В Збройних Силах України відбувається серйозна трансформація військового управління у контексті досягнення сумісності з НАТО. Основні заходи з реформування мають бути проведені до кінця 2020 року. Про те, яких трансформацій зазнає найбільший з видів Збройних Сил України, - Сухопутні Війська, - якими є перспективні напрямки розвитку, та на чому робиться акцент при їх реформуванні, кореспонденти Defense Express напередодні дня Сухопутних Військ України, що відзначається сьогодні, 12 грудня, мали розмову з командувачем Сухопутних Військ ЗС України генерал-лейтенантом Олександром Сирським.
- Олександре Станіславовичу, розкажіть, будь ласка, які трансформації відбудуться в Сухопутних Військах в зв’язку планами переходу Збройних Сил України на J-структуру?
Читайте також: Олександр Сирський про плани застосування автоматизованих систем управління військами
- Перш за все, хочу нагадати, що трансформація системи управління органів військового управління Сухопутних Військ є складовою реформування системи об’єднаного керівництва силами оборони, яка здійснюється на виконання вимог наказу МО України від 29.03.2019 № 141 “Про трансформацію системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління у Збройних Силах України”
За результатами трансформації органів військового управління в Сухопутних Військах відбудеться відокремлення функцій формування, підготовки, розвитку військ, технічного оснащення і всебічного забезпечення від функцій управління та застосування. Це стане кардинальною відмінністю від того, що нам дісталось у спадок від радянської системи управляння. При такому розподілі, коли кожен спеціалізується на конкретних речах можна досягти значно більшої ефективності на кожному з цих щаблів.
- Яким чином планується змінити структуру підпорядкування та управління?
- Ми знаходимося буквально на порозі великих змін. Наслідком трансформації стане переведення органів військового управління на перспективну організаційно-штатну J (G) – структуру, яка виключить функції дублювання на всіх рівнях, забезпечить чітку вертикаль та взаємосумісність з державами – членами НАТО.
По завершенню трансформації буде реалізовано принцип відокремлення функцій щодо формування, підготовки, розвитку військ, технічного оснащення та всебічного забезпечення від функцій управління їх застосуванням між органами військового управління Сухопутних Військ.
Це дає нам, по-перше, можливість виконати основні вимоги, які висуваються до збройних сил – це розділення функцій генерування, функцій підготовки і підвищити відповідальність відповідних командувачів, командирів за виконання саме цих завдань.
Насамкінець має відбутись створення принципово нового Переліку та ієрархії доктринальних документів, які в подальшому треба буде розробити вже за стандартами країн-членів НАТО.
В цілому, вертикаль підпорядкування, в структурі Сухопутних Військ не змінюється.
Внаслідок переходу на нові основні принципи організації об’єднаного керівництва Командування Сухопутних Військ залишає за собою вертикаль адміністративного керівництва підпорядкованими військами в ході їх повсякденної діяльності. Однак, на час їх передачі до бойового складу угруповання військ об’єднаних сил управління здійснюється єдиним командувачем (командиром) наділеним відповідними повноваженнями, функціями та відповідальністю.
- Якою тут є логіка і як це вплине на ефективність підготовки та застосування військ?
- Логіка вищезазначеного процесу полягає в чіткому розумінні розмежування (відокремлення) повноважень генерування сил і засобів та їх ефективного застосування.
В новій системі об’єднаного керівництва основним змістом діяльності Командування Сухопутних Військ є саме генерування сил та відповідальність за розвиток, технічне оснащення, всебічне забезпечення, підготовку та готовність до виконання визначених завдань. З цією метою в структурі Командування Сухопутних Військ формуються Командування підготовки та Командування логістики Сухопутних Військ.
Також, на заміну управління територіальної оборони в Командування Сухопутних Військ ЗС України розгортається Командування територіальної оборони.
Ми розраховуємо на те, що це дасть змогу більш ефективно та якісно здійснювати планування, керівництво та всебічне забезпечення сил територіальної оборони України, а також зберегти єдину вертикаль управління ТрО у військово-сухопутній зоні відповідальності. Ці зміни також передбачають забезпечення дотримання принципів побудови системи територіальної оборони, що прийняті в країнах-членах НАТО, а також безпосередній вплив Командування Сухопутних Військ ЗС України на залучення органів державної влади та їх керівників до розвитку територіальної оборони.
