xcounter
#

У мережі показали роботу українського Центру управління польотами супутників

8909
Інформаційне табло українського Центру управління з траекторією "Січ-2-1". Червоним позначено область в якій можна зв'язатися та керувати супутником
Інформаційне табло українського Центру управління з траекторією "Січ-2-1". Червоним позначено область в якій можна зв'язатися та керувати супутником

Зокрема, було продемонстровано можливості Центру з управління нещодавно виведеним на орбіту космічним апаратом "Січ-2-1" (Січ-2-30)

У четвер, 13 січня 2022 року, після двох сеансів зв’язку, Національним центром управління та випробувань космічних засобів, котрий знаходиться поблизу міста Дунаївці, що на Хмельниччині, було установлено стійкий зв’язок з космічним апаратом "Січ-2-1".

Як повідомив у коментарі "Security talks с Валентином Бадраком" головний конструктор космічних апаратів, комплексів та систем КБ "Південне", Костянтин Білоусов, льотно-конструкторські випробування космічного апарату планують завершити приблизно за тиждень.

Читайте також: КБ "Південне" вперше показало проект розвідувального супутника високої роздільної здатності

"Зв'язок з нашим супутником встановлено. Він працює відповідно до програми, яка в нього закладена і ми сподіваємося, що льотно-конструкторські випробування ми пройдемо, так само, як ми пройшли наземні відпрацювання й зможемо здати цей супутник для експлуатації для нашої України", - зазначив він.

ДКАУ
Кімната центра управління

Також журналісти розповіли про те, як саме збираються керувати космічним апаратом з території Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

ДКАУ
Інформаційне табло головного інформаційного залу Центру прийому та обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (Хмельницька область, Дунаївці)

Так, отримувати данні з супутників у Дунаївцях можливе за допомогою двох потужних антен – основній 12 — метровій супутниковій антені (зі швидкістю отримання даних до 500 мегабітів за секунду) та резервній станції з антеною діаметром 5 метрів (цікаво, що її та програмне забезпечення виготовили у Тернополі).

ДКАУ
Антени отримання даних з супутників Центру управління у Дунаївцях

У сусідньому корпусі розташований телескоп, за допомогою якого працівники Центру можуть стежити за космічними апаратами на орбіті.

ДКАУ
Телескоп спостереження за супутниками

Ще на одній будівлі (власне наземній станції управління космічними апаратами) знаходяться кілька параболічних супутникових антен, за допомогою яких відбувається керування українським супутником.

ДКАУ
Будівля Національного центру управління та випробувань космічних засобів з супутниковими антенами управління космічними апаратами

Варто також додати, що минулого місяця (у грудні 2021 року) профільний парламентський комітет Верховної Ради України з економічного розвитку нарешті розглянув Законопроект (Космічної програми України на 2021-2025 роки) № 6129 та надав йому позитивний висновок. Незабаром він має бути поставлений на голосування депутатам.

супутники України
Рендер українського супутника дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності від КБ "Південне"

Нагадаємо, проектом Космічної програми, зокрема, передбачено виведення на орбіту (до 2025 року) восьми супутників дистанційного зондування Землі, що в українських реаліях є доволі амбітним планом. Адже до цього часу, за всі роки Незалежності, Україна створила та вивела на орбіту (без урахування "Січ-2-1") лише вісім супутників два з яких – доволі символічні мікросупутники.

Читайте також: Ракета з українським супутником "Січ-2-30" успішно стартувала