Єнс Столтенберг обіймає посаду Генерального секретаря НАТО з 2014 року, це вже два повноцінні каденції по 4 роки, які завершились 30 вересня 2022 року, а через агресію РФ проти України його повноваження були пролонговані.
Але тепер Єнс Столтенберг остаточно збирається піти з посади, вважається, що на посаду очільника нацбанку Норвегії. І наразі вже 32 країнам-членам НАТО необхідно дійти консенсусу щодо нового генерального секретаря Альянсу, а як відомо - чим більше голосів, тим складніше отримати одностайне рішення.
Читайте також: Lockheed Martin розповіла про "історичні льотні випробування" своєї протикорабельної ракети великої дальності
Наразі існує два кандидати на посаду генсека Альянса: прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та президент Румунії Клаус Йоганніс. Фаворитом вважається саме Марк Рютте, який наче вже отримав підтримку 28 членів НАТО, серед яких США, Велика Британія, Франція та Німеччина. Але проти: Угорщина, Словаччина, Туреччина та Румунія.
Будапешт, як пише Financial Times не забув, як у 2021 році Рютте під час суперечок у ЄС щодо угорського закону проти ЛГБТ повідомив, що його мета "поставити Угорщину на коліна у цьому питанні". Туреччина не хоче бачити на чолі альянсу представника країни Євросоюзу. Чому Словаччина має свій погляд не уточняється, але проросійська риторика очільника уряду країни Роберта Фіцо може багато що пояснити.
Щодо Румунії, то звісно країна буде просувати свого кандидата - Клауса Йоганніса. При цьому намагаючись отримати значно більшу підтримку у країнах Східної та Центральної Європи. Зокрема Defense Romania опублікувало вкрай критичну статтю проти Рютте в якій загадало все. Наприклад, як він не дозволив Румунії, Болгарії та Хорватії приєднатися до Шенгенської зони, а також скоротив витрати на оборону Нідерландів до 1%.
Натомість додають досягнення Клауса Йоганніса: ініціатива, разом із польським президентом Анджеєм Дудою, утворити "Бухарестську дев'ятку" у 2015 році, як реакцію на анексію РФ Криму, а також стабільні витрати на оборону Румунії у 2%.
На Балтиці також акцентували своє бачення "бажаного" кандидата. Як пише естонське ERR, очільниця уряду Кая Каллас готова підтримати обох кандидатів, але було б краще бачити на посту генсека НАТО представника Східної або Центральної Європи, з країни, що витрачає 2% на оборону, а також людину, що здатна формувати коаліції. І це точно два "мінуси" до кандидатури Марка Рютте.
Таким чином необхідність досягнення консенсусу між усіма 32-а членами НАТО у виборі генерального секретаря може цілком перерости у справжню "Гру престолів". Особливо коли все це відбувається на фоні найбільшої війни у Європі з Другої Світової та перед виборами у США президента, у результаті яких до влади може прийти Трамп, що погрожує вийти з НАТО.
Але для України позитивно те, що обидва кандидати, як Йоганніс, так і Рютте активно підтримують Україну, при цьому не лише на словах, а на ділі.
Читайте також: До 150 доларів за машинний зір FPV-дрона: Мадяр показав готове рішення рашистів
