У відкритому доступі з’явились фото, які вказують – Збройні Сили України отримали від партнерів зокрема зенітні автоматичні гармати М55 виробництва колишньої Югославії.
Кількість переданих зенітних автоматів цього типу лишається поки невідомою. Цілком можливо, що автори оригінального повідомлення зробили помилку, коли підписали ці зенітки саме як M75, бо за цим індексом "пробивається" хіба що двоствольна мисливська рушниця виробництва цієї ж югославської Zastava.
Читайте також: Звідки "матеріалізувались" радянські зенітки С-60, і де найактивніше їх використовують ЗСУ
Серійне виробництво одноствольної версії зенітної установки М55 під індексом Zastava 20/1mm M55 стартувало ще в 1951 році, виробництво більш поширенішої триствольної версії почалось в 1971 році. У відкритому доступі є такі дані про ТТХ зенітних гармат M55: фактичний темп стрільби – до 700 пострілів на хвилину, ефективна дальність стрільби – до 5,5 км, ефективна висота ураження цілей – до 4 км, ємність магазину – 60 пострілів калібру 20 мм.
Для порівняння: радянська ЗУ-23-2 має кращу скорострільність – до 2000 пострілів на хвилину, але натомість гіршу далекобійність – дальність стрільби до 2,5 км, висота ураження цілей до 2 км.
Відповідно, зенітна гармата М55 в строю ЗСУ цілком може служити і для роботи по наземним цілям орків, і для стрільби по повітряним цілям, як наприклад дрони-камікадзе іранського виробництва, чи крилаті ракети рашистів.
Всупереч своєму поважному віку, зенітна гармата М55 досі використовується під час воєн. Крайній випадок – війна за Карабах в 2020 році, коли вірменська армія намагалась застосовувати свої МТ-ЛБ із триствольною версією М55. Такі бронемашини стали трофеями збройних сил Азербайджану, та стоять на озброєнні частин, що захищають Нахічеванський анклав.
Читайте також: ЗСУ використовують рідкісну бронемашину БРЕМ-Ч, щоб збирати трофеї від рашистів у Куп’янську