Таким чином, після повної імплементації нової перспективної структури Командування Сухопутних Військ буде зосереджено на виконанні таких завдань, як:
- організація підготовки Сухопутних Військ до виконання завдань за призначенням;
- організація розвитку та оцінювання спроможностей Сухопутних Військ;
- технічне оснащення та всебічне забезпечення Сухопутних Військ;
- поточне планування територіальної оборони в межах сухопутної території України та застосування сил і засобів ТрО.
- Усі ці зміни Ви дійсно плануєте завершити до кінця 2020 року?
- Взагалі в масштабі Сухопутних Військ, так. А в масштабі Командування Сухопутних Військ – набагато раніше. Ми вже до початку лютого 2020 року плануємо перейти на нову організаційно-штатну структуру іі завершити всі організаційні зміни. Крім того, в наступному році ми плануємо провести на базі однієї з бригад експеримент – створити бригадну бойову тактичну групу, яка буде включати бригаду з засобами посилення від інших родів військ і служб, будуть посилені і засоби протиповітряної оборони, засоби розвідки, радіоелектронної боротьби, артилерія,. Ця бригада буде готуватися за стандартами НАТО, мати дворічний цикл підготовки, що дозволить її застосувати у відповідності до стандартних процедур, які прийняті в країнах-членах НАТО, як на території нашої держави, так і у в разі необхідності проведення якихось спільних дій.
- Тож, перехід на G-структуру реально має вплинути на сумісність Сухопутних Військ Збройних Сил України з підрозділами країн-членів НАТО. А як це вплине на боєздатність військ та можливості міжнародного військового співробітництва?
- Перехід на G-структуру, безумовно дозволить розширити наші можливості щодо досягнення критеріїв взаємосумісності та підвищення здатності Сухопутних Військ діяти разом зі збройними силами Альянсу під час виконання завдань в багатонаціональних операціях.
Протягом останніх місяців, я мав можливість взяти участь у форумах командувачів Сухопутних Військ європейських держав та держав-партнерів НАТО. Основною метою цих міжнародних заходів було обговорення основних тенденцій безпекової ситуації в Європі та інших районах проведення операцій Альянсу в контексті досягнення взаємосумісності між збройними силами країн-членів НАТО та країн-партнерів.
Протягом останніх років геополітична ситуація в світі зазнала докорінних змін, тому ми повинні в повній мірі використовувати принципи і стандарти прийняті у державах-членах НАТО.
Хочу зазначити, що у рамках військового співробітництва з НАТО Сухопутні Війська України беруть активну участь у низці проектів та ініціатив Альянсу, що спрямовані в першу чергу на підвищення їх оперативних спроможностей та досягнення сумісності зі збройними силами держав – членів Альянсу. Нами активно використовуються практичні інструменти та механізми співробітництва з НАТО, зокрема участь у Концепції оперативних можливостей. До участі у зазначеному проекті нами задекларовано низку підрозділів, які проходять підготовку за стандартами Альянсу та складають відповідну оцінку. Зазначене дозволяє таким підрозділам брати участь у навчаннях та операціях під егідою НАТО.
Крім того, на даному етапі між Командуванням Сухопутних Військ Збройних Сил України та Командуванням Сухопутних Військ НАТО “Ізмір” ведеться конструктивний діалог і співпраця. Призначення офіцера Сухопутних Військ Збройних Сил України на одну з посад штабних елементів партнерства у складі командування НАТО та підписання Листа про співробітництво між Командуваннями Сухопутних Військ України та НАТО дозволило покращити нашу співпрацю та зробити її більш конструктивною і корисною як для України, так і НАТО.
Достатньо ефективно працюють мобільні тренувальні групи НАТО з підготовки військовослужбовців в Україні. Ми задоволені їх роботою і якістю підготовки наших військових.
З року в рік продовжується та посилюється розпочата в 2015 році дорадча та менторська допомога підрозділам ЗС України тренувальною місією JMTG-U (Данія, Литва, Польща та США), операціями UNIFIER (Канада) та ORBITAL (Велика Британія). Наші іноземні партнери надають постійну допомогу у підготовці підрозділів, інструкторів, розвитку навчальних центрів, шкіл, вдосконалення доктрин та освітніх програм в ВВНЗ.
