Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні пакет законопроектів (№13420, №13421 та №13422), які необхідні для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. І формат Defenсe City, зокрема, передбачає для його учасників-резидентів звільнення від податків на землю, нерухомість та екологію, допомогу в релокації, захисті інформації про потужності і розміщення підприємств, за певних умов - сприяння експорту оборонної продукції і інші преференції, які виглядають дуже адекватними та потрібними.
Проте у стартовому вигляді ініціатива Defenсe City мала низку сірих зон, які викликали занепокоєння і побоювання з боку самих промисловців. Тож декілька тижнів між законодавцями та представниками національної оборонної індустрії тривали активні дискусії з доопрацювання законопроектів до другого читання. Зараз можна констатувати, що після внесення поправок законопроєкт про режим Defence City більше відповідатиме інтересам зброярів.
Читайте також: Армія США тричі прицінювалась до булпапів на заміну M16: чому він не підійшов, хоча ніби має стільки переваг
Про всі ці "модернізації" - згодом, у другій частині цього матеріалу. А поки - про плюсі та мінуси ініціативи Defenсe City - очима самих розробників та виробників зброї у бліц-інтерв'ю з Валерієм Боровиком, засновником компанії First Contact, що відома широким спектром технологічної продукції. І серійної, і такої, що перебуває на етапі розробки або тестування. Від ударних безпілотників різних класів (за припущенням Defense Express, серед них і ті, що дуже тісно дотичні до реалізації операції "Павутина") - до нових засобів РЕБ, підводних дронів і супутників.
First Contact активно співпрацює з українськими силовими структурами та міжнародними партнерами - GSMK, Diehl Defence, EOS, Rode&Schwarz, Narda, Doll, WELP, Hartmann та ін., забезпечуючи локалізацію виробництва та нарощуючи спроможності оборонної промисловості України.
Валерій Боровик: "Так, ми зацікавлені в тому, аби стати резидентами Defense City. Але є речі, що треба виправляти…"
- Чи слідкували ви за трансформацію ініціативи Defenсe City? За змінами, які запропоновані і чи маєте намір скористатись тими можливостями, які потенційно можуть отримати підприємства від цих законів?
- Звісно, ініціатива важлива. Так, ми зацікавлені в тому, аби стати резидетами Defense City. Бо декларується низка позитивних складових. Наприклад, коли йдеться про зміни в оподаткуванні. Це звільнення податків на землю, нерухомість та екологію. Також передбачається звільнення від податку на прибуток - за умови реінвестування цих грошей у виробництво. Все це вивільнить для компанії додаткові кошти, які можна скерувати на розвиток підприємства. На створення нових чи розширення бази для виготовлення серійних зразків.
- Якби ці ресурси були б вже зараз, на які проєкти вони були б скеровані?
- Зараз все, що заробляється- вкладається в нові проекти, і попит на фінанси є шаленим. Серед таких проектів - і підводний дрон, і надводний дрон, нові типи дронів, нове виробництво моторів, НРК та інше. До укладання контрактів треба показати успішні удари. Є системи протиповітряної оборони ближньої дії, у нас є напрацювання, які будуть реалізовані. Зараз ми працюємо з декількома урядами різних великих країн над створення супутникового групування. Це означає, що треба вкладати кошти не лише в супутники, а насамперед в людей, які будуть ці проекти розробляти та супроводжувати. Так що гроші дійсно є куди вкладати.
- Якби найбільші ризики, чи "сірі зони", на ваш погляд, є у ініціативи Defenсe City?
- Скажу про головну перестороги. Хто і як буде приймати рішення, кому дати зелену дорогу входження в Defense Сіті, а кому - не дати? Процедура входу і виходу має бути максимально прозорою для всіх учасників цієї ініціативи. Без поділу на "своїх" та "не своїх". Без "ручного" впливу. Бо інакше з’явиться поле для корупції та інших зловживань. Це має бути зрозумілий, чистий і аргументований порядок. Як приклад наведу Дія.City. Там все створено для ефективної взаємодії. Це працююча схема. Так само і в Defense Сіті все має бути максимально прозоро і зрозумілим для всіх учасників, для ОПК потрібен режим сприяння, аналогічний як для IT у випадку з Дія.City.
- Але там пропонується, що підприємство-резидент може бути учасником одночасно двох режимів - Дія.Сіті та Defence City. Тож, може, і кращі практики Дія.City вдасться поширити і на "оборонку"…
- Думаю, це було б класно. Особливо для тих компаній, які на порозі і IT, і Defenсe. Проте у нас у First Contact 100% продукції і зусиль - це все по "дефенс". От зараз ми будемо починати нове виробництво моторів. Це новостворене підприємство. Тож побачу, як ми будемо на практиці проходити етап поширення преференцій Defence City саме на нове підприємство, яке виготовляє продукцію не за контрактром Міноборони, а для інших наших компаній, які постачають дрони для сил оборони. Практика покаже, як вся процедура входження в Defense Сіті працює в ситуаціях, в яких можуть опинитися окремі підприємства, що намагаються розвивати свій бізнес і створювати нові зразки.
- У групи українських компаній Альянсу "Нова енергія України", куди входить First Contact є низка закордонних партнерів. Нам потрібні їхні напрацювання. Їм цікаві окремі наші рішення та технології. Норми, які декларуються в Defense City, передбачають можливість експорту технологій до іноземних дочірніх компаній для організації виробництва за кордоном. Але ця закордонна дочірня компанія має бути на 100 % українською. Як ця вимога поєднана з реальністью?
