використовують деякі українські підрозділи на Донбасі. Завдяки функції дистанційного керування оператор «Шаблі» з безпечної відстані може спостерігати за противником, прицілюватись та знищувати його за допомогою спеціального пульта й монітора. Як озброєння в модулі використовують кулемети 7,62 або 12,7 мм з боєкомплектом 1000 набоїв із прицільною дальністю стрільби по наземних та повітряних цілях до 1000 м і високим темпом стрільби – 650–800 пострілів за хвилину. Турель демонструє високі показники точності: похибка не більше ніж 10 сантиметрів на кожні 500 метрів дальності. Як варіант, замість кулемета модуль можна озброїти АГСом, ПТРК або пусковими установками для димових гранат. Автономність модуля забезпечує акумулятор. Його вистачає на 8 годин активної роботи. За потреби його можна швидко замінити або під’єднати турель до джерела безперебійного живлення. «Очима» «Шаблі» слугують дві високоякісні камери з оптичним зумом, а інтегрована планка Пікатіні дозволяє додатково встановити тепловізор та під’єднати його до загальної системи керування.
Конструктори зазначають, що обидві платформи інтегровані із системами розвідки і можуть використовуватися для віддаленого запуску квадрокоптерів. Окрім виконання функцій повітряної розвідки, дрони також можуть бути ретрансляторами сигналу для збільшення дистанції захищеного радіозв’язку між оператором та платформою. Також спеціалісти працюють над програмним забезпеченням, яке в майбутньому збільшить автономність платформ та дозволить їм самостійно ухвалювати певні рішення.
Фахівці компанії Roboneers домовилися з представниками Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ про проведення ближчим часом дослідних випробувань платформ Camel та Ironclad.
Владислав ДЕМ'ЯНЕНКО
Читайте також: Ударні БПЛА України