Також зазначу, що на фондах Командування Сухопутних Військ розгорнута Багатонаціональна координаційна група – це дійсно унікальна можливість для Сухопутних Військ ЗС України працювати “пліч-о-пліч” з нашими іноземними партнерами.
Тож, дійсно перехід на G-структуру, дозволить більш якісно та ефективно організовувати та проводити заходи військового співробітництва, як у форматі співробітництва з міжнародними безпековими організаціями (насамперед з НАТО та ЄС), так і у форматі двостороннього співробітництва. Це наряду з суттєвим підвищенням боєздатності війська має забезпечити оперативне реагування Сухопутних Військ та Збройних Сил України в цілому на зміни безпекової обстановки та ефективну оборону нашої країни.
- Ви зазначили, що в структурі Командування Сухопутних Військ ЗС України розгортається Командування територіальної оборони, яке буде організовувати діяльність по створенню та підготовці бригад територіальної оборони. Що саме являтимуть з себе ці бригади?
- Бригади територіальної оборони вже створені, в нас вже є 25 бригад територіальної оборони. Вони мають особовий склад, в першу чергу це офіцерський склад, який складає організаційне ядро цих бригад. Це оргядро забезпечує відмобілізування та підготовку до виконання завдань.
Завдання бригад територіальної оборони полягає в тому, що в межах, визначених районів і областей вони здійснюють охорону важливих державних військових об’єктів. Вони також здійснюють боротьбу з диверсійно-розвідувальними групами противниками, незаконними збройними формуваннями. Тобто, вони значно розвантажують війська, забезпечують їм надійний тил і дозволяють виконувати основне завдання. Тож, всі ті питання, що стосуються охорони, оборони, боротьби з ДРГ, покладаються на ці частини і підрозділи. Вони мають все для виконання цих завдань – озброєні переважно стрілецькою зброєю, мають міномети, мають засоби протиповітряної оборони.
І в 2019 році ми вже маємо досвід проведення навчань з бригадами територіальної оборони, де деякі бригади були практично відмобілізовані. Було призвано від полутора до двох тисяч особового складу. І зокрема, на Півдні я сам був присутнім на таких навчаннях. Особисто перевірив одну з бригад, її організацію служби виконання бойових завдань. І хочу відмітити, що, хоча ці навчання проводилися вперше, але ж військовослужбовці оперативного резерву і штатні військовослужбовці цих бригад показали високу вмотивованість і бажання виконати ці завдання. Причому це було настільки незвичайно, не очікувано, що люди, деякі з яких взагалі не служили у збройних силах, завзято виконують завдання по патрулюванню, по проведенню пошуку незаконних збройних формувань та інші.
- В нас наразі склалась непроста ситуація, за якої частина новостворених бригад не має постійних пунктів базування. Вони знаходяться вісім місяців в зоні проведення ООС, потім переїжджають в палатки, потім знову виходять на полігон на залагодження, І ця круговерть складних реалій супроводжує життя декількох бригад. Яким чином забезпечити цим бригадам пункти постійного базування?
- В нас декілька бригад дійсно мають пункти постійної дислокації, які не відповідають вимогам сьогодення. Тобто, вони знаходяться або на території колишніх військових частин, які були передані органам державної влади і тривалий термін не експлуатувалися. Інші бригади використовують території колишніх заводів, тобто, знаходяться в неналежних умовах. Тому і Міністр оборони, і Начальник Генерального штабу, і я, влітку об’їздили всі пункти постійної дислокації подібних бригад. За результатами цих поїздок були складені плани відновлення. Головний напрямок діяльності тут – це створення сучасних військових баз для цих бригад. На цей час вже визначені такі бази, визначені місця, де вони будуть відбудовані або побудовані з нуля, що значно підвищить і мотивацію, і умови розміщення цих бригад. Зрозуміло, що в першу чергу це стосується бригад, які дислокуються на Сході нашої держави.
Я думаю, що впродовж вже наступного року ми побачимо результати цієї роботи. В нас перші бригади отримають свої пункти постійної дислокації, які відповідатимуть найсучаснішим вимогам і побудовані за останніми технологіями.
