Західні країни з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року отримали можливість протестувати своє озброєння у реальних бойових умовах. Деякі зразки підтвердили свою ефективність, а інші - відправлені на доопрацювання. Одним з таких прикладів є ракето-бомба GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb) від Boeing та Saab, які провалилися на полі бою в Україні.
Невдачу із GLSDB було визнано на рівні тодішнього заступника міністра оборони США з питань закупівлі та підтримки Вільяма Лапланта, основною проблемою цього озброєння стала висока вразливість до засобів радіоелектронної боротьби російського окупаційного війська, але також він озвучував й деталі про інші нюанси, зокрема з експлуатаційними факторами.
Читайте також: Rheinmetall показав найдалекобійнішу 155-мм артилерійську систему з рекордною довжиною ствола у 60 калібрів
Станом на сьогодні, як повідомляє у соцмережі Х військовий оглядач Jeff2146, який поспілкувався із неназваним представником Saab, Україна отримала всі ракето-бомби GLSDB за наявними контрактами, тоді як нові укладені не були.
У дописі йдеться про те, що невдача GLSDB в Україні пов’язана як надзвичайно коротким періодом розробки, так "і з кінцевим користувачем", можливо, йдеться про короткі строки навчання, питання експлуатації на полі бою, про які говорив й Лаплант тощо.
Водночас також відзначається, що зараз у Boeing працюють над вирішенням проблеми вразливості ракето-бомб GLSDB до систем радіоелектронної боротьби.
І тут ми маємо два цікавих нюанси, на які варто звернути увагу. По-перше, нагадаємо, що GLSDB є поєднанням авіабомби GBU-39 (SDB) з двигуном некерованої ракети M26. Ідея такого "комбо" виникла ще на початку 2010-х років з огляду на значні запаси старих ракет M26, які знімали з озброєння, а також чималу кількість високоточних авіабомб SDB.
У 2014 році Boeing та Saab домовилися про спільну розробку GLSDB, а роком пізніше повідомлялося про проведення успішних випробувань цієї ракето-бомби. Втім, свого замовника з того часу це озброєння так і не знайшло і зрештою Україна стала першим оператором GLSDB, яка із дальністю у 150 км розглядалася як компроміс щодо ATACMS на 300 км, які тоді США відмовлялися постачати Україні.
І тому пояснення у стислих строках розробки може виглядати дивним. З іншого боку, на момент оголошення про плани поставки GLSDB в Україну, ця ракето-бомба лише пройшла випробування, і у Boeing із Saab мусили у дійсно швидкі терміни розгорнути серійне виробництво цього озброєння.
По-друге, ще минулого року повідомлялося, що розробникам вдалося усунути низку вразливостей GLSDB включно із головним - проблемою експлуатації в умовах роботи засобів РЕБ.
А оскільки зараз повідомляється, що у Boeing продовжують роботу над недоліками, можна припустити, що після поставки "виправленої" партії GLSDB в Україну виявилося, що не всі проблеми були вирішені як слід.
Раніше Defense Express розповідав про те, чому GLSDB страждає від РЕБ, а SDB з літаків - ні, хоча мова йде лише про той самий GBU-39.
Читайте також: Який насправді сенс безпілотниками бомбити мости з Криму, якщо зруйнувати їх не змогли навіть HIMARS та Storm Shadow