- Як на мене, це недолуга вимога. Я думаю, не буде багато компаній, які на це зважаться. Я, наприклад, не хочу відкривати за кордоном стопроцентно українську компанію, будувати своє виробництво, розбиратися з місцевим законодавством і таке інше. Я хочу, щоб у мене був досвідчений партнер, бажано з Топ-100 світових лідерів - особливо якщо ми хочемо реалізувати дійсно масштабні, технологічно складні збройові проекти та розробки. Без реального партнерства нічого не вийде, або буде досить складно самому Але виходить, що ця історія буде йти всупереч вимогам нового законопроекту. І це не добре. Для мене це незрозуміло. Сподіваюсь, що це буде виправлено...
Defence City для "оборонки": що було і що стало
Які ж доопрацювання в пакеті законопроєктів Defence City вже відбулися?
1. Під час першого читання ключові положення нового правового режиму Defence City планували внести до Податкового кодексу та інших законів. У фінальній редакції для Defence City виділили окремий розділ у Законі "Про національну безпеку України", де буде закріплено основні терміни, порядок отримання й втрати статусу резидента, а також механізми роботи спеціального режиму.
2. З приводу резидентів - оборонних підприємств, які зможуть скористатися перевагами режиму Defense City. Вони мають увійти до відповідного автоматизованого Реєстру (спочатку йшлося про Перелік резидентів), який буде вести Міноборони і яке буде контролюватиме дотриманням вимог. Автоматизований реєстр має гарантувати захищеність даних, впорядкований облік та швидкий доступ до необхідної інформації. Проте прозорість процедур й досі турбує виробників зброї, техніки та надання послуг. Адже адміністрування реєстру зосереджує в руках Міністерства оборони значні важелі впливу. Аби мінімізувати ці ризики критично необхідна відмова від "ручного" управління.
3. Змінено вимоги до доходу та роботи резидентів Defenсe City. Після першого читання законодавці зафіксували, що для резидента Defenсe City необхідно, щоб не менше 90% загального доходу компанії надходило від постачання товарів, робіт та послуг оборонного призначення. За наполяганням "оборонщиків" поріг кваліфікованого доходу знизили до 75%. А для підприємств літакобудування передбачено окремий показник - 50%. Це дозволить більшій кількості компаній та підприємств.скористатися потенціалом режиму Defence Citу.
4. Підприємство-резидент може бути учасником одночасно двох режимів - Дія.Сіті та Defence City.
5. Після правок визначено, які види доходу підприємства можуть зараховувати до кваліфікованого. Це реалізація товарів, надання послуг і виконання робіт; благодійні кошти, використані на виробництво; доходи від участі у державних контрактах як субпідрядник або співвиконавець; постачання компонентів іншим резидента Defence City для виконання державних оборонних замовлень.
6. Після пропозицій законодавці розширили перелік "продукції", яка підпадає під режим Defenсe City. Тепер він охоплює: озброєння; військову та спеціальну техніку; безпілотні авіаційні та наземні роботизовані комплекси; безпілотні водні (плаваючі) комплекси; засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки; засоби протидії технічним розвідкам; зброю і боєприпаси. Тобто майже все.
7. Релокація підприємств. За підсумками першого читання законопроектів виходило, що резиденти Defence City мають знаходитись у визначеному Міністерством оборони переліку “безпечних” областей, куди необхідно буде перенести свою юридичну особу чи створити власну філію. Це виглядало, власне, як примусова релокація - навіть за підтримки з боку держави. Після правок скасувати обовʼязкову умову релокації, щоб стати резидентом. Тепер це лише добровільна опція. Проте органи державної влади та місцевого самоврядування зобовʼязані допомагати підприємствам у переміщенні, якщо це буде відбуватись.
8. Податки. Тут все збереглося від першого читання. Підприємства ОПК, що увійдуть до реєстру "обраних", звільняються від податків на землю, нерухомість та екологію. Також передбачається звільнення від податку на прибуток - за умови реінвестування цих грошей у виробництво. Передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, сплачений релокованим підприємством, зараховуватиметься до бюджету громади, куди воно переїхало.
9. Режим секретності. Вимоги гарантують додатковий захист інформації про оборонні підприємства. Зафіксована можливість зазначати як місцезнаходження будь-яку адресу, за якою забезпечується звʼязок із компанією; обмеження доступу до електронних реєстрів, що містять інформацію про резидентів Defence City; право не оприлюднювати фінансову та статистичну звітність до завершення воєнного стану.
10. Сірою, чи то неоднозначною частиною залишаються умови експорту технологій до іноземних дочірніх компаній для організації виробництва за кордоном. Щоб це здійснити - має бути відповідний міжвідомчий договір, стороною якого є Міністерство оборони України. Такий механізм суттєво ускладнює створення спільних підприємств. Також це стосується вимоги, що дочірня компанія має повністю належати українській. Це виключає варіанти, коли іноземний інвестор взяв би на себе, наприклад, витрати на розгортання виробництва.
11. Для резидентів Defenсe City планують спростити процес отримання дозволу на експорт зброї, при цьому запроваджується додатковий ліцензійний збір. Проте тут поки немає деталей. Ймовірно, у ході підготовки законопроектів до другого читання ці питання будуть детально опрацьовані та розтлумачені.
Це, власне, основна частина законодавчих змін, які мають забезпечити суттєве нарощування можливостей вітчизняного ОПК і зменшення ризиків "сірих" зон, які поки ще збереглися.
Читайте також: Німеччина у найближчі місяці закупить нові Taurus - дискусія щодо їх передачі ЗСУ нарешті має сенс