- Ви нещодавно повернулися з підбиття підсумків діяльності ЗС України в 2019 році, що відбулось на базі Національної академії Сухопутних Військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. На цьому заході Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Хомчак заявив, що в 2020 році «підготовка підрозділів до наступальних дій повинна займати до 70% навчального часу» Звісно, це спричинило низку питань, і хотілося б від Вас почути, з чим це пов’язано. Ми готуємося до наступу чи якісь інші реалії ми маємо враховувати?
- Ми повинні бути готові до розвитку обстановки на будь-яких напрямах, тому що ми знаходимося, нажаль, не в мирній обстановці. І тяжко спрогнозувати, якими будуть дії ворога через місяць, два місяці, тобто, на найближчу перспективу. Тому наше завдання і полягає в тому, що ми повинні бути готовими як до ведення оборонних дій, так і до ведення наступальних дій. Тому що ми знаємо – без наступу ми ніколи не доб’ємося перемоги. Тому така задача нами поставлена.
Тривалий час ми не займалися наступальною тематикою, що негативно впливає на психологічний стан особового складу. Армія повинна бути завжди готова до перемоги!
- Це один з елементів і бойового вишколу, і зміцнення морального духу. Те, що ми тривалий час власне вели окопну війну, і сам формат цієї війни, коли бригади заходять на вісім місяців, перебувають в такому достатньо одноманітному способі існування, дещо підточує моральний дух війська, і виникає питання, що ми робимо, сидимо в окопах, а більше рішучих дій не вживаємо. Здійсненням підготовки до наступальних дій ми збираємося дещо, як я розумію, змінити настрій у військах?
- Однозначно. Взагалі морально-психологічний стан нашого війська, наших частин і підрозділів – це важливий напрямок, і є багато способів його підвищення, один із напрямків якраз був Вами озвучений. Також на морально-психологічний стан впливає і звичайна інтенсивність бойової підготовки. Навіть в районі проведення Операції об’єднаних сил мною в той час, коли я був командувачем, активно проводилися заходи бойової підготовки частин і підрозділів. Ми проводили значну кількість змагань та навчань, що позитивно відбивалося і на військовій дисципліні, і на готовності наших частин та підрозділів, і взагалі на загальній вмотивованості особового складу.
- Досвід застосування Сухопутних Військ під час проведення АТО та ООС показав, що в сучасних умовах ведення бойових дій особливого значення набуває налагодження стратегічних комунікацій, а для Сухопутних Військ, які діють в безпосередньому контакті з цивільним населенням, ключове значення також має діяльність структур цивільно-військового співробітництва, які є однією зі складових стратегічних комунікацій. Яким чином це буде враховано при реформуванні Сухопутних Військ? Які тут необхідні організаційні та функціональні зміни?
- Хочу звернути увагу на нагальну необхідність створення системи стратегічних комунікацій саме в Сухопутних Військах Збройних Сил України, як основному виді Збройних Сил України, на який покладається функція територіальної оборони в межах сухопутних кордонів нашої Держави.
Застосування Російською Федерацією технологій гібридної війни проти України перетворило інформаційну сферу на ключову арену протиборства. Це безпосередньо впливає на діяльність Сухопутних Військ Збройних Сил України і потребує створення чіткої та ефективної системи стратегічних комунікацій для забезпечення інформаційної безпеки.
Отже, в ході роботи над формуванням перспективної структури управління Сухопутних Військ Збройних Сил України зроблено висновки щодо необхідності створення системи протидії інформаційним загрозам, яка б відповідала викликам Національній безпеці України в інформаційній сфері.
З цією метою, нами проводиться ряд заходів. Зокрема, це заходи по оптимізації вертикалі управління, метою якої є концентрація зусиль на моніторинг та аналіз інформаційного простору. Крім того, велику увагу ми приділяємо необхідності зменшення деструктивного інформаційного впливу на особовий склад і населення в районах виконання завдань та місцях дислокації. При цьому слід враховувати географічні, історичні, культурні, етнічні, релігійні, внутрішньополітичні, соціально-економічні особливостей регіонів України.
Подальший розвиток спроможностей стратегічних комунікацій передбачає використання всіх комунікативних інструментів для досягнення максимального ефекту як у короткостроковій так і у довгостроковій перспективі шляхом скоординованого залучення існуючих сил та засобів зв’язків з громадськістю, інформаційної протидії та цивільно-військового співробітництва.
В інтересах створення завершеного комплексу комунікативних спроможностей на рівнях командування та штабу (зв’язків з громадськістю, інформаційної протидії та цивільно-військового співробітництва) нами планується найближчим часом сформувати ряд спеціалізованих структур, серед яких: центр моніторингу інформаційного простору та протидії; система зв’язків з громадськістю до бригади включно; розширити структурний підрозділ цивільно-військового співробітництва у складі Командування СВ.
- Стратегічні комунікації – це специфічний вид діяльності, який Збройні Сили України лише опановують. Як вирішуватиметься питання комплектування структур стратегічних комунікацій фахівцями?
- Звичайно ж, створення нових структур стратегічних комунікацій передбачає укомплектування зазначених підрозділів компетентними вмотивованими фахівцями, і ми працюємо над цим.
На початковому етапі комплектування планується за рахунок офіцерів, які вже отримали досвід роботи за зазначеними вище напрямками та продемонстрували ефективність та якість роботи в умовах інформаційної війни.
Перевагу ми надаємо тим офіцерам, які пройшли відповідну фахову підготовку на курсах цивільно-військового співробітництва в Національному університеті оборони України та за кордоном.
Одне з завдань Командування Сухопутних Військ – це забезпечення військових частин сучасною технікою та озброєнням.
Разом з цим, активно йде діалог щодо організації підготовки фахівців в сфері стратегічних комунікацій з іноземними партнерами з країн Балтії, які вже мають досвід ефективної протидії російському агресору на інформаційному фронті.
Наразі здійснюється підготовка майбутніх офіцерів цивільно-військового співробітництва у Військовому інституті Київського національного університету, які випускаються у 2022 році.
Крім цього, наступного року планується стажування цих курсантів в органах управління цивільно-військового співробітництва Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України, оперативних командувань та в бойових підрозділах Сухопутних Військ, які находитимуться в пунктах постійної дислокації в районах відновленні боєздатності.
- Одне з завдань Командування Сухопутних Військ – це забезпечення військових частин сучасною технікою та озброєнням. Яка на сьогодні загальна ситуація з забезпеченням бригад зброєю, боєприпасами та іншими засобами, що необхідні для якісного виконанням ними завдань?
- Останнім часом при створені нових частин у складі Сухопутних Військ з огляду на потреби часу та наявні можливості, вони були укомплектовані різнотипною технікою, яка знаходилась на базах зберігання та надійшла з національної економіки, що ускладнює, зокрема процес логістичного забезпечення та власне планування та застосування військ.
На сьогоднішній день Сухопутні Війська укомплектовані основними зразками озброєння та військовою технікою, які мають понад граничні терміни експлуатації.
Враховуючи зазначене, головним завданням перед Сухопутними Військами Збройних Сил України є забезпечення військових частин бойового складу сучасними зразками ОВТ, які не поступаються технічним характеристикам зразкам провідних країн світу.
Протягом останніх років, надходження новітніх зразків ОВТ до Сухопутних Військ, дало змогу здійснити доукомплектування лише окремих військових частин (підрозділів), що дозволило їм якісно виконувати визначені завдання за призначенням.
Один з основних напрямів діяльності Командування Сухопутних Військ – це відбір якісних зразків для переозброєння наших частин новітньою технікою. В основному – це ОВТ вітчизняного виробництва, яке має забезпечити підвищення бойових спроможностей. Така робота нами проводиться, і на останній виставці (ред. – «Зброя та безпека-2019»), ви знаєте, було представлено багато новітніх розробок, які мають високі тактико-технічні характеристики. Вони нами вивчені. Ми провели з цього приводу низку нарад, в тому числі з запрошенням представників підприємств, які виготовляють цю техніку. У нас також організована спільна робота по вивченню та перевірці відповідності тієї техніки, яка нам пропонується, тактико-технічним вимогам.
Крім того, нами сплановане і проведене в 169 навчальному центрі практичне випробування, наприклад, таких зразків бронетехніки, як бронеавтомобілі «Козак-2М1» та «Новатор». Ці зразки, на мій погляд, мають на сьогодні найвищі тактико-технічні характеристики, можуть ефективно використовуватися в наших механізованих, мотопіхотних і, в першу чергу, розвідних підрозділах і частинах, і забезпечують більш ефективне виконання завдань.
Я сам був на цих випробуваннях, практично впевнився в тому, що дійсно ті характеристики, які заявлені, відповідають реаліям. Реально були проведенні і водіння, і стрільби з озброєння цих машин. За результатами, нами підготовлені рекомендації до підприємств щодо усунення тих недоліків, які були виявлені, і які необхідно усунути. Також підготовлені пропозиції і наше бачення, щоб ми хотіли бачити і щоб підприємства, скажімо так, допрацювали або поставили на ці зразки озброєння.
- Якому озброєнню в процесі переозброєння Сухопутних Військ
ЗС України надається пріоритетна увага?
- В процесі переозброєння Сухопутних Військ пріоритет надається новітнім зразкам вітчизняного виробництва. Зокрема, для механізованих та танкових військ – це новітні зразки бронетанкового озброєння і військової техніки типу БМП з модулем, БТР-4Е, або їх аналоги, Т-64 “Краб”, та автомобільної техніки типу вантажних КрАЗ-6322, МАЗ-6317, сідельних тягачів КрАЗ-6510ТЕ з важковозними напівпричепами, або їх аналоги та бойових броньованих машин типу "Онцила"(Дозор), "Козак", "Новатор".
Для ракетних військ та артилерії перспективний ракетний комплекс РСЗВ “Вільха-М”, модернізований РСЗВ “Ураган” та «Град», 155-міліметрова самохідна гаубиця, комплекси артилерійської розвідки “Зоопарк-3”, “Положення-2”. Якщо говорити про війська протиповітряної оборони – модернізовані зразки БМ ЗРК "Оса-АКМ", ЗСУ "Шилка".
Досвід експлуатації та взаємодії з виробниками показує, що для військових частин армійської авіації у пріоритеті вітчизняні варіанти модернізації вертольотів - Мі-24П/Мі-24ПУ-1 та Мі-8МТВ/Мі-8МТВ-МСБ-1. Своєю чергою військові частини та підрозділи розвідки зорієнтовані на використання безпілотних авіаційних комплексів вітчизняного виробництва типу “Лелека-100”, PD-1, “Spectator-M1”, «Фурія»; мобільні радіопеленгаторні комплекси УКХ-діапазону частот “Хортиця-М” та радіопеленгатори короткохвильового діапазону Р-667 “Сектор”.
- Чи є у Командування Сухопутних Військ можливість впливати на формування Державного оборонного замовлення?
- Командування Сухопутних Військ ЗС України має можливість впливати на формування показників Державного оборонного замовлення за рахунок проведення аналізу технічного стану наявних зразків озброєння та військової техніки, її утримання та експлуатації з подальшим опрацюванням та наданням до Центральних органів забезпечення ЗС України обґрунтованих пропозицій з урахуванням концептуальних поглядів перспективного розвитку Сухопутних Військ ЗС України, а також наявного виділеного фінансового ресурсу та спроможностей оборонно-промислового комплексу Держави.
- Чи зможе Командування Сухопутних Військ впливати на напрямки розвитку перспективних систем озброєнь та військової техніки і, наприклад, ініціювати формування національної програми «Солдат майбутнього» в рамках якої могло б відбуватись створення озброєнь та екіпіровки для військовослужбовця СВ, що має діяти в умовах інформаційного бойового середовища?
Враховуючи досвід ведення бойових дій та усвідомлюючи прогрес розвитку, як ЗС України, так і ЗС провідних країн світу, безумовно Командування Сухопутних Військ ЗС України, в межах визначених функцій та повноважень, може впливати на напрямки розвитку перспективних систем озброєння та військової техніки.
На сьогоднішній день Командуванням СВ ЗС України прийнято участь у розробці філософії розвитку ОВТ до 2030 року, що є основою для розробки Концепції розвитку ЗС України.
Крім цього, на кожний новітній зразок відпрацьовуються оперативно-тактичні вимоги, які б дозволяли бойовим підрозділам застосовувати новітні форми та способи бойових дій.
Представники від Сухопутних Військ ЗС України безпосередньо приймають участь у порівняльних випробуваннях, за результатами яких проводиться аналіз тактико-технічних характеристик зразків ОВТ та приймаються рішення щодо можливості прийняття зразків ОВТ на озброєння ЗС України.
Також хочу відмітити, що наразі на виконання рішення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України Командуванням Сухопутних Військ ЗС України в рамках ініціювання формування національної програми "Солдат майбутнього", вживаються заходи щодо створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовця ЗС України.
- Що потрібно зробити, щоб СВ ЗСУ повністю відповідали сучасним вимогам та мали системну можливість оперативно адаптуватись до їх змін?
- Для забезпечення та відповідності Сухопутних Військ ЗС України сучасним вимогам та стандартам НАТО, вважаю необхідним надавати перевагу діяльності вітчизняним підприємствам оборонно-промислового комплексу з високим рівнем виробничих можливостей.
При цьому, основні зусилля слід зосереджувати на розробці дослідно-конструкторських робіт, у першу чергу перспективних зразків ОВТ, які не поступаються аналогам озброєння інших держав, а також передбачити можливість збільшення обсягів фінансування, яке дасть змогу провести переозброєння СВ ЗС України.
- Дякуємо за таке цікаве і тривале інтерв’ю. Наостанок хочемо привітати Вас з Днем Сухопутних Військ Збройних Сил України і пропонуємо через нас привітали Ваших підлеглих зі святом, до якого буде власне приурочене це інтерв’ю.
- Користуючись цією нагодою, я хочу привітати військовослужбовців Сухопутних Військ і взагалі усіх Збройних Сил України з нашими святами. І я хочу всім побажати витримки, наснаги, успіхів в бойовій підготовці, успіхів під час виконання бойових завдань. Я хочу всім побажати, щоб в сім’ях в них було все гаразд, щоб всі повернулися живими і не ушкодженими. Я бажаю, щоб всі відчували позитив від того, що ми всі спільно робимо як в Сухопутних Військах, як в Збройних Силах вцілому, щоб всі були впевнені в тому, що для нас об’єкт нашої діяльності – це в першу чергу – військовослужбовець, який виконує завдання, несе на собі основний тягар війни. Дякую за надану можливість, ще раз хочу всіх привітати з Днем Збройних Сил України та Сухопутних Військ України.
Інтерв’ю провели:
Сергій ЗГУРЕЦЬ, Валерій РЯБИХ, Олег КАТКОВ,
Defense Express
Довідка Defense Express:
Генерал-лейтенант СИРСЬКИЙ Олександр Станіславович, кадровий військовий. Пройшов усіма командними щаблями – від командиру взводу до заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України. В 90-ті роки командував однією з бригад 6-ї дивізії Національної гвардії України в м. Чугуїв Харківської області, в 2000-х роках командував 72-ю окремою механізованою бригадою, яка дислокується у Білій Церкві.
Перед початком протистояння російським агресорам на Донбасі був першим заступником начальника Головного командного центру Збройних Сил України. Сфера його відповідальності – співпраця із НАТО.
У листопаді 2013 року Олександр Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі Північно-Атлантичного альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.
З початком російської агресії на сході України очолив штаб АТО, і його головним завданням стала координація дій підрозділів різних силових структур України (ЗСУ, СБУ, Нацгвардії) на фронтах Донбасу.
Генерал Сирський був одним з ключових командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року, командував підрозділами під час боїв у Вуглегірську, селі Рідкодуб та в ході спроби відбити Логвинове, координував групу “Барс”, яка прикривала відхід наших військ з самого Дебальцевого.
За бої на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІI ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта. У 2016 році він очолював Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, а в 2017 був командувачем АТО, аж до оголошення операції Об’єднаних сил та призначення її командувачем Сергія Наєва.
З 6 травня до 5 серпня 2019 - командувач операції Об'єднаних сил.
З 5 серпня 2019 – командувач Сухопутних Військ Збройних Сил України.
Читайте також: L3Harris : перспективи в Україні. Інтерв’ю
